Постанова № 65456364, 15.03.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2017 року № 810/43/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0003004000 від 26.10.2016 р. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати акцизного податку за 2015 р., січень-серпень 2016 р., результатом якої стало складання акту від 29.09.2016 р. №71/4000-2847010839, у якому встановлено порушення строків сплати акцизного податку за 2015 р. у 18 випадках. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0003004000 від 26.10.2016 р., яким згідно ст.126 ПКУ, нарахована штрафна санкція з акцизного податку в розмірі 20% від розміру податкового зобов'язання, визначеного самостійно в деклараціях з акцизного податку, а саме з 10417, 80 коп. На думку позивача, вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки акцизний податок сплачено згідно сум уточнюючих декларацій, а відтак узгоджене зобов'язання виконано в повному обсязі.

У призначений для розгляду справи час позивач у засідання суду не прибув, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, на підставі поданих ним документів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАСУ, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши доводи позовної заяви та заперечень до неї, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених вимог, з огляду на таке:

згідно п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 цієї ж статті у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як передбачено у п. 126.1 ст. 126 ПКУ, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

Керуючись наведеною нормою та, враховуючи наявність простроченої сплати грошового зобов'язання на належний рахунок, податковий орган застосував до позивача штрафну санкцію.

Вирішуючи даний спір, суд врахував наступні обставини:

на виконання п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 та п. 38.1 ст. 38 ПКУ позивачем були сформовані та подані до контролюючого органу звітні декларації з акцизного податку за 2015 р., які отримані відповідачем. В поданих деклараціях наведено розрахунок акцизного податку з реалізації суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, із визначенням суми податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету. В подальшому, до поданих декларацій були внесені зміни, сума грошового зобов'язання була уточнена та перерахована, виходячи із сум, вказаних в уточнюючих розрахунках.

Податковий орган при ухваленні оспорюваного рішення не взяв до уваги факт сплати позивачем акцизного податку на підставі сум, визначених в уточнюючих розрахунках, та дійшов помилкового висновку про прострочення платежу.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що виправлення помилки в декларації та/або в додатках до неї, яка не вплинула на правильність визначення податкового зобов'язання, здійснюється шляхом подання уточнюючої декларації з відповідними додатками. Форму декларації акцизного податку, Порядок її заповнення та подання, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14. Згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку № 14 у загальній частині декларації акцизного податку платник вказує тип поданої Декларації (звітна, звітна нова, уточнююча), звітний (податковий) період, за який подається Декларація, а при уточненні показників попередніх звітних періодів - також звітний (податковий) період, що уточнюється. Для уточнюючої декларації звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється.

Кошти сплачені на розрахунковий рахунок помилкового КОАТУУ, платник податку може використати у порядку, передбаченому для надміру сплачених коштів.

Якщо після подання декларації за звітний період платник подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку її подання за такий самий звітний період, штрафи, визначені пунктом 50.1 статті 50 глави 2 розділу II Кодексу, не застосовуються. Коли за результатами подання уточнюючого розрахунку виникає потреба повернення надміру сплаченого акцизного податку, таке повернення проводиться відповідно до порядку, визначеного наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 № 882/1188 «Про затвердження Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань».

Згідно п. 57.1 ст. 57, п. 126.1 ст. 126 ПК України, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Як на підставу звернення до суду позивачем вказується те, що ним вчинялись дії спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПКУ.

Згідно статті 223 ПК України п. 223.1., базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю. Пунктом 223.2. ст. 223 ПК передбачено, що платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до ст.46 п. 46.1 ПК України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Як підтверджено матеріалами справи позивач подавав у встановлені законом строки декларації з акцизного податку та сплачував задекларовані суми, що підтверджується квитанціями про перерахування грошових коштів від 18.09.2015 р.; 19.10.2015 р.; 19.11.2015 р.; 18.12.2015 р.; 19.01.2016 р., а тому висновки податкового органу про несвоєчасну сплату ОСОБА_1 узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного податку є хибними, з урахуванням того, що неправильне відображення в основній декларації суми податку та наявна можливість у подальшому самостійно виправити помилку не може свідчити про ухилення платником від виконання своїх зобов'язань зі сплати акцизного податку.

Встановлені обставини не носять характер правопорушень, передбачених положеннями ст.126 ПК України, тому підстави для застосування штрафної санкції відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0003004000 від 26.10.2016 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.