Ухвала суду № 65454716, 15.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1758/17 Справа № 191/2001/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Прижигалінська Т. В. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Лаченкової О.В., Пономарь З.М.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2015 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 29 вересня 2011 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Платинум Банк» було укладено кредитний договір №148/4214BCL, умови якого відповідач належним чином не виконує, у зв'язку з чим має заборгованість в розмірі 8234,59 грн. 19 червня 2013 року між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №20130619-К, згідно умов якого, ПАТ «Платинум Банк» відступило позивачу право вимоги за кредитним договором №148/4214BCL від 29 вересня 2011 року. На виконання умов Договору факторингу № 20130619-К від 19 червня 2013 року, ПАТ «Платинум Банк» було направлено ОСОБА_2 лист з повідомленням про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» по вказаному кредитному договору. У зв'язку з чим, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, утворилась заборгованість у розмірі 8234,59 грн.

За таких обставин, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №148/4214BCL від 29 вересня 2011 року та судові витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2016 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №148/4214BCL від 29 вересня 2011 року в розмірі 8234,59 грн., з яких: 4798,62 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 0 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 0 грн. - заборгованість по комісії за управління кредитом; 3435,97 грн. - пеня за порушення графіку погашення заборгованості.

Також, вказаним рішенням з ОСОБА_2 на користь позивача було стягнуто судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 грн.

Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_2 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, з таких підстав.

Положеннями ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Із матеріалів справи вбачається, що 29 вересня 2011 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №148/4214BCL, згідно п. 1.2 якого банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 10684,00 грн. на строк 18 місяців із процентною ставкою 14% річних з кінцевою датою повернення 29 березня 2013 року.

Пунктом 2.8 вказаного Договору передбачено погашення ОСОБА_2 заборгованості шляхом сплати щомісячних платежів рівними частинами у розмірі 860,00 грн.

Однак, в порушення зобов'язань за кредитним договором №148/4214BCL від 29 вересня 2011 року у відповідача станом на 18 червня 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 9234,59 грн., з яких 4937,85 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 258,77 грн. - відсотки; 3435,97 грн. -пеня та 602,00 грн. - комісія.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

19 червня 2013 року між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція х повернення боргів» було укладено договір факторингу №20130619-К, за умовами якого банк передав позивачу право вимоги щодо кредитної заборгованості ОСОБА_2, про що, в свою чергу, ПАТ «Платинум Банк» 25 червня 2013 року було повідомлено відповідача. Окрім цього, вказане повідомлення містило інформацію стосовно заборгованості ОСОБА_2 у розмірі 9234,59 грн. за кредитним договором №148/4214BCL від 29 вересня 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», суд першої інстанції керувався положеннями Цивільного кодексу України та виходив із наявних в матеріалах справи доказів щодо наявної заборгованості відповідача за кредитних договором №148/4214BCL від 29 вересня 2011 року, яку останній визнав в судовому засіданні та факт визнання якої підтверджено здійсненням 30 грудня 2013 року проплати заборгованості у розмірі 1000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідач обґрунтовує положеннями Законів України «Про захист персональних даних» та «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», посилаючись на те що, в місцевого суду були відсутні підстави для задоволення позовних вимог, так як Договір факторингу №20130619-К від 19 червня 2013 року було укладено без згоди ОСОБА_2, як боржника за кредитним договором №148/4214BCL від 29 вересня 2011 року, право вимоги за яким було відступлено ПАТ «Платинум Банк» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Однак, колегія суддів не погоджується з такою позицією апелянта, оскільки у відповідності до положень ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.

Також, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним застосування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» до даних правовідносин, так як вказаний Закон регулює правовідносини, пов'язані із стягненням предмета застави та предмета іпотеки по кредитним зобов'язанням в іноземній валюті, в той час, як мова йде про стягнення заборгованості за кредитом, зобов'язання якого є в національній валюті без додаткових забезпечень зобов'язань іпотечним майном тощо.

Положеннями ст. ст. 611, 612, 623, 625 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки та відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання договірних зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Тож, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Порушень процесуального закону, які могли б привести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2016 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.В. Лаченкова

З.М. Пономарь