Рішення № 65452250, 17.03.2017, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/4912/16-ц

Номер провадження 2/585/147/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2017 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді: Яковець О.Ф.,

при секретарі: Шемчук І.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ромни справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Роменської міської ради Сумської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Роменської міської ради Сумської області про визнання права власності за набувальною давністю.

Свої вимоги мотивують тим, що на підставі Договору купівлі-продажу частини будинку, укладеного між ними та ОСОБА_5 15 січня 2003 р., посвідченого приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Проскурнею Л.І., вони є власниками 27/50 часток житлового будинку, житловою площею 66,1 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, на земельній ділянці Роменської міської ради. На цій земельній ділянці розташовано: будинок самановий обкладений цеглою - А; сарай дощаний - В; сарай дощаний - Г, сарай дощаний - Д, сарай-прибудова дощані - д. У вказаному будинку вони зареєстровані та постійно проживають з 11 лютого 2003 р. Інші 23/50 частки вказаного нерухомого майна належать на праві особистої власності ОСОБА_7. Проте ОСОБА_7 з цього будинку був виписаний 26.04.1996 року і помер ІНФОРМАЦІЯ_7. Спадкоємець ОСОБА_7 - його дочка ОСОБА_8 - відмовилася від цього спадкового майна на користь ОСОБА_5 Остання свої права на 23/50 часток вказаного нерухомого майна не оформляла, а при укладенні договору купівлі-продажу 27/50 часток лише передала їм наявні документи на 23/50 часток, після чого цією часткою будинку не цікавилася. Будь-які інші спадкоємці житловим будинком з господарськими будівлями за вказаною адресою не цікавилися, до будинку не з'являлися. Тобто з моменту набуття права власності на 27/50 частки житлового будинку з надвірними будівлями за вказаною адресою в 2003 році і по даний час позивачі добросовісно, відкрито та безперервно володіють житловим будинком, слідкують за ним, проводять ремонти, оплачують комунальні послуги, цей житловий будинок нікому не належить, ніхто не заявляв до них вимог щодо повернення 23/50 частки вказаного нерухомого майна, вони продовжують відкрито та безперервно володіти спірним будинком більше десяти років. За таких обставин, вважають, що вони набули права власності на 23/50 часток будинку, розташованого в АДРЕСА_1, за набувальною давністю, а тому є підстави для визнання за ним права власності на них.

Позивачі та їх представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

Представник відповідача виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області до суду не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Від нього до суду надійшла заява, в якій просив справу слухати без його участі , проти позову не заперечують.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову не заперечували .

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що будинок в якому проживають позивачі складається з 2 частин. Власника 2 частини він не знає і ніколи його не бачив. Позивачі здійснювали добудову та проводять ремонтні роботи всього будинку.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що з 1973 року вона проживає по вул..Першотравнева, неподалік від позивачів. Коли останні придбали будинок , то постійно там наводять порядки.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що позивачі в 2003 році купили будинок, робили там ремонт.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він допомагав робити позивачам ремонті роботи будинку, і в тій частині, де ніхто не проживає.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що їй відомо, що позивачі в 2003 році придбали будинок за адресою АДРЕСА_1. ОСОБА_2 робили ремонт по всій хаті. Вона їм допомагала. Власників другої частини не було.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що він допомагав ОСОБА_2 робити ремонт будинку. Він робив коридор, дах, фронтони, в тій частині будинку де жили позивачі та в тій частині де ніхто не проживає. Це було в 2003 - 2005 роках. Власників другої частини будинку шукали, але не знайшли.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що вона проживає неподалік від будинку позивачів з 1983 року. Спочатку в будинку жили дід з бабою, а потім в 2003 році будинок придбали ОСОБА_2. Вони робили ремонт по всьому будинку , інших власників не знає.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 купили будинок . З 2003 року вони роблять в будинку ремонт, переробили коридор. Інших власників вона не знає і не бачила. Жили раніше дід з бабою, вони обоє померли.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає за адресою АДРЕСА_1 , по сусідству з позивачами, з 1972 року. В 1980 році стали жити в будинку ОСОБА_7. Вони нічого не робили в хаті. Баба померла, потім дід поїхав до дочки. Будинок купили позивачі. Вони робили ремонт, перебудовували, поставили вікна. Більше 10 років вони живуть в будинку. Інших власників вона не знає.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що на прохання ОСОБА_2, в 2009 році він робив ремонті роботи в другій частині будинку, в якому ніхто не проживає, та в тій частині будинку, де проживають позивачі.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу , дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 15 січня 2003 р. між ОСОБА_1, яка діяла від свого імені та від імені своїх неповнолітніх дітей, ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5 укладено Договір купівлі-продажу частини будинку, посвідчений приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Проскурня Л.І. за реєстровим №106, згідно пунктів 1, 2 якого ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_19 придбала 27/50 часток житлового будинку, житловою площею 66,1 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, на земельній ділянці Роменської міської ради. На цій земельній ділянці розташовано: будинок самановий обкладений цеглою - А; сарай дощаний - В; сарай дощаний - Г, сарай дощаний - Д, сарай-прибудова дощані - д. Ці 27/50 часток житлового будинку з відповідними надвірними будівлями належали ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Роменською міською ДНК 23.03.1999 року, реєстр №343, та зареєстрованого в Роменському МБТІ за реєстром НОМЕР_1(а.с.11).

Вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя позивачів, оскільки придбано під час шлюбу, який було зареєстровано 29 жовтня 1988 р. (а.с.10).

Позивачі з 11 лютого 2003 р. зареєстровані за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується копіями їх паспортів ( а.с.21-23).

23/50 часток житлового будинку з відповідними надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, належить ОСОБА_7. Вказана обставина підтверджується копією Свідоцтва про право власності, виданим 17.12.1991 року державним нотаріусом Роменської державної нотаріальної контори Ганзя О.Б., рішенням Роменського міського суду Сумської області від 18.01.1996 року, зареєстрованого в Роменському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №57 за реєстр. НОМЕР_1 (а.с.24,25).

Як вбачається з копії Будинкової книги прописки громадян, що проживають в АДРЕСА_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 виписаний 26.04.1996 року (а.с.27-28).

Згідно Свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого 15.11.1996 року відділом ЗАГС м. Кокшетау республіки Казахстан громадянин ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 81 рік, про що в книзі реєстрації актів 15.11.1996 року зроблено запис за №8. Місце смерті: м. Кокшетау (а.с. 29).

Відповідно до заяви про відмову від спадкового майна, посвідченої 26.05.1998 року державним нотаріусом Кокшетауської державної нотаріальної контори за реєстровим №2-2373, ОСОБА_8 відмовляється від належної їй частки спадкового майна, яке залишилося після смерті її батька ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь ОСОБА_5 (а.с.30).

Згідно довідки Роменської міської ДНК від 11 січня 2017 року , спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_7, не заводилася ( а.с.64-65).

Відповідно до Технічних умов на водопостачання від 11.09.2008 року, Технічних умов на встановлення приладів обліку холодної води від 11.09.2008 року та Санітарно-епідеміологічних умов №02-1/1988 від 09.09.2008 року, позивачам в 2008 році проведено централізоване водопостачання до будинку та влаштовано водовідведення (а.с.31-33)

В 2010 році позивачами придбано металопластикові вікна та металеві двері, що підтверджується товарним чеком від 25.09.2010 року, а в 2014 році - металопластикове вікно з сіткою відкривне, що підтверджується товарним чеком від 18.07.2014 року (а.с.34)

Виконання позивачами робіт по проведенню ремонту та утриманню 23/50 частки житлового будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 підтверджується фототаблицею до Звіту про оцінку майна житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виконаного 06.12.2016 року Приватним підприємством "Роменекс-Л" та Технічними паспортами на 06.12.1991 року і на 18.09.2008 року. (а.с.36-45,12-15, 16-20).

Згідно Довідки квартального комітету №15 Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області від 05.12.2016 року з 2003 року і по даний час ОСОБА_1, ОСОБА_2 відкрито, безперервно володіють нерухомим майном - житловим будинком, житловою площею 66,1 кв.м. з належними до нього будівлями та спорудами, розташованими в АДРЕСА_1 (а.с. 35).

Між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу визнання права власності на нерухоме майно.

Спір підлягає вирішенню на підставі ст. ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст. ст. 328, 344, 397 ЦК України.

Згідно зі ст. 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_7 , який був власником 23/ 50 частки домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1. Спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_7, не заводилася. На час смерті ОСОБА_7 в його частині будинку ніхто не був зареєстрований.

Позивачі, з моменту набуття права власності на 27 / 50 частки житлового будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1, на підставі Договору купівлі-продажу частини будинку від 15.01.2003 року і по даний час, відкрито, безперервно користуються житловим будинком та володіють ним, слідкують за будинком, проводять ремонти, оплачують комунальні послуги.

На підставі ст.. 328 ч.1, 2 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

В силу ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Згідно ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 01 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 01 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 01 січня 2001 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давності володіння почався раніше 01 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з01 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» № 5 від 7 лютого 2014 року, можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК України, а також ч. 4 ст. 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності.

Тому суд вважає, що наявні правові підстави для визнання права власності позивачів на 23/ 50 частин нерухомого майна за набувальною давністю в порядку цивільного судочинства, при цьому позивачі скористалися передбаченими ст.16 ЦК України способом захисту свого права шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на нерухоме майно.

Докази, що спростовують даний висновок суду, станом на час розгляду справи відсутні.

Тому, суд вважає, що порушене право позивачів підлягає захисту в судовому порядку шляхом задоволення їх позову і визнання за ними права власності на зазначене майно.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 30,58-64, 64, 79, 84, 88, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, ст. ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст. ст. 328, 344, 397 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Роменської міської ради Сумської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках право власності за набувальною давністю на 23/50 частки домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_7, померлому ІНФОРМАЦІЯ_7, на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 17.12.1991 року державним нотаріусом Роменської державної нотаріальної контори Ганзя О.Б. та рішення Роменського міського суду Сумської області від 18.01.1996 року, зареєстрованого в Роменському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №57 за реєстр. НОМЕР_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особам які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: підпис:

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О. Ф. Яковець