Ухвала суду № 65446496, 21.03.2017, Черкаський районний суд Черкаської області

691/85/17

1-кп/707/125/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі: Головуючого судді Смоляра О.А. Суддів Василенка В.В., Соколишиної Л.Б. Прокурора Рейдало Ю.Д. Захисника ОСОБА_1 Представників потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України. В судовому засіданні учасники провадження висловили думки про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду. Згідно ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Вимоги до обвинувального акта вказані у ст.291 КПК України. Презумпція невинуватості, закріплена в п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є одним із найважливіших елементів справедливого кримінального процесу. Стаття 17 КПК та ст.62 Конституції визначають, що кожна людина є невинуватою, поки її вина не буде доведена обвинувальним вироком, який набув законної сили. Норми КПК установлюють принципи, за якими суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Ці норми спрмяовані на забезпечення об'єктивного та неупере-дженого здійснення правосуддя. Вказане підтверджується і положенням абз.2 п.5 ч.4 ст.291 КПК, відповідно до якого надання суду інших документів до початку розгляду забороняється. Реа-лізація цих механізмів забезпечується положеннями стст.75-79 КПК Якщо судове рішення стосовно особи відображає думку, що вона винна, але ця думка сформована до того, як було доведено її вину відповідно до закону, це рішення порушує вимогу п.2 ст.6 конвенції. Таке порушення має місце навіть за умови відсутності формальних заяв щодо вини особи, але коли є підстави говорити, що національний суд уважає людину винною. Така позиція ЄСПЛ закріплена в низці рішень, зокрема в рішеннях у справах «Деввер проти Бельгії», «Мінеллі проти Швейцарії» і "Аллене де Рібемон проти Франції" Пункт 2 ст.6 конвенції забезпечує «право вважатися невинним доти, доки вину не буде доведено в законному порядку. Відповідно до рішення у справі «Аллен проти Об'єднаного Королівства» презумпція невинуватості, котра розглядається як процесуальна гарантія в контексті самого кримінального провадження, визначає вимоги щодо: тягаря доведення, правових презумпцій факту і права, привілею проти самообвинувачення, досудового оприлюднення елементів справи, передчасних висловлювань суду або інших представників держави щодо вини особи. В рішенні у справі «Грабчук проти України» наголошувалось, що принцип презумпції невинуватості порушено, якщо твердження посадової особи стосовно людини, обвинуваченої у скоєнні злочину, відображає думку, що людина винна, коли це не було встановлено відповідно до закону. Принцип презумпції невинуватості можуть порушувати не тільки судді або суд, а й інші державні органи влади, включаючи прокуратуру, відзначається в рішенні у справі «Дактарас проти Литви». У згаданому рішенні у справі «Грабчук проти України» ЄСПЛ підкреслив: рішення про закриття кримінальної справи проти заявниці були сформульовані так, що не залишалося сумніву стосовно думки про те, що заявниця скоїла злочин. ЄСПЛ уважав, що мотиви, використані слідчим та судом, призвели до порушення принципу презумпції невинуватості. Таким чином, Суд підкреслює, що порушення цього принципу має місце і тоді, коли є висловлювання з приводу вини особи до встановлення цього факту відповідно до закону. В порушення принципу презумпції невинуватості у даному обвинувальному акті неодноразово викладено твердження про вчинення крадіжок в складі організованої групи, зокрема на аркушах обвинувального акту 17-37, щодо вчинення крадіжок ОСОБА_5, аркушах 83-103, щодо вчинення крадіжок ОСОБА_6, аркушах 110-130, щодо вчинення крадіжок ОСОБА_7 В порушення презумпції невинуватості та вимог КПК України до даного обвинувального акту також долучено ряд доказів по справі, зокрема протоколи допитів свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10ОСОБА_11, , ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,ОСОБА_16, , ОСОБА_17, ОСОБА_18ОСОБА_9 Вказані порушення вимог Закону формують у суду упереджений висновок про вчинення обвинуваченими інкримінованих їм злочинів, та беззаперечно виключає можливість судового розгляду кримінального провадження на підставі даного обвинувального акту, а тому його необхідно повернути прокурору для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного та керуючись п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України - повернути прокурору. На ухвалу можуть бути подані апеляційні скарги учасниками процесу до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя О. А. Смоляр

Судді В.В. Василенко

Л.Б. Соколишина