Вирок № 65445136, 20.03.2017, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/103/16-к

Провадження № 1-кп/542/47/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2017 року Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Гавриленко Т.Г.,

при секретарі - Янко Л.О.,

з участю прокурора - Дубовича В.М.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченої, адвоката - Головко І.І.,

потерпілої - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області кримінальне провадження № 12014170000000453 від 20.08.2015 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1 українки, громадянки України, освіта вища, перебуває в декретній відпустці, заміжню, раніше не судиму,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

20.08.2015 року близько 18:00 год. в світлу пору доби в умовах достатньої видимості в с. Руденківка Новосанжарського району Полтавської області по вул. Чкалова в напрямку с. Дубина рухався автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, яка при виконанні маневру обгону з одночасним поворотом праворуч на перехресті з вул. Кондратюка допустила зіткнення з водієм скутера марки «Suzuki» під керуванням ОСОБА_3, яка рухалась в тому ж напрямку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, потерпілій ОСОБА_3, завдано тілесні ушкодження, що відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я.

В судовому засіданні при розгляді справи обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, не визнала, у задоволенні цивільних позовів просила відмовити, в своїх поясненнях вказала, що дійсно 20.08.2015 року близько 18:00 год., керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, здійснивши обгін скутера, почала здійснювати поворот праворуч, в цей час почула звук удару у праву частину авто. Зазначила, що при здійсненні повороту вважала, що маневр здійснює відповідно до правил дорожнього руху, а отже не підлягає кримінальній відповідальності.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що обвинувачена ОСОБА_1, порівнявшись на дорозі з нею, збільшила швидкість та здійснила різкий поворот у право в наслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода. Цивільний позов підтримала, просила задовольнити.

Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_4 пояснив, що почувши гуркіт вийшов з свого подвір'я та побачив ДТП, водій мопеда лежала на дорозі, автомобіль стояв на повороті з увімкненим сигналом повороту. Самого зіткнення не бачив, транспортні засоби не переміщалися.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які прибули на місце ДТП після його скоєння, пояснили, що самого зіткнення не бачили, до приїзду працівників ДАІ транспортні засоби не переміщувалися, були присутні під час складання схеми ДТП.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснили, що були присутніми як поняті під час проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_3, вказали що під час слідчої дії за кермом автомобіля був чоловік ОСОБА_1, ОСОБА_6.

В ході судового розгляду судом також було досліджено наступні докази.

-протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.08.2015 року з схемою місця події та фото таблицею (т. 1 а.с. 118-129);

-протоколи огляду транспортних засобів (т.1, а.с. 130-135);

- висновок судово-медичної експертизи № 119 від 07.09.2015 року згідно якої внаслідок зіткнення ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді: «закритий скалковий перелом у верхній третині лівої плечової кістки, садно і забій тканин в області проекції лівого гомілково-ступневого суглоба по зовнішній поверхні, ... , які у своїй сукупності за ступенем тяжкості відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я» (т.1, а.с. 136-137);

-протокол проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_3 від 08.10.2015р. (т. 1 а.с. 139-147);

-протокол проведення слідчого експерименту з обвинуваченою ОСОБА_1 від 19.11.2015 р. (т. 1 а.с. 148-154);

-переглянуто в ході судового розгляду відеозапис з камери відео реєстратора, який знаходився в автомобілі ОСОБА_1, та досліджено протокол перегляду відеозапису від 23.12.2015р. (т. 1, а.с. 166-170, 183);

-висновки судово-автотехнічних експертиз № 295 від 19.10.2015 року та № 1/55 від 28.12.2015 року згідно яких в діях водія автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_9 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху), 10.4 (перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою), 10.5 (поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини, крім випадку виїзду з перехрестя, де організовано круговий рух, де напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або де рух можливий лише в одному напрямку. За наявності трамвайної колії посередині проїзної частини водій нерейкового транспортного засобу, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям, повинен дати дорогу трамваю. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот) Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної події. У даній дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_9 мала технічну можливість уникнути вказаної ДТП шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 10.4, 10.5 Правил дорожнього руху України, для чого у неї не було будь-яких перешкод технічного характеру.

В діях водія скутера «Сузукі» ОСОБА_3 вбачаються невідповідності з вимогами п. 12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших: учасників руху об'їзду перешкоди) Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці водій скутера «Сузукі» ОСОБА_3 мала технічну можливість уникнути вказаної ДТП.

-висновок судово-автотехнічної експертизи № 1/29 від 30.11.2015 року згідно якого в діях водія автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_9 не вбачаються будь-яких невідповідностей з вимогами Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди, та технічна можливість запобігання даній події не залежала від односторонніх дій водія автомобіля КІА ОСОБА_1, а цілком визначається діями водія ОСОБА_3

У діях водія скутера Сузукі ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної події, також водій скутера мала технічну можливість уникнути вказаної ДТП, шляхом виконання п.10.1 Правил дорожнього руху, для чого у неї не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Допитаний в ході судового розгляду експерт ОСОБА_10, підтримав свої експертизи, та пояснив, що при проведенні експертизи керується вихідними даними, які містяться в постанові слідчого про призначення експертизи, а тому враховуючи, що слідчий вказував відомості з слідчих експериментів проведених з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, експерт перевіряв технічну спроможність пояснень як підозрюваної так і потерпілої. Саме тому за наявності різних вихідних даних, ним було зроблено різні за висновками експертизи.

Дослідивши та перевіривши в повному обсязі докази обвинувачення, оцінивши їх з точки зору допустимості і достовірності, проаналізувавши і співставивши їх з показами обвинуваченої, потерпілої, свідків, переглянувши відеозапис, суд вважає, що незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_1, її вина у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, в ході судового розгляду знайшов своє підтвердження той факт, що водій автомобіля КІА ОСОБА_1, здійснивши обгін мопеда Сузукі під керуванням ОСОБА_3, в порушення вимог п.п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху не зайняла відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку та не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, фактично почала правий поворот перед водієм Сузукі, не надала їй переваги в русі, не зайняла крайню праву смугу руху, що і спричинило дорожньо-транспортну пригоду. Даний факт підтверджується відеозаписом з камери відео реєстратора, який знаходився в автомобілі ОСОБА_1, протоколом перегляду відеозапису від 23.12.2015р., висновком судової автотехнічної експертизи №1/55 від 28.12.2015 року, протоколами огляду транспортних засобів.

Щодо висновків судово-автотехнічних експертиз № 295 від 19.10.2015 року та № 1/29 від 30.11.2015 року, згідно якого в діях водія автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_9 не вбачаються будь-яких невідповідностей з вимогами Правил дорожнього руху, суд оцінюючи їх в сукупності з іншими доказами, та вважає, що його висновки не спростовують інших доказів, оскільки в їх основу було покладено пояснення ОСОБА_1, та пояснення ОСОБА_3 які вони надавали під час слідчого експерименту, інші докази експерт не оцінював.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В силу статті 66 КК України, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

В силу статті 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої не встановлено.

При призначенні покарання на підставі ч.4 ст.17 КПК України, суд враховує ту обставину, що потерпіла також порушила вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху, та мала технічну можливість уникнути пригоди, але враховуючи ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту, а тому наявність вини чи відсутність вини іншої особи, жодним чином не спростовують доводів обвинувачення щодо вчинення обвинуваченою даного кримінального правопорушення, а саме порушення п.п. 10.1, 10.4, 10.5 Правил дорожнього руху України, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Враховуючи вказані обставини, дані про особу ОСОБА_1, яка за місцем проживання характеризується позитивно, конкретні обставини скоєного злочину, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 може бути призначено покарання у виді штрафу ближче до мінімального розміру, а додаткове покарання - у максимальному розмірі..

Судові витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з підсудної.

Вирішуючи заявлений ОСОБА_3 цивільний позов (після збільшення позовних вимог), в якому вона прохала стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» завдану кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в сумі 18839 грн.92 коп., моральну шкоду в сумі 5000 грн., всього 23839 грн.92 коп., з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 18839 грн.92 коп., моральну шкоду в сумі 50000 грн., всього 68839 грн.92 коп., з ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 18839 грн.92 коп., моральну шкоду в сумі 50000 грн., всього 68839 грн.92 коп., суд виходив з наступного.

На підставі п. 10 ч. 1 ст. 56 КПК України потерпілий від злочину має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Вирішуючи заявлений потерпілим цивільний позов до обвинуваченого, суд виходить із обов'язкової для врахування правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові № 6-2808цс16 від 20 січня 2016 року, згідно з якою право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоду, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором. Це пов'язано з тим, що внаслідок ДТП виникає два види зобов'язань, які не виключають одне одного: деліктне (зобов'язання щодо заподіяння шкоди) між винуватцем і потерпілим та договірне - між потерпілим і страховою компанією, що застрахувала відповідальність винуватця. Водночас, заподіювач шкоди може пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, із якою він уклав договір.

Суд, вивчивши матеріали цивільного позову ОСОБА_3, приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Так в частині стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, а саме витрат на лікування в сумі 18839 грн.92 коп., позов підлягає задоволенню. Понесені потерпілою витрати підтверджуються наданими нею квитанціями та відповідають призначеному лікуванню (т.1, а.с. 87-98).

В частині позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_6 слід відмовити, оскільки матеріали цивільного позову не містять доказів звернення ОСОБА_3 до страхової компанії з заявою про страхову виплату та що їй було у цьому відмовлено, а також ОСОБА_6 не є заподіювачем шкоди потерпілій, а тому позов у цій частині є безпідставним.

При вирішенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд враховує суть позовних вимог, характер, обсяг, глибину та тривалість заподіяних потерпілій моральних та фізичних страждань, період лікування, перенесення оперативного втручання, з урахуванням ступеню вини підсудного, та дій самої потерпілої, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вимоги ст.ст. 23, 1167 ЦК України, і оцінює моральну шкоду в сумі 5 000 грн.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Таким чином, з урахуванням реальних витрат, які знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, з обвинуваченої ОСОБА_1 підлягають стягненню наступні витрати:

- майнова шкода в сумі 18839 грн.92 коп.;

- моральна шкода в сумі 5 000 грн.

Вирішуючи заявлений прокуратурою цивільний позов в інтересах державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Полтава СТГО «Південна залізниця» про відшкодування майнової шкоди в сумі 2021,52 грн. та в інтересах фінансового управління Новосанжарської районної державної адміністрації про відшкодування майнової шкоди в сумі 234,31 грн. суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.3 статті 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Частина 1 статті 1206 ЦК України передбачає, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Вартість витрат на лікування потерпілої ОСОБА_3 підтверджується довідками медичних закладів (т.1, а.с. 53, 57). Враховуючи, що витрати на лікування знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, суд приходить до висновку про повне задоволення позову прокурора.

Вирішуючи питання речових доказів, суд ураховує вимоги ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

До набрання вироком законної сили заходи забезпечення кримінального провадження до засудженої не застосовувати.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, на користь потерпілої ОСОБА_3, майнову шкоду в сумі 18839 грн.92 коп., моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В іншій частині відмовити.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, на користь державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Полтава СТГО «Південна залізниця» витрати на лікування в сумі 2021грн. 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, на користь фінансового управління Новосанжарської районної державної адміністрації витрати на лікування в сумі 234 грн. 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, судові витрати за проведення судових авто-технічних експертиз в розмірі 2455 грн. 04 коп. на користь держави.

Речові докази - мопед «Сузукі», що переданий під зберігальну розписку ОСОБА_3, - повернути власнику, автомобіль «КІА», що переданий під зберігальну розписку ОСОБА_1, - повернути власнику ОСОБА_6, відеозапис з камери відеореєстратора автомобіля «КІА» на носії у вигляді диску для лазерних систем зчитування, що долучений до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя (підпис)

Відповідає оригіналу

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Т.Г. Гавриленко