Ухвала суду № 65444331, 21.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/654/15-ц Головуючий у І інстанції Соловей Г. В.Провадження № 22-ц/780/1856/17 Доповідач у 2 інстанції Гуль В. В.Категорія 58 21.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

21 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючогосудді: Гуля В.В.,

суддів: Іванової І.В., Сліпченка О.І.,

при секретарі: Тимошевській С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2017 року у справі за заявою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» звернулася до суду із заявою, посилаючись на те, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2015 року задоволено позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором і стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість відповідно до договору Кредиту в розмірі 137789,01 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 15.09.2014 року становить 1777905,83 грн. та судові витрати в розмірі 3654 грн., яке набрало законної сили 20.03.2015 року.

11.10.2016 року на адресу банку надійшли виконавчі листи з пропуском строку для пред'явлення виконавчих документів у зв'язку з чим банк просив поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчих листів, виданих Фастівським міськрайонним судом Київської області від 29.09.2016 року, як пропущений з поважних причин.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2017 року у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчих документів відмовлено.

В апеляційній скарзі у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права заявник просить ухвалу суду скасувати і його заяву задовольнити.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2015 року задоволено позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором і стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість відповідно до договору Кредиту в розмірі 137789,01 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 15.09.2014 року становить 1777905,83 грн. та судові витрати в розмірі 3654 грн.

Рішення набрало законної сили 20.03.2015 року.

За заявою ПАТ КБ «Надра» 29 вересня 2016 року Фастівським міськрайонним судом Київської області видано виконавчі листи по зазначеній справі про стягнення заборгованості та судових витрат, які отримано банком 11.10.2016 року.

На момент отримання стягувачем виконавчих листів строк їх пред'явлення до виконання спив.

Відмовляючи в задоволенні заяви банку суд керувався тим, що посилання заявника на введення тимчасової адміністрації та значний обсяг роботи, суд не вважає поважними причинами для поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання.

З таким висновком суду погодитися не можна виходячи з наступного.

Звертаючись до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання ПАТ «КБ «Надра» посилався на те, що в ПАТ «КБ «Надра» була відкрита тимчасова адміністрація (на даний момент ПАТ «КБ» Надра» перебуває в процесі ліквідації).

В період роботи тимчасової адміністрації був проведений значний обсяг заходів щодо реструктуризації дебіторської та кредиторської заборгованості банку, кризові явища в економіці зумовили зростання несплати платежів за кредитними договорами, в результаті чого збільшилась кількість судових справ щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами. Водночас кризові явища в банківській сфері та фінансові труднощі з якими зіткнувся ПАТ «КБ «Надра» зумовили значне звільнення працівників банку, у тому числі й серед юридичного департаменту.

Крім цього, в період тимчасової адміністрації (ліквідації) в ПАТ КБ «Надра» було внесено зміни до штатного розпису та скорочено чисельність штату працівників.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 04.06.2015 року № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ «Надра», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.06.2015 року № 113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «Надра» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.04.2016 року № 213 продовжений строк здійснення процедури ліквідації ПАТ КБ «Надра» та повноваження ліквідатора ПАТ КБ «Надра», провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків, строком на два роки до 04.06.2018 року включно.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що зазначена Банком в заяві інформація є публічною та розміщена на офіційних сайтах Національного Банку України та фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Обставини щодо неплатоспроможності ПАТ КБ «Надра» та важкого фінансового становища Банку є загальновідомими та не потребують доказування.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд). Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку (ч. 1 ст. 4 Закону).

При цьому, система гарантування вкладів фізичних осіб являє собою сукупність відносин, що регулюються Законом, суб'єктами яких є Фонд, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, банки та вкладники (п. 15 ч. 1 ст. 2 Закону).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 20 Закону, Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності.

Функції з ліквідації банку відповідно до Закону виконує Уповноважена особа Фонду імені Фонду та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду (ч. 1 ст. 46 Закону).

При цьому, за правилами ч. 2 ст. 46 Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду, зокрема, припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту).

Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку. Також, відповідно до ст. 48 вищевказаного Закону Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення має повноваження на звільнення працівників банку відповідно до законодавства України про працю.

У своїй заяві про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання заявник посилався на те, що з введенням тимчасової адміністрації та в подальшому призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку та організацією адекватної потребам банку та фонду гарантування вкладів фізичних осіб кадрової політики, відбувалося скорочення Персоналу та у зв'язку з цим перерозподіл обов'язків щодо підготовки і надання інформації.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Відповідно до вимог закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду повноваження органів управління та контролю ПАТ КБ «Надра» були припинені. Тобто, на певний час банк був позбавлений можливості в повній мірі здійснювати свої права. Також, згодом, відбулося значне скорочення працівників, що зумовило перерозподіл справ та послаблення контролю за їх юридичним супроводом. В результаті банк був позбавлений можливості у визначені законом строки скористатись своїм правом отримання, та пред'явлення до виконання виконавчих листів.

Також, скаржник вважає, що ухилення боржником від сплати заборгованості за кредитним договором призведе до штучного зменшення ліквідаційної маси, що порушить права держави в особі Фонду, інших кредиторів ПАТ КБ «Надра» та спричинить невиправдані видатки з державного бюджету України, а також збитки для держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказані обставини та вимоги закону залишилися по за увагою суду першої інстанції, оскільки доводи заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчих документів, на які посилається заявник не перевірені доказами, не встановлено судом сам строк пропуску, обставин, які зумовили подання заяви про видачу виконавчих листів з пропуском строку.

Крім того, відмовляючи в задоволенні заяви, судом першої інстанції не враховано, що статтею 127 Конституції України визначено, що рішення суду є обов'язковим до виконання.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ЦПК України передбачено, що судові рішенні, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають негайному виконанню на території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду^з прав- людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав і обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову юридичну силу, не виконувалося б на шкоду одній із сторін.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, боржником самостійно рішення суду не виконується.

Однак, суд першої інстанції вказаних обставин та положень закону не врахував, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про відмову в поновленні ПАТ КБ «Надра» строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Разом із тим ЦПК України не містить вичерпного переліку поважності причин пропущений строку. Вони оцінюються у кожній конкретній справі, виходячи із фактичних обставин.

За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню з направленням відповідно до ст. 312 ЦПК України питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд порушив порядок встановлений для його вирішення.

Керуючись ст. ст. 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.

Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді