Вирок № 65444050, 21.03.2017, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3202/16-к

Провадження № 1-кп-20/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Болобана В.Г. ,

за участі секретаря Рудніцької О.В.,

прокурора Король В.М.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

цивільних позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника цивільного відповідача ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110230001159 від 20.08. 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Григорівка, Обухівського району, Київської області, з середньою освітою, працюючого на посаді водія в ТОВ «Світанок Плюс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

19.08.2016 року приблизно об 16:30, керуючи технічно справним вантажним автомобілем марки «Камаз», номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_7 рухався по Грунтовому покриттю сухої, чистої проїзної частини другорядної дороги в адміністративних межах Григорівської сільської ради, в районі перехрестя нерівнозначних доріг, а саме перехресті автодороги сполученням Семенівка - Деремезна та міжквартального проїзду земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ТОВ «Світанок Плюс» грубо порушуючи та ігноруючи вимоги п.п. 16.11 (На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху) Правил дорожнього руху України, не врахував дорожньої обстановки, грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, не надав перевагу в русі автомобілю марки «Мітсубіші» номерний знак НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався по головній дорозі з сторони м. Обухів в напрямку м. Узин Білоцерківського району Київської області з права на ліво відносно напрямку руху до керованого ним транспортного засобу виїхав на проїзну частину, де сталося зіткнення зазначених транспортних засобів.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримав середньої ступені тяжкості тілесні ушкодження.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 122 від 26.10.2016 встановлено, що у ОСОБА_1, виявлено тілесні ушкодження у вигляді перелому діалізу лівої ключиці, забійної рани лівої вушної раковини. Дані тілесні ушкодженні утворилися від дії тупим твердим предметом і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступені тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я понад 21 день. Виявленні у ОСОБА_1 тілесні ушкодження могли утворитися за обставин та у термін, викладений у фабулі постанови, тобто при ДТП, яка мала місце 19.08.2016 року.

Згідно з висновком експерта № 19/8-02/1520 від 26.10.2016 року встановлено, що у даній дорожній обстановці водій автомобіля «КамАЗ» номерний знак НОМЕР_1, повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України.В діях водія автомобіля «КамАЗ» номерний знак НОМЕР_1 вбачаються невідповідності вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху України, що перебувають у причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо- транспортної пригоди.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 27.12.2016 року визнано ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 (в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8) цивільними позивачами, а ТОВ "Світанок плюс" - цивільним відповідачем.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про стягнення з ТОВ «Світанок Плюс» матеріальної шкоди в розмірі 23580,09 грн. та моральної шкоди в розмірі 50000 грн.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8, було заявлено цивільний позов про стягнення з ТОВ «Світанок Плюс» матеріальної шкоди в розмірі 174296,39 грн. та моральної шкоди в розмірі 50000 грн.

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю і дав пояснення, відповідно до яких він дійсно рухався по ґрунтовій дорозі на автомобілі «КамАЗ» та намагався перетнути головну дорогу поперек та переїхати на іншу сторону поля. Однак не помітив автомобіля на головній дорозі та допустив зіткнення. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суд не карати його суворо, оскільки інкримінований злочин він вчинив з необережності і дуже шкодує про вчинене.

Цивільний позов як третя особа визнав частково.

Потерпілий ОСОБА_1 цивільний позов підтримав повністю та пояснив суду, що він разом із своїми родичами їхав в автомобілі по головній дорозі, раптово почув крик свого брата та його дружини, які сиділи спереду та відчув удар, після чого втратив свідомість та прийшов до тями вже в лікарні. Описав свої тілесні ушкодження.

Представник потерпілого заявлений цивільний позов підтримав повністю, пояснив, що не всі витрати підтверджені відповідними чеками, оскільки на той момент не переймались можливим судовим процесом, а займались лікуванням.

Цивільні позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні цивільний позов підтримали. Дали аналогічні пояснення, в яких зазначили, що під час зіткнення знаходились в авто, яке належить ОСОБА_4, разом із своїм сином та потерпілим. Вони та їхній син тілесних ушкоджень не отримували, однак, вони дуже хвилювались за свого сина, чим і обґрунтовують свої позовні вимоги в частині моральної шкоди.

Представник цивільного відповідача в судовому засіданні цивільні позови визнав частково. Зазначив, що ТОВ «Світанок Плюс», як роботодавець обвинуваченого, погоджується компенсувати потерпілому підтверджену частину витрат на лікування та матеріальні збитки, спричинені власнику автомобіля за умови передачі залишків цього автомобіля цивільному відповідачу. Щодо стягнення моральної шкоди заперечив, оскільки цивільний відповідач жодних дій не вчиняв по відношенню до цивільних позивачів, які б спричинили їм моральні страждання.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду не заперечували проти дослідження доказів щодо тих обставин, що ніким не оспорюються, та судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати зазначені обставини у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

З врахуванням того, що обвинувачений, як третя особа, частково визнає заявлені до ТОВ «Світанок Плюс» цивільні позови, та представник цивільного відповідача також частково визнав позовані вимоги, за згодою учасників судового розгляду в судовому засіданні були досліджені письмові докази в частині цивільного позову, а саме: фіскальні чеки на придбання ліків на лікування потерпілого ОСОБА_1, виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1, висновок № 697/16 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 17.11.2016 року

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого, представника потерпілого, цивільних позивачів, цивільного відповідача та дослідивши матеріали кримінального провадження в частині цивільного позову, та матеріали що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України доведена у повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, так як він порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої ступені тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_7, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_7, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а відповідно до ст. 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. А тому, призначаючи покарання ОСОБА_7 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують відповідальність, позитивну характеристику за місцем проживання та місцем роботи, відсутність судимостей тавважає за необхідне, обрати ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч. 1 ст.286 КК України у виді обмеження волі з застосуванням статей 75,76 КК України.Суд вважає що саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, та запобігання вчинення ним нових злочинів.

При цьому суд, вирішуючи питання щодо застосування до обвинуваченого додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керувати автотранспортними засобами, вважає за можливе не застосовувати дану міру покарання, оскільки обвинувачений після вчинення дорожньо транспортної пригоди порушень Правил Дорожнього Руху України не допускав, керування транспортним засобом є його основним джерелом доходу.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а саме в частині відшкодування матеріальної шкоди. Суд виходить з того, що в результаті отримання потерпілим тілесних ушкоджень йому була заподіяна матеріальна шкода на лікування, на суму 4 280 грн. 90 коп., яка потерпілим обґрунтована відповідними чеками та підлягає стягненню з ТОВ «Світанок Плюс». Визначаючи розмір завданої потерпілому ОСОБА_1 моральної шкоди, суд виходить з положень Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року та враховує глибину фізичних і душевних страждань потерпілого у зв'язку з вчиненим ОСОБА_7 злочином, оскільки в його житті відбулися вимушені зміни та порушився звичайний ритм життя, а тому суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає що відшкодуванню підлягає моральна шкода в розмірі 20 000 грн.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд виходить з того, що в результаті ДТП була заподіяна матеріальна шкода власнику автомобіля, на суму 174296,39 грн. (з урахуванням оплати самого висновку в розмірі 1200 грн.), яка цивільними позивачами обґрунтована та підлягає стягненню у повному обсязі. При цьому, суд погоджується з тим, що ОСОБА_4, як власник транспортного засобу «Мітсубіші» номерний знак НОМЕР_5, після сплати матеріальної шкоди в зазначеному розмірі має передати цей транспортний засіб ТОВ «Світанок Плюс». В частині стягнення з ТОВ «Світанок Плюс» моральної шкоди, суд виходить із засад ст. 1167 ЦК України та Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013 року та вважає, що в даному випадку позовна вимога щодо відшкодування моральної шкоди цивільними позивачами (які не є потерпілими) пред'явлена до неналежного відповідача. Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати за проведення експертиз слід стягнути з обвинуваченого.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1) визнати виним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортним засобом.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу Обухівського районного відділу з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції; повідомляти орган пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_7 процесуальні витрати за проведення судових інженерно-технічних експертиз в розмірі 2638 гривень 80 копійки на користь держави.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Світанок Плюс» (код ЄДРПОУ 34911121) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 4 280 (чотири тисячі двісті вісімдесят) грн. 90 коп.

Стягнути з ТОВ «Світанок Плюс» (код ЄДРПОУ 34911121) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_4, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Світанок Плюс» (код ЄДРПОУ 34911121) на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 174296 (сто сімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто шість) грн. 39 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Речові докази - автомобіль НОМЕР_3, переданий на зберігання представнику ТОВ «Світанок плюс» ОСОБА_9 залишити за належністю; автомобіль НОМЕР_4 (що є власністю ОСОБА_4) та переданий на зберігання ОСОБА_3 - після виплати суми матеріальної шкоди передати ТОВ «Світанок плюс».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам процесу.

СуддяБолобан В. Г.