Ухвала суду № 65441018, 22.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

22 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 520/7854/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Рева С.В.

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Романішин В.Л., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси на постанову Київського районного суду м.Одеси від 26 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського районного суду м.Одеси від 26.07.2016р. задоволено позов ОСОБА_1 Визнано неправомірними дії УПФУ в Київському районі м.Одеси щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 Скасовано рішення відповідача від 08.06.2016р. №136549 та зобов'язано УПФУ в Київському районі м.Одеси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №86 від 12.05.2016р. відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції Закону України №1130-ІV (1130-15) від 11 липня 2013 року, яка діяла на час призначення пенсії, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, та здійснити відповідні виплати починаючи з 02.06.2016р.

На зазначену постанову суду УПФУ в Київському районі м.Одеси подало апеляційну скаргу, яку ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017р. залишено без руху та надано апелянту тридцятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків, зокрема, надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням документально підтверджених поважних причин пропуску такого строку.

При цьому, зазначені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, обґрунтовані відсутністю у 2016 році коштів для сплати судового збору, визнано не поважними з тих підстав, що апелянтом не надано доказів в підтвердження неможливості здійснити оплату судового збору протягом 4 місяців з дня отримання копії оскаржуваної постанови, а також, що Управлінням вживались будь-які заходи з цією метою. Також, не взято до уваги посилання УПФУ на те, що з 01.01.2017р. органи Пенсійного фонду України звільнено від сплати судового збору, так як Закон України від 06.12.2016р. №1774-VІІІ набрав чинності з 01.01.2017р., однак апеляційну скаргу з посиланням на вказані обставини УПФУ в Київському районі м.Одеси подало 30.01.2017р., а не у десятиденний строк з дня настання обставин, якими апелянт обґрунтовує поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження.

Апелянту роз'яснено наслідки невиконання вимог ухвали від 08.02.2017р., передбачені ч.4 ст.189 КАС України.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали від 08.02.2017р. УПФУ в Київському районі м.Одеси отримало 16.02.2017р.

На виконання вимог ухвали від 08.02.2017р. апелянт надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому посилається на ті ж обставини, яким судом надано правову оцінку у вказаній ухвалі і визнано їх неповажними. Інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які могли б бути враховані при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі, апелянтом не зазначено та документального підтвердження не надано.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Частиною 4 статті 189 КАС України встановлено безумовний обов'язок апеляційного суду відмовляти у відкритті провадження у справі, якщо апелянтом не зазначено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Оскільки протягом встановленого судом строку вимог ухвали суду від 08.02.2017р. апелянт не виконав, поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження не зазначив, обставинам, на які посилається УПФУ в Київському районі м.Одеси, надано правову оцінку в ухвалі від 08.02.2017р., яка є чинною та не оскаржена в касаційному порядку, тому підстав для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження не вбачається.

Керуючись ст.189 ч.4 КАС України,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси на постанову Київського районного суду м.Одеси від 26 липня 2016 року.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя