Ухвала суду № 65441003, 15.03.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

15 березня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Охрімчук Л.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 в частині перегляду Верховним Судом України рішення Апеляційного суду Львівської області від 29 червня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 грудня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним додаткового договору, дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Кредобанк», третя особа - ОСОБА_2, про визнання права на виконання зобов'язання відповідно до умов кредитного договору, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Кредобанк», третя особа - ОСОБА_1, про визнання припиненим зобов'язання за договором поруки,

в с т а н о в и л а :

Шевченківський районний суд м. Львова рішенням від 8 квітня 2015 року в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (далі - ПАТ «Кредобанк») відмовив.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 суд задовольнив, ухвалив: визнати за ОСОБА_1 право на виконання зобов'язання за кредитним договором від 18 березня 2008 року відповідно до умов цього договору в редакції додаткового договору від 25 липня 2013 року; стягнути з ПАТ «Кредобанк» на користь ОСОБА_1 6 тис. 100 грн за надання правової допомоги. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Зустрічні позовні вимог ОСОБА_2 суд задовольнив, ухвалив визнати припиненим зобов'язання ОСОБА_2 перед ПАТ «Кредобанк» за договором поруки від 11 січня 2010 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_2 і ОСОБА_1

Апеляційний суд Львівської області 29 червня 2016 року скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ «Кредобанк» та в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 і ухвалив у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Кредобанк» задовольнив частково, визнав недійсним пункт 2 додаткового договору від 25 липня 2013 року до кредитного договору від 18 березня 2008 року, укладеного між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 У задоволенні решти вимог ПАТ «Кредобанк» суд відмовив. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредобанк» 365 грн 40 коп. судового збору.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 апеляційний суд відмовив.

В решті рішення суду першої інстанції апеляційний суд залишив без змін.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 5 грудня 2016 року касаційні скарги ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 відхилила, рішення Апеляційного суду Львівської області від 29 червня 2016 року колегія суддів залишила без змін.

26 лютого 2017 року ОСОБА_1, за дорученням якого діє ОСОБА_3, звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Львівської області від 29 червня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 грудня 2016 року з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав: неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме статті 229 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Крім зазначеного, у поданій заяві ОСОБА_1 порушує питання про перегляд указаних судових рішень з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, а саме частини другої статті 31, частини третьої статті 213, пункту 3 частини першої статті 214 та пункту 3 частини першої статті 215 ЦПК України щодо процесуальних прав та обов'язків сторін, законності й обґрунтованості рішення суду .

Заява ОСОБА_1 в частині перегляду рішення Апеляційного суду Львівської області від 29 червня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 грудня 2016 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, підлягає поверненню з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень може бути подана з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

Згідно частини третьої статті 354 ЦПК України не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за результатами касаційного провадження.

Оскільки ОСОБА_1 подав заяву про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 грудня 2016 року, якою залишено без змін рішення суду апеляційної інстанції від 29 червня 2016 року, і яка не може вважатися такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, то ця заява про перегляд зазначеної ухвали касаційного суду з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, підлягає поверненню заявнику.

Керуючись частиною третьою статті 354 суддя Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Подану заяву в частині перегляду рішення Апеляційного суду Львівської області від 29 червня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 грудня 2016 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, повернути ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України Л.І. Охрімчук