Постанова № 65439731, 13.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 р. Справа № 622/1453/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Золочівського районного суду Харківської області від 05.01.2017р. по справі № 622/1453/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Харківської області

про скасування рішення та зобов'язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИЛА:

30.11.2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Харківської області (далі - відповідач), в якому просить скасувати рішення відповідача від 01.07.2016 року, поновити строк звернення із заявою про отримання допомоги при народженні дитини - сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов'язати відповідача призначити та виплатити їй допомогу при народженні дитини - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою Золочівського районного суду Харківської області від 5 січня 2017 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення відповідача від 01.07.2016 року про відмову позивачу у призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов'язано відповідача повторно розглянути подані позивачем заяву і документи для призначення державної допомоги при народженні сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», з урахуванням висновків суду.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, та скасувати рішення відповідача про відмову позивачу в призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язати відповідача повторно розглянути подані позивачем заяву і документи про призначення допомоги при народженні дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; поновити позивачу строк звернення із заявою про отримання державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року; зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу допомогу при народженні дитини - сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги доводи суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

22.06.2016 року позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням відповідача від 01.07.2016 року їй було відмовлено у задоволенні даної заяви.

Судом першої інстанції задоволено позовні вимоги частково, та зазначено, що відповідно до п.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, тому відповідача слід зобов'язати повторно розглянути заяву позивача, а оскаржуване рішення - скасувати.

З приводу частини позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити допомогу при народженні дитини, то судом першої інстанції зазначено, що втручання інших органів або посадових осіб, в тому числі суду, в діяльність відповідача є перебиранням судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.

Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Даний перелік документів є вичерпним.

Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.

У разі народження (встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

Матеріали справи свідчать про те, що підставою для відмови позивачу у призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - є сплив часу звернення позивача з відповідною заявою до відповідача.

Так, сторони не заперечують про те, що заява про призначення допомоги при народженні датується - 22.06.2016 року, тоді як дата народженні дитини - ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто поза спливом, передбаченого наведеною вище статтею, строку.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Апеляційна скарга позивача не містить вказаних підстав, проте суд апеляційної інстанції вважає можливим вийти за межі позовних вимог та застосувати приписи частини 1 статті 195 КАС України, яка каже, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів не вважає обґрунтованими посилання позивача на поважність підстав пропуску вказаного строку, оскільки приписи Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» не передбачають розгляд вказаних підстав, або визнання їх поважними.

Крім цього, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити вказану допомогу, з підстав неможливості втручання в повноваження суб'єкта владних повноважень.

Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню в частині задоволення позову, в цій частині слід прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Судом першої інстанції було неправильно застосовані норми ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тому судове рішення підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Золочівського районного суду Харківської області від 05.01.2017р. по справі № 622/1453/16-а скасувати в частині задоволення позову.

В цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Золочівського районного суду Харківської області від 05.01.2017 року по справі № 622/1453/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бенедик А.П. Мельнікова Л.В.

Повний текст постанови виготовлений 20.03.2017 р.