Ухвала суду № 65439658, 15.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 р.Справа № 554/4637/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 27.12.2016р. по справі № 554/4637/16-а

за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Полтавської міської ради, треті особи - Квартирно-експлуатаційний відділ м.Полтави Міністерства оборони України , Міністерство оборони України , Приватний підприємець ОСОБА_4 , ТАМ " Урбаністіка" -

про визнання незаконними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, позивачі) звернулись до Октябрського районного суду м. Полтава з адміністративним позовом до Полтавської міської ради ( далі по тексту - відповідач), треті особи - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтави Міністерства оборони України, Приватний підприємець ОСОБА_4, ТАМ " Урбаністіка", в якому просили суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Полтавської міської ради від 01.03.2011 року "Про надання згоди на розроблення містобудівного обґрунтування реконструкції існуючої забудови під об'єкти житлового та громадського призначення і дозволу на виготовлення проектів відведення земельних ділянок зі зміною цільового призначення у кварталі, обмеженому вулицями Сінною, Остапа Вишні, Пушкарівською";

- визнати незаконним та скасувати рішення Полтавської міської ради від 01.11.2011 року "Про затвердження містобудівного обґрунтування реконструкції існуючої забудови під об'єкти житлового та громадського призначення з містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельних ділянок у кварталі, обмеженому вулицями Сінною, Остапа Вишні, Пушкарівською", як такі, що не відповідають вимогам Закону та порушують охоронювані інтереси позивачів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що підставою прийняття оспорюваних рішень слугувала заява КЕВ м. Полтави, у якій зазначалось, що будівля АДРЕСА_1 має статус гуртожитку, що на думку позивачів, не відповідає дійсності, оскільки відповідна реєстрація будівлі як гуртожитку проведена не була. Крім того, містобудівне обґрунтування реконструкції вказаної будівлі містить помилкове твердження про те, що будівля має 4 поверхи, тоді як будівля триповерхова. Вважають, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України, яке регулює питання надання приміщенню статусу гуртожитку, основ містобудування та містобудівної діяльності і одночасно цими рішеннями порушуються їх житлові права.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 27.12.2016 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

У судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином.

Неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 15.03.2017 р. за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням восьмої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 01.03.2011 року, зокрема, надано згоду на розроблення містобудівного обґрунтування реконструкції існуючої забудови у кварталі, обмеженому вулицями Сінною, Остапа Вишні, Пушкарівською під об'єкти житлового та громадського призначення із застосуванням процедури громадського обговорення; дозволено КЕВ м. Полтави МОУ розробити проекти відведення зі зміною цільового призначення земельних ділянок для обслуговування об'єктів житлового та громадського призначення на підставі проекту розподілу території кварталу, обмеженого вулицями Сінною, Остапа Вишні, Пушкарівською (т.1 а.с.9-10).

Рішенням п'ятнадцятої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 01.11.2011 року затверджено містобудівне обґрунтування реконструкції існуючої забудови під об'єкти житлового та громадського призначення з містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельних ділянок у кварталі, обмеженому вулицями Сінною, Остапа Вишні, Пушкарівською, зокрема, по АДРЕСА_1 для реконструкції існуючої будівлі гуртожитку під 65-квартирний житловий будинок (т.1 а.с.38-39).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування (ненормативний акт), що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. У повній мірі погодитися з такими висновками колегія суддів не може з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт сьомий частини першої статті 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

У цій справі предметом оскарження є рішення восьмої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 01.03.2011 року та рішення п'ятнадцятої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 01.11.2011 року.

Під час розгляду справи встановлено, що на підставі рішення восьмої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 01.03.2011 року виготовлено відповідне містобудівне обґрунтування (т.1 а.с.30-37, 50-105). Рішенням п'ятнадцятої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 01.11.2011 року затверджено містобудівне обґрунтування реконструкції існуючої забудови під об'єкти житлового та громадського призначення з містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельних ділянок у кварталі, обмеженому вулицями Сінною, Остапа Вишні, Пушкарівською. Із матеріалів справи вбачається, що 27.06.2012 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - реконтрукція гуртожитку ( за ГП №11) віськове містечко №6 під 65-квартирний житловий будинок по АДРЕСА_1( т.1 а.с.204-207).

Крім того, 24.12.2012 р. ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", виготовило технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок "А-3": АДРЕСА_1 (т.1 а.с.208-230).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності будівля, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з 31.12.2013 року зареєстрована як відомчий багатоквартирний житловий будинок, інвентарний №6/11, є власністю держави в особі Міністерства оборони України ( т.1 а.с.171).

Отже, у разі оформлення права власності на нерухоме майно на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, що вичерпує свою дію після реалізації його, як акта ненормативного характеру, подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірного нерухомого майна має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Відповідно ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи, що в цих правовідносинах має місце спір про цивільне право, тому зазначена справа повинна бути розглянута за правилами цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

За правилами пункту 4 частини 1 статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду і закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтею 157 цього кодексу.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.

Керуючись п. 1 ч.1 ст. 157, ст. 160, 167, 195, 196, п.4 ч.1 ст.198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 27.12.2016р. по справі № 554/4637/16-а скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Полтавської міської ради, треті особи - Квартирно-експлуатаційний відділ м.Полтави Міністерства оборони України , Міністерство оборони України , Приватний підприємець ОСОБА_4 , ТАМ " Урбаністіка" - про визнання незаконними та скасування рішень закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 20.03.2017 р.