Ухвала суду № 65439577, 20.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2017 року Справа № 876/1933/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Затолочний В.С,

суддя Запотічний І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю:

представник відповідача Мельничук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2016р. по справі № 803/1542/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Трафік» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

18.10.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Трафік» звернулось в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області, в якому просило визнати неправомірним та скасувати наказ відповідача №1090 від 05.10.2016р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, оскаржуваний наказ від 05.10.2016р. №1090 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» прийнято без достатніх правових підстав, оскільки письмовий запит Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області був складений та направлений позивачу із порушенням вимог чинного законодавства України, тому не мав обов'язкового характеру для останнього, про що відповідач був повідомлений письмово.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2016р. позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області від 05.10.2016р. №1090 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. У поданій апеляційній скарзі Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області покликається на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач покликається на те, що позивачем не надано будь-яких пояснень та їх документального підтвердження щодо запитуваної інформації у запиті 12 серпня 2016 року №11275/10/03-18-12-01. При цьому, сумніви контролюючого органу щодо можливих порушень позивачем податкового законодавства не були усунуті, відтак відповідач вважає, що у Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області були наявні підстави, визначені Податковим кодексом України, для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, у зв'язку з чим відповідно до пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України було видано наказ від 5 жовтня 2016 року №1090 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного адміністративного суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржену постанову залишити без змін, виходячи з наступних мотивів та міркувань.

Як встановлено судом, Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області 12.08.2016р. направлено ТзОВ «Авто Трафік» запит «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» №11275/10/03-18-12-01, в якому з покликанням на підпункти 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 1 абзацу третього пункту 73.3 статті 73, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, пункт 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 (далі - Порядок №1245) запропоновано надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) здійснення корегування кінцевому споживачу та реалізацію товарно-матеріальних цінностей без їх придбання. При цьому, запропоновано обов'язково надати засвідчені підписом посадової особи ТзОВ «Авто Трафік» та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) з ПП «Марсель 8», ТзОВ «АЛК Трейдінг», ТзОВ «Дах-Профіль», ТзОВ «Дарол» у періоді з 01.04..2016р. по 31.05.2016р.

ТзОВ «Авто Трафік» письмово повідомило Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області про невідповідність запиту №11275/10/03-18-12-01 від 12.08.2016р. вимогам Податкового кодексу України, оскільки в ньому не вказано, які саме конкретні дані перевірок інших платників податків або інша податкова інформація вказує на факти, що свідчать про порушення ТзОВ «Авто Трафік» податкового, валютного та іншого законодавства.

05.10. 2016р. начальником Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області видано наказ за №1090 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» ТзОВ «Авто Трафік» щодо показників задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість за період з 01.04.2016р. по 31.05.2016 року. Зазначений наказ є предметом розгляду справи.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції покликався на наступне. Відповідачем не доведено, що на час формування та направлення письмового запиту виявлено порушення ТзОВ «Авто Трафік» вимог податкового, валютного чи іншого законодавства, документальних доказів на підтвердження фактів отримання такої податкової інформації у встановленому законом порядку, та відповідно - на підтвердження виникнення у Луцької ОДПІ ГУ ДФС У Волинській області правових підстав для складання та направлення позивачу запиту про надання інформації в порядку статті 73 Податкового кодексу України.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних міркувань.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право контролюючого органу проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 7 частини 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України надано визначення суб'єкта владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.1 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду зазначає, що за змістом зазначеної абзацом вище норми в адміністративному процесі тягар доказування правомірності правової поведінки покладено саме на державний орган. Відтак, його обов'язком є надати суду усі необхідні докази, щодо законності та обгрунтованості його дій та прийнятих ним актів. Колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з твердженням відповідача, що чинне законодавство не містить приписів стосовно ступеня деталізації обставин, які зумовили направлення запиту платнику податків про надання інформації,. Разом з тим, суд наголошує, що в даній справі позивачем ставиться під сумнів законність дій відповідача, відповідно на розгляд суду він повинен надати доводи, що підтверджують доводи позивача та підтверджують законність таких дій. За наслідками дослідження змісту долучених до матеріалів справи копій запитів Інспекції, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач не може обґрунтувати необхідність витребування податкової інформації. Відповідачем не було представлено жодних письмових доказів (акти перевірок контрагентів позивача, результати перевірок, результати зустрічних звірок, тощо), що свідчать про можливі порушення позивачем вимог законодавства у сфері оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач не зміг довести правомірність своїх дій .

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість доводів апелянта стосовно неправомірності оскарженої постанови суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2016р. по справі № 803/1542/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.І. Довга

судді І.І. Запотічний

В.С.Затолочний

Повний текст ухвали складено та підписано 21.03.2017р.