Ухвала суду № 65439493, 21.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2339/16 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

21 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Ганечко О.М. Коротких А.Ю.

при секретарі Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Міністерство соціальної політики України про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 29 листопада 2016 року ВП № 50989795.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року по справі № 825/296/16 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено та, в тому числі, зобов'язано Міністерство соціальної політики України розглянути по суті справу ОСОБА_2 щодо визначення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та винести рішення за наслідками розгляду з урахуванням постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року.

22 квітня 2016 року Чернігівським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 825/296/16, в якому зобов'язано Міністерство соціальної політики України здійснити вищевказані дії.

Виконавчий лист був переданий для виконання Департаменту. Постановою від 29 квітня 2016 було відкрито виконавче провадженні ВП № 50989795 із примусового виконання вищевказаного виконавчого листа та надано боржнику строк для самостійного виконання рішення (сім днів з моменту винесення).

Оскільки в наданий державним виконавцем строк для самостійного виконання боржник не надав до Департаменту документи які б підтверджували виконання рішення суду, 10 листопада 2016 року державним виконавцем на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 2 040,00 грн., яка направлена для виконання боржнику.

Крім того, державним виконавцем 10 листопада 2016 року на підставі статей 18, 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу, якою за невиконання рішення на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн., та зобов'язано боржника протягом 10 робочих днів виконати рішення суду. Копію постанови направлено боржнику для виконання.

В процесі здійснення виконавчого провадження на адресу Департаменту надійшов лист Міністерства соціальної політики України від 13 травня 2016 року № 329/20/112-16 та витяг з протоколу засідання Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 28 квітня 2016 року № 97, в яких зазначено, що особова справа ОСОБА_2 розглянута 28 квітня 2016 року на засіданні Комісії. Справу розглянуто по суті відповідно до рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року (справа № 825/296/16) та прийнято рішення про відмову у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Аналогічна інформація була надана Міністерством соціальної політики України в листі від 25 листопада 2016 року № 777/20/112-16.

На підставі отриманих документів, 29 листопада 2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденком В.В., керуючись п. 8 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження до відома.

Не погоджуючись з винесеною постановою, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець не перевірив виконання у повному обсязі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у адміністративній справі № 825/296/16 при проведенні примусового її виконання у виконавчому провадженні № 50989795 і передчасно виніс постанову про закінчення цього виконавчого провадження.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 1 ст. 19 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону.

Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону № 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону № 606-XIV копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

05 жовтня 2016 року набув чинності новий Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).

Відповідно до пунктів 6, 7 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1404 рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Отже, з моменту набрання чинності Закону № 1404 державний виконавець зобов'язаний вживати дії щодо виконання відкритого виконавчого провадження в межах наданих йому вказаними Законом повноважень.

Частиною 1 ст. 39 Закону № 1404 визначено виключний перелік підстав закінчення виконавчого провадження, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9).

У випадках, передбачених пунктами 1 - 3, 5 - 7, 9 - 12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. (ч. 3 ст. 39 Закону № 1404).

З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що Чернігівським окружним адміністративним судом було зобов'язано Міністерство соціальної політики України розглянути по суті справу ОСОБА_2 щодо визначення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та винести рішення за наслідками розгляду. При цьому, обов'язковою для виконання умовою під час розгляду Міністерством соціальної політики України вищевказаного питання є урахування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року, тобто викладених в ній висновків.

Однак, відповідно до наявних в матеріалах виконавчого провадження листів Міністерства соціальної політики України від 13 травня 2016 року № 329/20/112-16, від 25 листопада 2016 року № 777/20/112-16 та витягу з протоколу засідання Комісії від 28 квітня 2016 року № 97, на підставі яких державним виконавцем було зроблено висновок про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не вбачається, що боржником враховано при розгляді особової справи ОСОБА_2 висновки, викладені в постанові Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року № 825/2659/15-а, які є обов'язковими для виконання.

Більш того, як вбачається із листа боржника від 25 листопада 2016 року № 777/20/112-16 Комісія під час виконання виконавчого листа від 22 квітня 2016 року № 825/896/16 та повторного розгляду справи відмовила ОСОБА_2 у визначенні йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зв'язку із тим, що військова частина 57278 в період з 17 липня 1987 року по 29 вересня 1987 року дислокувалась за межами зони відчуження та у довідках Галузевого державного архіву МО України не відображено дні виїзду ОСОБА_2 в зону відчуження.

Проте, як вбачається зі змісту постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року № 825/2659/15-а, судом встановлено, що ОСОБА_2 виконував роботи саме в зоні відчуження у період з 19 липня 1987 року по 24 вересня 1987 року у складі військової частини 57278, оскільки згідно наказу від 19 липня 1987 року № 196, саме цього числа (19 липня 1987 року) слід вважати вибуття позивачем у район ЧАЕС та згідно наказу від 24 вересня 1987 року № 263 датою вибуття позивача з району ЧАЕС є 24 вересня 1987 року, що спростовує твердження комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України щодо не відображення днів виїздів в зону відчуження ОСОБА_2

Крім того, як було встановлено судом під час розгляду справи № 825/2659/15-а, згідно документами наданими Дубовицькою сільською радою Кролевецького району Сумської області підтверджується оплата праці позивачу у підвищеному розмірі у період виконання обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році.

В межах наданих ч. 3 ст. 18 Закону № 1404 відповідачу повноважень, останній мав право витребувати у боржника документи необхідні для підтвердження виконання в повному обсязі виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року № 825/596/16, однак, вказані дії не здійснив.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неврахування Міністерством соціальної політики України, під час розгляду 28 квітня 2016 року справи ОСОБА_2, постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року призвело до невиконання боржником в повному обсязі покладених на нього постановою суду від 17 березня 2016 року по справі № 825/296/16 та постановою про відкриття виконавчого провадження зобов'язань.

Вказані вище обставини у сукупності свідчать про те, що державний виконавець не перевірив виконання у повному обсязі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у адміністративній справі № 825/296/16 при проведенні примусового її виконання у виконавчому провадженні № 50989795 і передчасно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач як суб'єкт владних повноважень всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не надав до суду належні докази правомірності своїх дій та рішень.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Повний текст ухвали виготовлено 21 березня 2017 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Ганечко О.М.