Ухвала суду № 65439248, 14.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 361/6133/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Сердинський В.С. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Губської Л.В. та Ісаєнко Ю.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та рішення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 01 вересня 2016 року щодо відмови в перерахунку йому пенсії на підставі довідки Національної академії прокуратури України від 28 липня 2016 року № 18/235, виданої у зв'язку із змінами розміру заробітної плати, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»; зобов'язання відповідача здійснити йому перерахунок і виплату пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка була чинна на час призначення (перерахунку) його пенсії 15 квітня 2010 року, у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Національної академії прокуратури України від 28 липня 2016 року № 18/235, з 01 січня 2016 року без обмеження максимальним розміром, встановленим Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування, пенсійної системи», з урахуванням раніше виплачених коштів.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2016 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, позивач ОСОБА_3 перебуває на обліку в УПФУ з 12 грудня 1991 року та з 25 січня 2002 року отримує пенсію за вислугу років, розмір якої обчислений згідно ЗУ «Про прокуратуру».

Востаннє позивачу було здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки від 15 квітня 2010 року, виданої Національною Академії прокуратури України. УПФУ призначило ОСОБА_3 пенсію за вислугу років в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати, яка складала 13792,80 грн.

Згідно довідки Національної Академії прокуратури України від 28 липня 2016 року №18/235, виданої згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», заробітна плата позивача ОСОБА_3 станом на 01 грудня 2015 року становить 19140,87 грн. грн.

31 серпня 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 % відсотків від суми місячного (чинного) заробітку, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати, відповідно до довідки Національної академії прокуратури України від 28 липня 2016 року №18/235, виданої згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Листом Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області № 499/Г-01 від 01 вересня 2016 року, ОСОБА_3 відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 14 жовтня 2014 року № 1697-ХІІ, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а оскільки на даний час такий порядок відсутній, тому підстав для проведення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» не має.

Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок пенсії позивача має здійснюватися за редакцією статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», яка була чинною на момент призначення йому пенсії.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У ч. 1, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789-XI у редакції, яка була чинною на момент призначення позивачу пенсії, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 р. № 3668-VI передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Отже, статтею Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789-XI у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, було регламентовано його право на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

При цьому, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі в органах прокуратури. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що їх служба пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей, а тому це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

Крім того, слід враховувати, що призначення органами Пенсійного фонду України особі пенсії та проведення її перерахунку є різними формами реалізації права громадянина на пенсійне забезпечення, а тому при проведенні перерахунку пенсії особи застосуванню підлягає редакція статті Закону, яким визначався порядок та розмір відповідного пенсійного забезпечення такої особи саме на момент призначення їй пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справах № 21-348а13 та № 21-420а13, а у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, враховуючи наведені правові норми та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії в розмірі та порядку, визначеному в статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, чинній на момент призначення йому пенсії.

Крім того, з вищенаведених правових норм також вбачається, що обмеження максимального розміру пенсій, встановлені Законами №№ 3668-VI, 911-VIII, поширюються на пенсії, призначенні після набрання ними чинності. Тому, оскільки позивачу пенсія призначена до набрання чинності вказаними Законами, то її розмір не підлягає обмеженню на їх підставі.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 183-2, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Губська Л.В.

Ісаєнко Ю.А.