Рішення № 65437804, 16.03.2017, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 рокуСправа № 912/52/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/52/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області,

про стягнення 1703,29 грн,

за участю представників:

від позивача - Сторчак В.П., довіреність № 1836 від 10.11.2016;

від третьої особи - Кругаль Є.О., довіреність № 01/17 від 18.01.2017 та Бурковський І.В., довіреність № 03/17 від 31.01.2017.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором оренди індивідуально визначеного майна №88-34 від 25.10.2012 в розмірі 1451,95 грн, а також пені в розмірі 251,34 грн, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача.

Ухвалою від 05.01.2017 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі, справу призначив до розгляду у судовому засіданні 09.02.2017.

Цією ж ухвалою господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області та витребував від сторін необхідні для розгляду справи по суті докази.

Ухвалами господарського суду від 23.02.2017 та 06.03.2017 господарський суд відкладав розгляд справи до 06.03.2017 та 16.03.2017 відповідно, в порядку визначеному статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Присутній у судовому засіданні 16.03.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполіг на задоволенні позову.

Відповідач у судові засідання з розгляду даної справи не з'являвся, правом на участь у судових засіданнях не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвал господарського суду про порушення провадження та відкладення розгляду даної справи за адресою, вказаною у позовній заяві, яка підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте ухвали суду повернуті без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за незапитом".

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, господарський суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, що наведені в обґрунтування підстав позову, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.10.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області (Орендодавець) та Фізичною - особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1, Орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного майна (нежитлового приміщення) №88-34 від 25.10.2010 (надалі - Договір, а.с. 8-13).

За умовами укладеного договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: частину нежитлового приміщення будівлі вокзалу станції Кіровоград площею 6 кв.м. (надалі - Майно), розміщене за адресою, вул. Поповича,1, що перебуває на балансі Знам'янського будівельно - монтажного експлуатаційного управління №3 Одеської залізниці (Балансоутримувач), вартість якого станом на 30.06.2012 становить 24076,00 грн (пункт 1.1. Договору).

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ №786 від 04.10.1995 (зі змінами) і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - червень 2012 року, 240,77 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди жовтень визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за липень - жовтень 2012. (пункт 3.1. Договору).

За умовами пункту 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця, наступного за звітним не пізніше 12 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу установлених Кабінетом міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з моменту 25.10.2012 по 24.09.2015 (пункт 10.1. Договору).

25.10.2017 Орендодавець за актом приймання - передачі орендованих приміщень передано в користування Орендарю (а.с.14).

23.10.2015 сторони уклали Додаткову угоду до договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (нежитлового приміщення) №88-34 від 25.10.2012 (надалі - Додаткова угода, а.с. 16).

За умовами вищевказаної Додаткової угоди сторони внесли зміни до пунктів 1.1., 3.1., 3.3., 3.3., 3.9., 5.3., 5.5., 5.8., 5.9. та 8.1. Зокрема, сторони погоди вартість об'єктну оренди, орендну плату та продовжили строк дії цього договору до 31.12.2015.

Договір та Додаткова угода підписані посадовою особою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області та Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1.

В подальшому 26.02.2016 Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (надалі - ПАТ "Українська залізниця"), що є правонаступником усіх прав та обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту в особі виконуючого обов'язки начальника філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" Бойка Г.А. та виконуючого обов'язки заступника начальника "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" в особі Міняйла М.Б. з одного боку та ФОП ОСОБА_1 з другого боку укладено Додатковий договір до Договору оренди нерухомого майна від 25.10.2012 №88-34 (надалі - Додатковий договір №1, а.с. 18-19).

Відповідно до умов Додаткового договору № 1 ПАТ "Українська залізниця" та ФОП ОСОБА_1 встановили, що орендодавцем майна, визначеного договором №88-34 від 25.10.2012 є ПАТ "Укрзалізниця", а також встановили розмір орендної плати та порядок її сплати, а саме: "Орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавцю не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним". До вищевказаного Додаткового договору №1 сторонами підписано акт приймання - передачі в оренду нерухомого майна від 26.02.2016 (а.с. 21).

04.04.2016 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі начальника філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" Бойка Г.А. та начальника служби з управління майновими і земельними ресурсами філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" Петрук Т.Р. та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до Договору оренди нерухомого майна від 25.10.2012 №88-34 (надалі - Додатковий договір №2, а.с. 22).

За Додатковим договором № 2 ПАТ "Українська залізниця" та ФОП ОСОБА_1 дійшли згоди пункт 10.1. Договору викласти в редакції: "Цей договір діє до 30.06.2016 включно". Усі інші умови договору не порушені даним додатковим договором, залишаються без змін.

01.05.2016 ФОП ОСОБА_1 повернув орендоване майно позивачу за актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.05.2016.

Однак, за даними позивача відповідач не здійснив оплату за оренду майна, в результаті чого за даними ПАТ "Українська залізниця" станом на 01.12.2016 у відповідача рахується заборгованість за січень, лютий, березень, квітень 2016 в сумі 1451,95 грн.

01.07.2016 на адресу ФОП ОСОБА_1 направлено претензію з вимогою погасити заборгованість.

Вимога позивача про погашення заборгованості відповідачем залишена без задоволення, заборгованість в сумі в сумі 1451,95 грн не сплачена, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір у даній справі господарський суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області та ФОП ОСОБА_1 Договір за своєю правовою природою є договором оренди (найму), правовідносини за яким регулюються главою 58 Цивільного кодексу України, параграфом 5 глави 29 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Так, стаття 283 Господарського кодексу України визначає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Вказані положення кореспондують з статтею 759 Цивільного кодексу України.

Відповідно статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

У відповідності до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статті 525, 526 Цивільного кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Господарський суд враховує положення частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін. З цією правовою нормою кореспондуються положення пункту 10.3. Договору.

Як вбачається зі змісту Договору його сторонами є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області та ФОП ОСОБА_1

Таким чином, внесення змін до цього Договору можливе лише за згодою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області та ФОП ОСОБА_1

Згідно з частиною 1 статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Матеріали справи свідчать, що орендоване майно не вибувало з державної власності.

Отже, внесення змін до Договору згідно Додаткових договорів № 1 та № 2, які укладені з ФОП ОСОБА_1 Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", яке не є стороною Договору, протирічить умовам Договору та положенням, зокрема, статті 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За умовами пункту 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

З огляду на викладені обставини, оскільки додаткові договори до Договору оренди нерухомого майна від 25 жовтня 2012 №88-34, укладені між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 26.02.2016 та 04.04.2016, суперечать чинному законодавству, вони підлягають визнанню недійсними.

Згідно умов пункту 10.1. Договору зі змінами, внесеними Додатковою угодою, його продовжено до 31.12.2015.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Із матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 повернув орендоване майно 01.05.2016.

Однак, доказів сплати орендної плати за період з грудня по 01.05.2016 включно, як то передбачено пунктом 3.11. Договору відповідачем не надано.

Як вбачається з умов Договору (пункт 3.6.) відповідач зобов'язався перераховувати орендну плату в розмірі 30 % на користь балансоутримувача, який є структурним підрозділом позивача.

Відповідно до частини 2 статті 636 Цивільного кодексу України виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

З огляду на викладене позивач має право вимагати сплати орендної плати в розмірі 30%, при цьому господарський суд враховує положення пункту 3.2. Договору, відповідно до якого нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

При вирішенні спору в частині стягнення з відповідача на користь ПАТ "Українська залізниця" господарським судом враховується розрахунок заборгованості, здійснений третьою особою згідно з умовами Договору (а.с.134), відповідно до якого за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року щомісячне нарахування орендної плати складає 79,05 грн та за 01.05.2016 - 2,60 грн, а з урахуванням ПДВ щомісячне нарахування орендної плати складатиме 94,86 грн за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року за 01.05.2016 - 3,12 грн.

З урахуванням переплати, яка, як встановлено господарським судом рахувалась станом на 01.12.2015 в сумі 0,65 грн та часткової сплати відповідачем орендної плати в сумі 360,00 грн 01.04.2016, що не оспорюється учасниками судового процесу, сума орендної плати, як підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 116,77 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 251,34 грн пені за період з 13.01.2016 по 02.12.2016.

Згідно з пунктом 9.1. Договору, визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Крім того, сторони в пункті 3.7. Договору погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.

При вирішенні спору в цій частині, судом враховано також зміст пункту 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", згідно з яким щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

З огляду на викладене, при вирішенні спору в частині стягнення з відповідача 251,34 грн пені за період з 13.01.2016 по 02.12.2016, господарський суд неодноразово вимагав від позивача обґрунтований розрахунок пені, з урахуванням вимог частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки вимоги господарського суду в цій частині не виконано, розрахунку пені з урахуванням умов Договору та положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України не надано, доказів поважності причин неподання такого розрахунку господарському суду також не надано, позов в частині стягнення 251,34 грн слід залишити без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 689,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 81, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Визнати недійсними додаткові договори до Договору оренди нерухомого майна від 25 жовтня 2012 №88-34, укладені між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 26.02.2016 та 04.04.2016, з моменту їх укладення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська ,5 ідентифікаційний код 40075815) 116,77 грн заборгованості за оренду майна та 689,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В частині стягнення 251,34 грн пені позов залишити без розгляду.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Копію рішення направити відповідачу (м. Кропивницький, вул. Баженова, 40).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 21.03.2017.

Суддя О.Б. Шевчук