Ухвала суду № 65437678, 14.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

14.03.2017 справа № 910/14130/16

За заявою публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "УКОІНВЕСТБУД"

товариства з обмеженою відповідальністю "Спарклайн"

про визнання недійсним договору в межах справи № 910/14130/16

За заявою публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "УКОІНВЕСТБУД"

(ідентифікаційний код 25637276)

про банкрутство

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від заявника Різунов Р.С., Бортман О.А., Качмар О.Й. - предст. за дов.,

від відповідача1 не з'явився,

від відповідача2 не з'явився,

В судовому засіданні приймав участь: Реверук П.К. - розпорядник майна боржника

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "УКОІНВЕСТБУД" (ідентифікаційний код 25637276), оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.16 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 18.08.16.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.16 порушено провадження у справі № 910/14130/16 та призначено розпорядником майна боржника Реверука П.К.

11.11.16 від публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" надійшла заява про визнання недійсним договору в межах справи № 910/14130/16.

Враховуючи викладене вище, розгляд заяви в межах справи № 910/14130/16 призначено на 08.12.16.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.16 відкладено розгляд заяви на 26.01.17.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.01.17 відкладено розгляд заяви на 16.02.17.

15.02.17 від розпорядника майна боржника надійшли пояснення на заяву про визнання недійсним договору в межах справи № 910/14130/16.

16.02.17, у судовому засіданні, від товариства з обмеженою відповідальністю "Спарклайн" надійшли заперечення на заяву про визнання недійсним договору в межах справи № 910/14130/16.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.17 відкладено розгляд заяви на 14.03.17.

10.03.17 від публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" надійшли пояснення на заперечення товариства з обмеженою відповідальністю "Спарклайн" на заяву про визнання недійсним договору в межах справи № 910/14130/16.

У судовому засіданні, розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" про визнання недійсним договору в межах справи № 910/14130/16 та заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається з поданої заяви, 06.05.16 між ОСОБА_7 та товариством з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ-ІНВЕСТ" ("УКОІНВЕСТБУД") був укладений Договір поруки, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ-ІНВЕСТ" ("УКОІНВЕСТБУД") виступило поручителем перед громадянином республіки Молдова ОСОБА_7 за фінансовими зобов'язаннями громадянина республіки Молдова ОСОБА_6 за виконання останнім зобов'язань щодо оплати заборгованості в сумі 800.000.000, 00 грн., які виникли на підставі Договору безвідсоткової позики № 06-16 від 06.05.16, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, Договору уступки вимоги (цесії) від 26.06.16, укладеного між ОСОБА_7 та товариством з обмеженою відповідальністю "СПАРКЛАЙН".

Заявник в поданій заяві просить суд визнати недійсним Договір поруки від 06.05.16, укладений між ОСОБА_7 та товариством з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ-ІНВЕСТ" ("УКОІНВЕСТБУД"), оскільки боржник безоплатно прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин заяви в межах справи № 910/14130/16 в їх сукупності, суд вважає, що подана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 41 ГПК господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом N 2343-ХП.

Частиною дев'ятою статті 16 ГГІК (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 10 Закону N 2343-ХІІ, відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.

Системний аналіз положень Закону N 2343-ХП дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону N 2343-ХП мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону N 2343-ХП); за позовом розпорядника майна (частина дев'ята статгі 22 Закону N 2343-ХП); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статгі 26 Закону N 2343-ХП); за заявою керуючого санацією (частина п'ята статті 28 Закону N 2343-ХП); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону N 2343-ХП).

З огляду на сферу регулювання Закону N 2343-ХП загалом і за змістом зазначеної норми статті 20, вона є спеціальною по відношенню до загальних, установлених ЦК підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

За умовами п. 1 Договору безвідсоткової позики № 06-16 від 06.05.16 ОСОБА_7 на умовах безвідсоткової позики передає у власність ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 800.000.000,00 грн., а ОСОБА_6 зобов'язується повернути вказану суму позики.

Відповідно до п. 4 Договору поруки, поручитель - товариство з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ-ІНВЕСТ" ("УКОІНВЕСТБУД") зобов'язаний у разі порушення ОСОБА_6 обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором.

Умови спірного Договору поруки не передбачають сплати будь-якої винагороди поручителю - товариству з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ-ІНВЕСТ" ("УКОІНВЕСТБУД") за його поручительство.

Таким чином, укладаючи Договір поруки від 06.05.16, боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ-ІНВЕСТ" ("УКОІНВЕСТБУД") прийняв на себе зобов'язання перед ОСОБА_7 за виконання ОСОБА_6 його грошових зобов'язань за Договором безвідсоткової позики № 06-16 від 06.05.16 за відсутності будь-якої для себе вигоди на шкоду власним інтересам та інтересам кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав, зокрема: боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Як вбачається з Договору поруки, він укладений між боржником в особі Директора боржника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на забезпечення виконання позичальником - ОСОБА_6 його грошових зобов'язань за Договором безвідсоткової позики № 06-16 від 06.05.16, відповідно до якого ОСОБА_7 передає у власність ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 800.000.000, 00 грн.

Отже, ОСОБА_6, перебуваючи на посаді Директора боржника, вчинив правочин від імені боржника в забезпечення зобов'язання, боржником за яким являється ОСОБА_6.

Відповідно до ч. 3 ст.238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Керуючись ст. ст. 10, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ст. ст. 33, 34, 82-85 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити заяву публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" про визнання недійсним договору в межах справи № 910/14130/16.

2.Визнати недійсним Договір поруки від 06.05.16, укладений між ОСОБА_7 та товариством з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ-ІНВЕСТ" ("УКОІНВЕСТБУД").

3.Ухвала набирає чинності з дати її прийняття 14.03.17 та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

4.Копію ухвали надіслати сторонам та розпоряднику майна боржника.

Суддя М.В. Пасько