Рішення № 65437287, 16.03.2017, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" березня 2017 р. Справа № 906/37/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

Судове засідання проводилось в режимі відеоконференції за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 25.06.2016; ОСОБА_2 - дов. від 25.06.2016;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Анімаккорд Лтд (Республіка Кіпр, м. Нікосія)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Житомир)

про стягнення 160000,00 грн.

Строк розгляду спору продовжено по 21.03.2017 за клопотанням сторони у відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України.

В провадженні господарського суду знаходиться справа за позовом компанії "Анімаккорд ЛТД" до ФОП ОСОБА_3 про стягнення компенсації внаслідок порушення авторського права.

Ухвалою від 26.01.2017 суд в порядку ст.22 ГПК України прийняв до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій визначено обсяг компенсації за порушення авторський прав з 100 мінімальних заробітних плат до 50 мінімальних заробітних плат з урахуванням зростання мінімальної заробітної плати з 01.01.2017, сума якої становить 160000,00 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Вказують, що ФОП ОСОБА_3 є виробником кукурудзяних паличок "ІНФОРМАЦІЯ_1", на упаковці яких міститься зображення ІНФОРМАЦІЯ_2" як об'єкта права інтелектуальної власності аудіовізуаного твору - анімаційних серіалів ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_3". Втім, використання персонажів мультиплікаційного серіалу є контрафактною продукцією, так як компанії Анімаккорд Лтд не надала виробнику дозволу (ліцензії) на відтворення та розповсюдження продукції з об'єктами авторського права.

На питання суду щодо обґрунтування суми компенсації представник позивача ОСОБА_2 зазначила, що в мережі Інтернет виявлено повідомлення про продаж кукурудзяних паличок від 06.02.2015, з метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено повідомлення про порушення авторського права, проте виробник не надала жодної інформації про кількість виготовленої та розповсюдженої продукції, тому компанії Анімаккорд Лтд невідомо про кількість реалізованої продукції, щоб визначити орієнтовний розмір збитків. При цьому, вартість ліцензії для виробника кукурудзяних паличок (за аналогійного виду виробництва продукції) складає 48000,00 дол. США. Так як в асортименті відповідача два види продукції орієнтовний розмір шкоди складає 645360,00 грн, однак правовласник обмежується сумою у 160000,00 грн.

Відповідач в засідання суду не з'явилася, відповідно до інформації з офіційного сайту "Укрпошта" - http:// services. ukrposhta. com/ barcodesiaglе/ - щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за номером 1000228177613 (штрихкодовий ідентифікатор), адресовані судом рекомендованим листом з ухвалою від 06.03.2017, не вручене під час доставки.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що всі надіслані ухвали поверталися до суду з відмітками поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 244-247 у т.1, а.с. 14-17 у т.2) господарський суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Компанія "Анімаккорд ЛТД" (Республіка Кіпр) звернулася з позовом до суду про стягнення з ФОП ОСОБА_3 160000,00 грн компенсації за порушення виключних майнових авторських прав на зображення персонажів „ІНФОРМАЦІЯ_2" аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_3".

Причиною виникнення спору стало питання стосовно наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача компенсації, що обумовлене захистом авторського права позивача.

Відповідно до ст.123 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 124 ГПК України).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Згідно з ст. 37 вказаного Закону до правовідносин в сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.

Захист порушених особистих немайнових та майнових прав регулюється Законом України "Про авторське право і суміжні права", дія якого поширюється на твори та об'єкти суміжних прав, які охороняються відповідно до міжнародних договорів України (пункт «д» ч.1 ст. 3 Закону).

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про авторське право і суміжні права", виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Стаття 8 Закону встановлює, що об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, в тому числі аудіовізуальні твори.

Аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими (стаття 1 Закону).

Статтею 9 Закону передбачено, що частина твору, яка може використовуватись самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 440 ЦК України визначено, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 52 зазначеного Закону, за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Так, компанія «Анімаккорд ЛТД» звернулася через порушення майнових прав на персонажі „ІНФОРМАЦІЯ_2" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «ІНФОРМАЦІЯ_2» та "ІНФОРМАЦІЯ_3", шляхом продажу відповідного товару -кукурудзяних паличок "ІНФОРМАЦІЯ_4" торгівельної марки "ІНФОРМАЦІЯ_1", на пакувальній обгортці яких містяться малюнки із зображенням зазначених об'єктів авторського права.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" № 12 від 17.10.2012 у п.29 вказано, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України „Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами.

В обґрунтування позовних вимог компанія «Анімаккорд ЛТД» посилається на договір №ММ-2 від 10.12.2014 (з додатковими угодами), який укладений між ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_2" (правовласник) та Анімаккорд Лтд (набувач) про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (анімаційні серіали „ІНФОРМАЦІЯ_2" і „ІНФОРМАЦІЯ_3"), згідно якого правовласник в порядку, передбаченому договором, передає і відчужує набувачу виключне право в повному обсязі на аудіовізуальні твори, а набувач зобов'язується сплатити правовласнику обумовлену договором винагороду.

В пункті 1 розділу А договору визначено, що аудіовізуальні твори-кольорові анімаційні серіали „ІНФОРМАЦІЯ_2" і „ІНФОРМАЦІЯ_3" російською мовою, включаючи, але не обмежуючись вихідними матеріалами, елементи та об'єкти, що охороняються та є складовою частиною серій, в тому числі, графічні зображення, персонажі, музика та фонограми, незалежно від того, чи перераховані вказані елементи та об'єкти безпосередньо у Додатках до цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору правовласник заявляє і гарантує, що правовласник є єдиним власником виключного права на аудіовізуальні твори і, що після передачі/відчуження згідно актів передачі прав або актам приймання-передачі, виключне право на аудіовізуальні твори не буде заставлено, під арештом та не буде обтяжено ніякими іншими зобов'язаннями чи будь-якими іншими інтересами будь-якого виду.

Згідно із п. 1.4 договору виключне право на аудіовізуальні твори передається та відчужується правовласником набувачеві у повному обсязі для використання його будь-яким способом та у будь-якій формі згідно умов цього договору.

До набувача переходять права правовласника, який є ліцензіаром по всім діючим ліцензійним договорам (зазначених у відповідному додатку до договору), укладених правовласником відносно аудіовізуальних творів, право на які підлягає передачі по цьому договору. Правовласник зобов'язується у найкоротший термін повідомити всі компанії-ліцензіати в письмовій формі про передачу своїх прав по діючим ліцензійним договорам (п. 1.7.1 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що одночасно з відчуженням права на аудіовізуальні твори правовласник передає набувачу в повному обсязі виключне право на всі юридично значимі охоронювані елементи і об'єкти аудіовізуальних творів, включаючи, але не обмежуючись: вихідні матеріали серій, інструкцію по стилю, робочі матеріали, назву анімаційних серіалів „ІНФОРМАЦІЯ_2" і „ІНФОРМАЦІЯ_3", графічне зображення, персонажі, музика та фонограми, незалежно від того чи перераховані зазначені елементи та об'єкти безпосередньо в додатках до договору.

Відповідно до п. 7.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом всього терміну дії виключного права на аудіовізуальні твори, включаючи будь-які пролонгації терміну дії виключного права.

Додатком № 1 до договору від 10.12.2014 року № ММ-2 сторони погодили, зокрема, основні ідентифікуючі характеристики аудіовізуальних творів „ІНФОРМАЦІЯ_2" і „ІНФОРМАЦІЯ_3" та права, які підлягають відчуженню згідно договору.

Акт №1 від 01.01.2015 до договору про відчуження виключного права на аудіовізуальні твори (серіал ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_3") №ММ-2 від 10.12.2014 підтверджує факт передачі виключних прав.

В розумінні ст. 9 Закону України „Про авторське право і суміжні права" персонажі мультиплікаційного серіалу „ІНФОРМАЦІЯ_2" та „ІНФОРМАЦІЯ_3", такі як „ІНФОРМАЦІЯ_2" є частинами аудіовізуального твору, які можуть використовуватися самостійно та розглядаються як твір, власником виключних прав яких є Анімаккорд ЛТД.

Згідно з ч. 5 статті 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права", автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.

Відповідно до статей 31, 32, 33 Закону використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким об'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Відповідно до ст. 50 Закону, порушенням авторського права є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені статтею 15, з урахуванням передбачених ст. ст. 21-25 цього Закону обмежень майнових прав.

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону, контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено, що відповідач, здійснював господарську діяльність з виробництва кукурудзяних паличок "ІНФОРМАЦІЯ_4" торгівельної марки "ІНФОРМАЦІЯ_1", на пакувальних обгортках яких зображено персонажів ІНФОРМАЦІЯ_2", які згодом розповсюджував, чим порушив виключні майнові права позивача на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал „ІНФОРМАЦІЯ_2", зокрема, на його складові частини „ІНФОРМАЦІЯ_2".

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: пакувальними обгортками солодких неглазурованих кукурудзяних паличок "ІНФОРМАЦІЯ_4" торгівельної марки "ІНФОРМАЦІЯ_1", на звороті яких зазначено виробника продукції - ПП ОСОБА_3 (АДРЕСА_2), місце виготовлення: АДРЕСА_3 (а.с. 242-243 у т.1).

Відповідно до ч. 1,2 ст. 1108 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.

За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір (ч. 1,3 ст. 1109 ЦК України).

Представники позивача зазначали, що використання твору здійснюється за згодою власника, яка передбачає плату за його використання. Однак дозволу на використання аудіовізуального твору ІНФОРМАЦІЯ_2" або його частин для розповсюдження продукції компанія не надавала, будь-яких угод на використання зображень персонажів з відповідачем не укладалось. Вказане порушує майнові права власника та спричиняє збитки. А отже вироблена продукція є контрафактною.

Відповідач не надала спростування зазначеним доводам, а також не підтвердила правомірність використання об'єктів авторського права.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 432 ЦК України суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.

Підпунктом „а" ч. 1 ст. 50 Закону України „Про авторське право і суміжні права" встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до п. „г" ч. 1 ст. 52 Закону при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом „г" ч. 2 ст. 52 Закону передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом „г" ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує розмір компенсації у 160000,00 грн з посиланням на вартість ліцензійного договору, який укладався з попереднім власником прав на об'єкти авторського права - зображення персонажів ІНФОРМАЦІЯ_2" з ліцензіатом на виготовлення аналогічної продукції - кукурудзяних паличок 4 видів, на упакуванні яких нанесено персонажів ІНФОРМАЦІЯ_2", що становить 48000,00 дол. США. Однак, виробник не надала жодної інформації про кількість виготовленої та розповсюдженої продукції, тому у компанії Анімаккорд Лтд відсутня інформація про кількість реалізованої продукції, щоб визначити орієнтовний розмір збитків. Враховуючи наміри відповідача та кількість різних одиниць асортименту контрафактної продукції, розмір компенсації повинен складати 50 мінімальних заробітних плат.

Таким чином, відповідачем використано об'єкт інтелектуальної власності з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу „ІНФОРМАЦІЯ_2" для виготовлення одного виду продукції - солодкі неглазуровані кукурудзяні палички "ІНФОРМАЦІЯ_4" торгівельної марки "ІНФОРМАЦІЯ_1," в оформленні яких використано два різних зображення персонажів ІНФОРМАЦІЯ_2", чим засвідчено окремий факт протиправного використання об'єкта авторського права.

Відповідно до підпункту 51.2 п. 51 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації. К о ж е н о к р е м и й ф а к т протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі н е о д н о р а з о в е в и к о р и с т а н н я одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації.

Згідно з підпункту 51.3 п. 51 даної постанови у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Вирішуючи питання щодо стягнення компенсації та її розміру, враховуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги компанії "Анімаккорд ЛТД" підлягають задоволенню в межах розміру, встановленого у ст. 52 Закону України „Про авторське право і суміжні права" сумі 160000,00 грн (3200,00 х 50 мзп).

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських су21.03.1дах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витати в порядку ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

на користь Анімаккорд Лтд (1095, Республіка Кіпр, м. Нікосія, Ніку Георгію, будинок 6, корпус С, 7 поверх, офіс 703; реєстраційний номер НЕ 244451; T.I.C. 12244451М; VAT реєстраційний номер CY10244451К)

- 160000,00 грн компенсації;

-2400,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.03.17

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2- позивачу;

3,4- відповідачу (АДРЕСА_1) - рек.

(АДРЕСА_3) - рек.