Рішення № 65436986, 14.03.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.03.2017 Справа № 904/12552/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпро

до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро

про визнання недійсним рішення

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 221юр від 30.12.16 р., начальник відділу претензійно-позовної роботи управління правового супроводження проектів в місті Дніпро юридичного департаменту ТОВ "Регіональна газова компанія";

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 6 від 10.01.17 р., головний експерт юридичного сектору.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.12.2016 року № 40/01-14/06-16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Відповідач заперечує проти задоволення вимог позивача, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, в межах компетенції територіального відділення, а висновки викладені в ньому відповідають обставинам справи є об'єктивними та неупередженими. Крім того, на думку відповідача, підстави для визнання його недійсним, передбачені статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відсутні.

14.03.2017 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2016 р. адміністративною колегією Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 36/06-03-1/16 прийнято рішення № 40/01-14/06-16, яким визнано Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" субєктом господарювання, який протягом 2015 року, поточного періоду 2016 року, займав монопольне (домінуюче) становище на ринку розподілу природного газу в територіальних межах міста Дніпро та Дніпропетровського району (крім сіл Любимівка, Перше травня, Степове, Чумаки, Маївка, Зоря, Балівка, Партизанське та радгоспу «Дзержинець») Дніпропетровської області; та визнано дії останнього щодо встановлення відмінного від визначеного законодавством порядку відновлення газопостачання споживачу ОСОБА_3, що мешкає за адресою: вул. Ужгородська, 7, м. Дніпро, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом другим статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді дій субєкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели до обмеження інтересів споживача, які були б неможливими за умов існування конкуренції на ринку.

Вищевказаним рішенням на ПАТ "Дніпрогаз" за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції накладено штраф у розмірі 68 000 грн.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що при прийнятті спірного рішення відповідачем допущено неправильне застосування норм матеріального права, а висновки, викладені в ньому, не відповідають обставинам справи.

Вимоги, заявлені позивачем, підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Розгляд справи № 36/06-03-1/16 було розпочато за розпорядженням Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 38/01-15/06-16р від 06.10.2016 року на підставі звернення ОСОБА_3 (далі - Споживач), яка мешкає за адресою: вул. Ужгородська, 7, м. Дніпро, стосовно дій ПАТ «Дніпрогаз» щодо встановлення відмінного від визначеного законодавством порядку відновлення газопостачання (а.с. 70).

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції", законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, та складається з Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Згідно положень статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це призвело до прийняття неправильного рішення.

В якості підстав для визнання недійсним та скасування оскаржуваного рішення, позивач посилається на те, що Адміністративною колегією Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України неправильно застосовано норми матеріального права.

Частиною 1 статті 12 Закону України Про захист економічної конкуренції встановлено, що суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Згідно пункту 1.2. Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку від 05.03.2002 № 49-р (далі Методика), дана Методика встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.

За змістом пункту 2.1. Методики, визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе певні дії, перелік яких визначений п.п. 2.1.2 2.1.11 п. 2.1. Методики.

В силу приписів пункту 2.2. Методики, етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені пунктом 2.1 Методики, можуть змінюватися залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо.

Оскаржуваним рішенням встановлено, що позивач здійснює свою діяльність на підставі ліцензій, виданих Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, щодо розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ в межах території міста Дніпро та Дніпропетровського району (крім сіл Любимівка, Перше травня, Степове, Чумаки, Маївка, Зоря, Балівка, Партизанське, радгоспу Дзержинець) Дніпропетровської області. За результатами дослідження регіонального ринку надання населенню послуг з газопостачання, в оскаржуваному рішенні відповідач дійшов висновку, що у 2015 році та поточному 2016 році на ринку розподілу природного газу в указаних вище територіальних межах, становище ПАТ Дніпрогаз мало ознаки монопольного (домінуючого), зважаючи на відсутність на цьому ринку у нього жодних конкурентів.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2015 року за адресою: вул. Ужгородська, 7, позивачем було припинено газопостачання споживачу у звязку з виникненням аварійної ситуації, про що складено відповідний акт (а.с. 23).

Відносини між газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням), регулюються Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246 (втратили чинність 16.07.2016 (надалі - Правила, тобто в спірний період були діючими), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1379/27824 (надалі - Кодекс).

Відповідно до пунктів 6, 7 Правил, газопостачання на об'єкт та/або газові прилади і пристрої споживача припиняється, зокрема, у випадку ліквідації наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновних робіт.

Припинення постачання газу споживачеві в житлових будинках залежно від обставин здійснюється шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та/або інвентарної заглушки перед газовим приладом (пристроєм) або на ввідному газопроводі.

Про припинення газопостачання складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.

Як вже зазначалося вище, 14.11.2015 р., у зв'язку із виникненням аварійної ситуації (пожежа), газопостачання за адресою: вул. Ужгородська, 7 у м. Дніпро було припинено шляхом установки заглушок, про що складено відповідний акт (арк.спр.23).

Як зазначено Споживачем (ОСОБА_3П), на звернення із заявою про відновлення газопостачання (16.11.2015 р.), їй була видана заява-"бігунок", форма якої передбачала погодження останньою відновлення газопостачання з різними службами ПАТ "Дніпрогаз".

Отримана споживачем форма заяви містила вимоги щодо узгодження відновлення газопостачання з різними службами ПАТ «Дніпрогаз», що, на думку відповідача, призвело до обмеження інтересів споживача, оскільки такі дії потребували додаткового часу, у зв'язку з чим останній тривалий час безпідставно не отримував послуги газопостачання, тобто, ПАТ "Дніпрогаз" висунуло до Споживача додаткові вимоги, не передбачені чинним законодавством, для відновлення газопостачання.

Але, слід зазначити про те, що позивачем не ставилось в залежність відновлення газопостачання та погодження такого відновлення з різними службами ПАТ «Дніпрогаз» (заява-"бігунок"). Крім того, факт подання такої заяви не є беззаперечною підставою для відновлення газопостачання, бо законодавством в якості обов'язкової підстави для цього передбачено додаткові умови - усунення порушень; сплата споживачем боргу та відшкодування збитків, завданих його неправомірними діями газопостачальному або газорозподільному підприємству.

Пунктом 9 Правил встановлено, що відновлення газопостачання здійснюється газорозподільним підприємством протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості після усунення порушень, сплати споживачем боргу та відшкодування збитків, завданих його неправомірними діями газопостачальному або газорозподільному підприємству.

Згідно пункту 33 Правил, газорозподільне підприємство зобов'язане, зокрема, припиняти (відновлювати) газопостачання за письмовою заявою газопостачального підприємства, а також споживача як у міжопалювальний, так і в опалювальний період та у всіх випадках припинення (відновлення) газопостачання газорозподільне підприємство повідомляє про такі заходи газопостачальне підприємство у п'ятиденний строк.

Правилами конкретної форми звернення про відновлення газопостачання не встановлено, тобто, заява може бути подана побутовим споживачем у довільній формі, але вказана вище норма свідчить про обов'язковість звернення з письмовою заявою.

Доказів усунення Споживачем наслідків пожежі (відновлення цілісності димових та вентиляційних каналів; газових приладів, пошкоджених пожежою) протягом двох робочих днів з моменту припинення газопостачання до матеріалів справи не надано.

Більш того, в заяві Споживача (ОСОБА_3П.) йдеться про те, що вказані роботи були виконані 17.11.2015 р., з посиланням на акт № 24166 від 17.11.2015 р., який також не було залучено до матеріалів справи.

27.11.2015 р. набув чинності Кодекс ГРС, відповідно до пункту 6 глави 7 якого відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та пяти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

Але, слід зазначити про те, що належних доказів звернення споживача (ОСОБА_3П.) із письмовою заявою до матеріалів справи не надано, а встановлений строк для відновлення газопостачання починає перебіг з дня звернення з письмовою заявою та за умови виконання споживачем обов'язків щодо усунення порушень та відшкодування збитків (за наявності).

Як вбачається із наданих до матеріалів справи документів, споживач з письмовою заявою про відновлення газопостачання до ПАТ "Дніпрогаз" звернувся 11.07.2016 р., саме в цей день останнім було відновлено газопостачання за адресою споживача.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 59, 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.12.16р. № 40/01-14/06-16 у справі № 36/06-03-1/16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Стягнути з Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, (49004, м. Дніпро, пр. О. Поля, 2, код ЄДРПОУ 20306037) на користь публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49101, м. Дніпро, вул.О. Кониського, 5, код ЄДРПОУ 20262860) 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.03.2017 р.

Суддя ОСОБА_4