Постанова № 65435786, 13.03.2017, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1654/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чиркін С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Михальченко Д.С.,

та

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до дочірнього підприємства «Сєвєродонецька автобаза» публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до дочірнього підприємства «Сєвєродонецька автобаза» публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що заборгованість Відповідача перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 за період 01.08.2016 по 31.12.2016 склала 321,75 грн. Добровільно свої зобов'язання не виконує, тому Позивач просить стягнути з дочірнього підприємства «Сєвєродонецька автобаза» публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 за період з 01.08.2016 по 31.12.2016 у розмірі 621,75 грн.

В судове засідання представник позивача не прибув, надав клопотання про розгляд справи без участі представника управління (а.с. 50).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 49), надав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 41).

Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Відповідач - дочірнє підприємство «Сєвєродонецька автобаза» публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» (ідентифікаційний код 01236199), зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області.

Представник відповідача надав копію платіжного доручення від 28.02.2017 № 4 щодо сплати на користь Позивача 621,75 грн витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за 01.08.2016 по 31.12.2016 (а.с. 42).

Згідно інформації, зазначеної у витязі з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на оплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.08.2016 по 31.12.2016 зазначено, що станом на 10.03.2017 Відповідач має заборгованість у розмірі 621,75 грн (а.с. 51).

Таким чином, до вирішення спору по суті Відповідач у добровільному порядку сплатив 621,75 грн за спірний в цій справі період - з 01.08.2016 по 31.12.2016.

Наявність у Відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком 2 у заявленому розмірі позовних вимог підтверджується відповідними витягом з картки особового рахунку платника (а.с. 51).

Позивач надав до суду довідку від 09.03.2017 № 165, в якій зазначив, що заборгованість за період заявлений до стягнення станом на 10.03.2017 не сплачена, оскільки сума в розмірі 621,75 грн за платіжним доручення від 28.02.2017 № 4 у відповідності до пункту 5.4 Постанови від 27.09.2010 № 21-2 «Про затвердження Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів» зарахована в погашення заборгованості, що існувала до періоду, зазначеного у позовній заяві (а.с. 52).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту пункту 4 Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Згідно з підпунктом 9 пункту 4 зазначеного Положення, управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Відповідно до частини другої Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зазначені норми закону передбачають обов'язок Відповідача відшкодовувати розмір сплаченої пенсії призначеної на пільгових умовах, а також витрати пов'язані з її доставкою та виплатою.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники, про що зазначено в пункті 6.3 вказаної Інструкції.

Згідно з пункту 6.7 вказаної Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Пунктом 5.4 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 988/18283, передбачено, що операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів

При цьому, суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду України у постанові від 02.06.2015 № 21-166а15, за якими «Аналіз наведених положень законів №№1788-ХІІ, 2464-VI, 1058-IV та Інструкції дає підстави дійти висновку, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею. Отже, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, про наявність в управління ПФУ правових підстав для зарахування коштів, сплачених Товариством на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на інші платежі не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.».

Таким чином, незалежно від наявності у Відповідача заборгованості за минулі періоди, на момент вирішення справи по суті у Позивача відсутні підстави для стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.08.2016 по 31.12.2016 у розмірі 621,75 грн, оскільки Відповідач добровільно сплатив витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.08.2016 по 31.12.2016 у повному обсязі.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Однак в даній адміністративній справі суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог у зв'язку з їх добровільним виконанням Відповідачем до вирішення справи по суті.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 13 березня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до дочірнього підприємства «Сєвєродонецька автобаза» публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 20 березня 2017 року.

Суддя С.М. Чиркін