Постанова № 65435645, 13.03.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року м.Житомир справа № 806/230/17

категорія 10.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Військової частини А 2365 до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування рішення від 21.11.2016 року №0001381300,

встановив:

Військова частина А 2365 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просить скасувати рішення Чуднівського відділення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області від 21 листопада 2016 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позову позивач вказував, що при подачі звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за вересень 2016 року ним було допущено механічну помилку: в рядку №4, №4.1 помилково занесена сума з рядка №1, що в подальшому призвело до штучного збільшення загально нарахованої суми єдиного внеску. Про механічну помилку в подальшому було повідомлено відповідача та при формуванні звіту за жовтень 2016 року було здійснено коригування даних звіту за вересень 2016 року, а тому Чуднівське відділення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області безпідставно винесено оскаржуване рішення.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову просив у його задоволенні відмовити з підстав викладених в письмових запереченнях. В обґрунтування вказаних заперечень зазначив, що рішення Чуднівського відділення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області №0001381300 від 21.11.2016 винесено на суму недоїмки з єдиного внеску та є такою що відповідає вимогам чинного законодавства.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 18 жовтня 2016 року Військовою частиною А 2365 до відповідача подано в електронній формі звіт про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за вересень 2016 року.

02 листопада 2016 року Чуднівським відділенням Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області позивачу була надіслана вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю 28934-06 від 02.11.2016 у розмірі 1144668,78 грн.

15 листопада 2016 року позивач звернувся до начальника Чуднівського відділення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області з листом, в якому повідомив про те, що при поданні звітності військовою частиною у Таблиці 4 "Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами" до рядків №4, №4.1 помилково було занесено суму з рядка №1 та, на підставі зазначеного, просив скасувати вимогу №Ю 28934-06 від 02.11.2016 та внести відповідні корегування до Таблиці 4 (а.с.35).

Також, Військова частина А2365 звернулась зі скаргою до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області. Однак, листом №23066/10/13-03 від 14.12.2016 позивачу було роз'яснено про те, що військова частина має звернутись за належністю до Головного управління ДФС у Житомирській області (а.с.40).

Так, 26 грудня 2016 року позивач звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області зі скаргою щодо скасування рішення Чуднівського відділення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 21.11.2016. Проте, 10 січня 2017 року вказану скаргу залишено без розгляду, у зв'язку з порушенням законодавчо встановленого 10-денного строку подання скарги (а.с.39).

Позивач не погоджуючись із прийнятим рішенням, звернувся до суду із вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі - Закон №2464-VI) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженою постановою Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 р. та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 р. за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 7 ст. 9 Закону № 2464-VІ єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

У відповідності до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим періодом є календарний місяць, а для фізичних осіб - підприємців базовим звітним періодом є рік.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ базою для нарахування єдиного внеску є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п. 1 розділу 4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. №435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 р. за №460/26905 (далі - №435), звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.10.2016 військовою частиною до відповідача подано звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів в таблиця 4. "Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми у зв'язку з вагітністю та пологами" (далі - Звіт) за вересень 2016 року, де в таблиці 4 рядку №4, №4.1 помилково занесена сума з рядка №1, що в подальшому призвело до штучного збільшення загально нарахованої суми єдиного внеску.

Дослідженням меморіальних ордерів № 5-1 "Зведення розрахункових відомостей з грошового забезпечення військовослужбовців" та меморіальних ордерів № 5-2 "Зведення розрахункових відомостей з заробітної плати працівників військової частини А2365" встановлено, що базою для нарахування єдиного внеску є сума нарахованого позивачем грошового утримання у розмірі 1841694,98 грн.

Відповідно, до сплати єдиного внеску за вересень 2016 року позивачем нараховано суму у розмірі 405172,90 грн. Ця ж сума була сплачена позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями №660 від 23.09.2016 на суму 323493,24 грн. та №665 від 27.09.2016 на суму 81679,66 грн. (а.с. 30-31).

Вказана обставина не заперечувалася сторонами в судовому засіданні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Військова частина А2365 18 листопада 2016 року звернулась до відповідача з листом №58/3020 про проведення звірки щодо нарахованого та сплаченого єдиного внеску за 2016 рік у зв'язку із механічною помилкою в Таблиці 4 Додатку 4 Звіту (а.с.37).

Із акту №330334-06 від 22.11.2016, який був складений між Військовою частиною А2365 та Чуднівським відділенням Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області, вбачається, що у період з 01.01.2016 по 22.11.2016 розбіжностей зі сплати єдиного внеску, нарахованого на суму грошового забезпечення військовослужбовців не виявлено (а.с.38).

Як видно з наказу командира військової частини А2365 №374 від 18.11.2016 про підсумки службового розслідування по факту подання звіту з нарахування єдиного внеску з помилками, після нарахування та сплати єдиного внеску, при складанні Звіту за вересень 2016 року, бухгалтером ФЕС працівником ЗСУ ОСОБА_4 допущено помилку (а.с.33-34). Зокрема, механічно зазначено суму 1841694,98 з рядка №1 в рядки №4 та №4.1.

Таким чином, позивачем у Звіті за вересень 2016 року допущено механічну помилку, а саме помилково завищено єдиний внесок, який підлягає сплаті.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив з того, що відомості зазначені позивачем у Звіті за вересень 2016 року є достовірними, а тому сплаті підлягає сума єдиного внеску, яка в ньому зазначена у встановлені законом строки.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення від 21.11.2016 № НОМЕР_1 підлягає скасуванню з наступних міркувань.

Пунктом ч. 1 ст. 13 Закону № 2464-VІ передбачено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VІ під недоїмкою необхідно розуміти суму єдиного внеску, своєчасно не нараховану та/або не сплачену у строки, встановлені цим Законом, обчислену органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 3 розділу VI "Порядок стягнення заборгованості з платників" Інструкції №449 передбачено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), в тому числі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

У такому випадку, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платнику протягом п'яти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається у органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - у органі доходів і зборів.

В період, з якого у суб'єкта господарювання виникає обов'язок нарахувати єдиний внесок є не факт складання (подання) звіту, а факт нарахування заробітної плати (грошового забезпечення), і базою нарахування є нарахована заробітна плата, яка обчислюється на підставі бухгалтерських документів, а не даних Звіту по єдиному внеску.

Таким чином, позивач належним чином виконав вимоги Закону № 2464-VІ щодо своєчасного нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а допущена ним помилка при формуванні Звіту вчинена вже після нарахування та сплати єдиного внеску.

Відповідно до пункту 11 статті 25 Закону № 2464-VІ орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; 3) за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску; 4) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 5) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум; 6) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Відповідно до пункту 15 статті 25 вказаного вище закону, рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк орган доходів і зборів про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем було повідомлено відповідача про допущену помилку у Звіті за вересень 2016 року ще в листопаді 2016 року та вживалися заходи щодо виправлення вказаної помилки. Також позивачем сплачено зазначена у Звіті за вересень 2016 року сума єдиного внеску, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні платіжними дорученнями.

Однак, вказані обставини відповідачем при формуванні та надсиланні позивачу оскаржуваного рішення не були враховані.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем без врахуванням всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

З урахуванням наведених норм та встановлених по справі обставин, суд визнає протиправним та скасовує рішення Чуднівського відділення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21 листопада 2016 року № НОМЕР_1.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийняття оскаржуваної вимоги, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5129,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 41 від 30 січня 2017 року.

Оскільки позов задоволено повністю, суд присуджує на користь Військової частини судові витрати (судовий збір) у сумі 5129,76 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області

Керуючись статтями 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення Чуднівського відділення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №0001381300 від 21.11.2016.

Стягнути з Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Військової частини А 2365 витрати по сплаті судового збору в розмірі 5129 (п'ять тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 76 коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст постанови виготовлено: 20 березня 2017 р.