Постанова № 65434003, 16.03.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8179/16-а

Категорія 3

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2017 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Котельви К.О.,

при секретарі Остапчук М.Ю.,

з участю: представника позивача Менкуша І.Р.,

представника третьої особи Кривяка Д.Р.,

представника третьої особи Малець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом приватного підприємства «АСТОР МЕДІА» до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, треті особи: ПАТ «Українська залізниця», комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в :

Позивач - приватне підприємство «АСТОР МЕДІА» звернулося до суду із адміністративним позовом до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, в якому просить визнати протиправними та скасувати накази Департаменту економічної політики Львівської міської ради, зокрема: наказ Департаменту економічної політики Львівської міської ради № 57-Д від 10.08.2016 р. «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами»; наказ Департаменту економічної політики Львівської міської ради № 58-Д від 10.08.2016 р. «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами»; наказ Департаменту економічної політики Львівської міської ради № 59Д від 10.08.2016 р. «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами»; наказ Департаменту економічної політики Львівської міської ради № 62Д від 10.08.2016 р. «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами»; наказ Департаменту економічної політики Львівської міської ради № 63Д від 11.08.2016 р. «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами»; наказ Департаменту економічної політики Львівської міської ради № 64Д від 11.08.2016 р. «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами»; наказ Департаменту економічної політики Львівської міської ради № 72Д від 08.09.2016- р, «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами»; наказ Департаменту економічної політики Львівс ької міської ради № 78Д від 26.09.2016 р. «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами» в частині демонтажу рекламних конструкцій, які належать на праві приватної власності ПП «АСТОР МЕДІА».

В обґрунтування внесеного позову покликається на те, що між ПП «АСТОР МЕДІА» та ДТГО «Львівська залізниця» (правонаступник - ПАТ «Українська залізниця») було укладено наступні договори: Договір № Л/П-14172п/НЮ про надання рекламних послуг від 02.01.2014 р., Договір № Л/Л-1592п/НЮ про надання рекламних послуг від 30.01.2015 р., Договір № Л/Л-1594п/НЮ про надання рекламних послуг від 30.01.2015 р., Договір № Л/ІОЦ-15817п/НЮ про надання рекламних послуг від 18.08.2015 р. Відповідно до п.2.1. перелічених договорів ПАТ «Українська залізниця» розміщає рекламні конструкції, які є власністю ПП «АСТОР МЕДІА», на об'єктах залізничного транспорту. Департамент економічної політики Львівської міської ради видав ряд наказів про демонтаж конструкцій зовнішньої реклами, які адресувались регіональній філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця». Однак, дані конструкції, хоч і розташовані на території ПАТ «Українська залізниця», проте належать ПП «АСТОР МЕДІА» на праві приватної власності. Позивач зазначає, що його на адресу, як власника конструкцій та розповсюджувача реклами не приходило жодного повідомлення чи вимоги на проведення демонтажу, що є грубим порушенням порядку прийняття вказаних рішень та проведення робіт по демонтажу. Про наявність ряду вимог Департаменту економічної політики Львівської міської ради та попереджень КП «Адміністративно-технічне управління» щодо демонтажу рекламних засобів ПП «АСТОР МЕДІА» повідомила Регіональна філія «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні до викладених у адміністративному позові та просив такий задовольнити.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення судового засідання не подав.

Представник третьої особи КП «Адміністративно-технічне управління» - Малець Н.М. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову. Просила в задоволенні такого відмовити.

Представник третьої особи ПАТ «Українська залізниця» Кривяк Д.Р. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, заслухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про рекламу», розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами, рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.

Згідно з приписами п. 47 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. №2067, розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи між ПП «АСТОР МЕДІА» та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» було укладено договори про надання рекламних послуг: Договір № Л/П-14172п/НЮ від 02.01.2014 р., Договір № Л/Л-1592п/НЮ від 30.01.2015 р., Договір № Л/Л-1594п/НЮ від 30.01.2015 р., Договір № Л/ІОЦ-15817п/НЮ від 18.08.2015 р. /а.с.5-27/.

Відповідно до даних договорів Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» виступає розповсюджувачем реклами, а ПП «АСТОР МЕДІА» рекламодавцем. Таким чином покликання позивача на те, що відповідач не ознайомлює та не надає копій оскаржуваних наказів, є безпідставним, оскільки оскаржувані накази є актами індивідуальної дії і стосуються ПАТ «Укрзалізниця» як розповсюджувача реклами.

Судом встановлено, що у період з липня по жовтень 2016 року на адресу Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» департаментом економічної політики скеровано ряд вимог на підставі ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме самовільне встановлення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами (№23/Р-1-2919 від 15.07.2016 року; №23/Р-1-2920 від 15.07.2016 р. №23/Р-1- 3145 від 29.07.2016 р.; №23/Р-1-3146 від 29.07.2016 р.;№23/Р-1-4365 від 05.09.2016 р.) /а.с.28-32/. У вказаних вимогах було зазначено термін для усунення вказаного порушення.

Як вбачається із листів регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (НМК -6/671 від 21.09.2016 року, НМК -9/680 від 21.07.2016 року, НМК-9/822 від 08.09..2016 року) /а.с.112-114/, скерованих відповідачу за результатами розгляду вимог, позиція регіональної філії полягає у тому, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу», реклама на транспорті - реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену. Згідно вказаного Закону розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об'єктів транспорту або уповноваженими ним органами (особами) (ч.1 ст. 18 Закону). Окрім того, рекламні конструкції розміщені на землях залізничного транспорту, що є землями державної власності.

У зв'язку із невиконанням вимог третій особі ПАТ «Укрзалізниця» скеровано попередження № 2410-06-7593 від 12.09.2016 р. про те, що самовільно встановлені рекламні конструкції підлягають демонтажу на підставі наказу департаменту економічної політики Львівської міської ради №72Д від 08.09.2016 р. та запропоновано добровільно демонтувати самовільно встановлену конструкцію, у випадку невиконання демонтажу рекламних конструкцій у добровільному порядку, такий буде здійснено комунальним підприємством «Адміністративно-технічне управління» у будь-який робочий день, а компенсацію понесених витрат нестиме адресу регіональна філія «Львівська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» /а.с.33/.

У зв'язку з невиконанням вищевказаних вимог Департамент економічної політики Львівської міської ради виніс ряд наказів, зокрема наказ № 57-Д від 10.08.2016 р. «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами»; наказ № 58-д від 10.08.2016 р. «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами»; наказ № 59Д від 10.08.2016 р. «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами»; наказ № 62Д від 10.08.2016 р. «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами»; наказ № 63Д від 11.08.2016 р. «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами»; наказ № 64Д від 11.08.2016 р. «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами»; наказ № 72Д від 08.09.2016 р. «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами», наказ № 78Д від 26.09.2016 р. «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами» /а.с. 96-111/.

Стаття 2 Закону України «Про рекламу» встановлює, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.

Частина 1 ст. 3 Закону України «Про рекламу» визначає, що законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг проводиться відповідно до цього Закону за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власниками та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Стягнення плати за видачу дозволів забороняється. Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами, зокрема на пішохідних доріжках та алеях.

Відповідно до Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці. Місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).

Пунктами 3, 4 зазначених Правил визначено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

На територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.

За приписами ст. 67 Земельного Кодексу України, до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту. Землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про транспорт» землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів транспорту.

Частина 1 ст.23 Закону України «Про транспорт» визначає, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Зі змісту наведених правових норми, вбачається, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, органу місцевого самоврядування, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці

У випадку, якщо рекламна конструкція розташовується на територіях, будинках і спорудах, які не належать органу місцевого самоврядування, розповсюджувач реклами обов'язково повинен отримати згоду їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.

Відтак, у випадку, якщо рекламні конструкції розташовані на земельній ділянці, що перебуває у користуванні Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», рекламорозповсюджувач повинен отримати погодження такої на розташування рекламної конструкції.

Згідно з вимогами ст. 94 КАС України, у зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, судові витрати покладаються на позивача та не підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст.7-12,86,99,100,161-162,167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя: К.О. Котельва