Ухвала суду № 65427220, 15.03.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/275/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Павелко І. Л.

Категорія 301 (211) Доповідач в колегії апеляційного суду Ремез П. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2017 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Ремеза П.М.,

суддів: Онуфрієва В.М., Ткаченко Л.Я.,

при секретарі - Піроженко Д.В.,

за участю прокурора - Гаврилюка Р.В.,

представника скаржника - адвоката Семенова Є.О.,

скаржника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Семенова Є.О., на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.02.2017 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про стягнення з Державної казначейської служби на його користь моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.02.2017 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про стягнення з Державної казначейської служби на його користь моральної шкоди у розмірі 50 000 грн., завданої незаконними рішеннями та діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову-діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим,що право на відшкодування шкоди у ОСОБА_4 не виникло, оскільки він є не тією особою яка має право вимагати відшкодування шкоди відповідно до Закону України »Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» в цьому кримінальному провадженні, а тому суд відмовив в задоволенні його заяви.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_4 - адвокат Семенов Є.О. в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу районного суду та стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди. Вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою з таких підстав.

При цьому, посилається на те, що син ОСОБА_4, ОСОБА_5, у 2013 році був незаконно засуджений за вчинення тяжкого злочину і на протязі 2013 - 2016 років знаходився під слідством і судом.

Вироком Кіровського райсуду м. Кіровограда від 22.05.2015 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 08.12.2015 року, у пред'явленому обвинуваченні за ч.ч.2-5 ст. 301 КК України, син заявника визнаний невинуватим та виправданий у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаних кримінальних правопорушень.

Також, вказує і на те, що згідно з пунктами 1, 5 частини першої статті 3 цього Закону у випадках незаконного проведення в ході кримінального провадження обшукута інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, громадянинові відшкодовуються (повертаються) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій, а також моральна шкода. Відшкодування шкоди в таких випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Незаконність проведеного у квартирі ОСОБА_4 обшуку підтверджується виправдувальним вироком, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, тому заявник вважає, що за рахунок коштів державного бюджету йому повинна бути відшкодована моральна шкода, яку він оцінив в сумі 50 000 грн.

У свою чергу, суд першої інстанції, залишаючи без задоволення його вимоги послався на те, що оскільки до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 не притягався, у нього не виникло право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Вважає помилковим висновок районного суду про те, що оскільки до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 не притягався, тому немає права на відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, при цьому вказує на те, що Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду» не встановлено виключне право на відшкодування такої шкоди лише особам, які притягнуті до кримінальної відповідальності. На думку скаржника право на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно -розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду, виникає у будь-якого громадянина, якому така шкода спричинена, яка має бути відшкодована заявнику ОСОБА_4, за рахунок коштів державного бюджету.

Заслухавши доповідача, пояснення скаржника ОСОБА_4 та його представника - адвоката Семенова Є.О., які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до таких висновків.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.05.2015 року ОСОБА_5, який є рідним сином заявника ОСОБА_4, визнано невинуватим за ч.ч.2-5 ст. 301 КК України та виправдано у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаних кримінальних правопорушень.

Ухвалою колегії суддів у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 08.12.2015 року, вказаний вирок суду першої інстанції залишений без змін.

20.04.2016 року батько ОСОБА_5 - ОСОБА_4, звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда із заявою в якій просить стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.

Заявник зазначає, що як передбачено пунктами 1, 5 частини першої статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», у випадках незаконного проведення в ході кримінального провадження обшукута інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, громадянинові відшкодовуються (повертаються) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій, а також моральна шкода, та що в таких випадках відшкодування шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Заявник ОСОБА_4 вважає, що незаконність проведеного в його квартирі обшуку підтверджується виправдувальним вироком, залишеним без зміни судом апеляційної інстанції, а тому на його думку незаконними рішеннями та діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду йому завдана моральна шкода, яка повинна бути відшкодована за рахунок держави.

Тому у своїй заяві, представник ОСОБА_4 - адвокат Семенов Є.О., просить керуватися положеннями частин першої, другої, сьомої статті 1176 Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Проте, частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції. У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

А тому, колегія суддів вважає, що вказану ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 і стягненні з Державної казначейської служби на його користь моральної шкоди у розмірі 50 000 грн., яка постановлена відповідно до положень кримінального процесуального законодавства, тобто розглянуто районним судом в порядку кримінального судочинства, наразі неможливо переглянути в апеляційному порядку, керуючись при цьому положеннями цивільного процесуального законодавства, як це передбачено вимогами частини другої ст. 12 вищевказаного Закону, тобто положеннями закону, що стосуються цивільного судочинства.

Отже, з урахуванням положень ч.2 ст. 12 вказаного Закону, суду першої інстанції слід було розглядати вказану заяву ОСОБА_4,керуючись положеннями цивільного процесуального законодавства та розглянути дану справу в порядку цивільного судочинства, тобто цивільним судом, а не кримінальним судом, керуючись нормами кримінального процесуального закону, як це помилково зробив районний суд в даному випадку, а тому колегія суддів вважає, що дана справа розглянута незаконним складом суду.

Згідно вимог ч.1 п.3 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є зокрема істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до положень ч.1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Крім того, ч.2 п.2 вказаної статті передбачено, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо воно ухвалено незаконним складом суду.

А тому, на переконання колегії суддів, під час розгляду заяви ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури і суду, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а при ухваленні судового рішення не правильно визначено характер правовідносин та помилково застосовано норми матеріального права, що їх регулюють, через що апеляційна скарга представника ОСОБА_4 - адвоката Семенова Є.О. підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції безумовному скасуванню.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Семенова Є.О. задовольнити частково.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.02.2017 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про стягнення з Державної казначейської служби на його користь моральної шкоди у розмірі 50 000 грн., завданої незаконними рішеннями та діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову-діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду скасувати.

Заяву ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Ремез П.М. Онуфрієв В.М. Ткаченко Л.Я.

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області Ремез П.М