Ухвала суду № 65423668, 20.03.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/3127/16-ц Провадження № 22-ц/795/399/2017 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Коваленко А. В. Доповідач - Вінгаль В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіВІНГАЛЬ В.Мсуддів:ГУБАР В.С., ОНИЩЕНКО О.І.при секретарі:Шевченко М.О.за участю:представника позивача -ОСОБА_4, представника відповідача - Новікова Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Прилуцької міської ради Чернігівської області на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Прилуцької міської ради Чернігівської області, управління житлово-комунального господарства Прилуцької міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди,

треті особи - ОСОБА_7, ОСОБА_8, комунальне підприємство зовнішнього освітлення «Міськсвітло» про відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 січня 2017 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_6 73 687 грн. 22 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2 000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_6 847 грн. 10 коп. в рахунок відшкодування понесених витрат при сплаті судового збору, 1 350 грн. 90 коп. в рахунок відшкодування витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи та 1 781 грн. 33 коп. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, а всього 3 979 грн. 33 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Прилуцька міська рада просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що винуватцем ДТП, яка сталася 03.01.2016 року, є ОСОБА_8, який наближаючись до перехрестя, перед яким невстановлений дорожній знак 2.1, не маючи можливості встановити тип перехрестя, мав можливість запобігти зіткненню з автомобілем ОСОБА_6 шляхом виконання вимог п.п. 16.11 Правил дорожнього руху, тому його дії з технічного погляду перебувають у причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали даної справи та висновок Прилуцького відділу поліції №500, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що 03.01.2016 року ДТП в м. Прилуки сталася через бездіяльність Прилуцької міської ради як власника доріг, який не виконав обов'язку щодо забезпечення організації дорожнього руху шляхом установки знаку «Дати дорогу», що призвело до заподіяння позивачу матеріальної шкоди в сумі 73 687,22 грн. Враховуючи обсяг і тривалість перенесених позивачем моральних страждань та виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості розмір моральної шкоди, заявлений позивачем, зменшено судом до 2 000 грн.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом по справі встановлено, що згідно довіреності від 24 вересня 2010 року ОСОБА_7 уповноважив ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 розпоряджатися належним йому автомобілем марки VOLKSWAGEN, моделі Transporter, р.н. НОМЕР_1, 1993 року випуску.

03 січня 2016 року близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_8 по вул. Червоноармійській в м. Прилуки, керував автомобілем НОМЕР_2 від перехрещення з вул. Шевченка в напрямку перехрещення з вул. Береговою. Виїжджаючи на дане перехрещення в зв'язку з відсутністю дорожніх знаків пріоритету 2.1 або 2.3 у відповідності до вимог п.16.12 (на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч) ПДР України, внаслідок чого водій автомобіля «VOLKSWAGEN -Transporter» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 не зміг уникнути зіткнення з вищевказаним автомобілем наближаючись до перехрещення з вулицею Береговою, яка являється головною до вул. Червоноармійської, що підтверджує дорожній знак 2.3. В результаті зіткнення автомобілі отримали технічні пошкодження. Дана ДТП трапилась в зв'язку з неналежним утриманням дорожніх знаків на вулично-шляховій мережі міста.

З схеми ДТП від 03.01.2016 року вбачається, що на перехресті вулиць Берегова-Червоноармійська по вулиці Берегова встановлено дорожні знаки «Головна дорога», а по вулиці Червоноармійська по ходу руху автомобіля «Ford-Focus» відсутній знак «Уступи дорогу», хоча з протилежного боку даний знак встановлено.

05 січня 2016 року комісією складено акт обстеження дорожніх умов на перехресті вул. Берегова - Червоноармійська, за яким на перехресті з вул. Береговою праворуч встановлено дорожні знаки 2.3, 5.35.1 та 5.35.2, ліворуч по вул. Червоноармійській відсутній дорожній знак 2.1 «Дати дорогу». Для забезпечення безпеки дорожнього руху необхідно встановити дорожній знак 2.1 «Дати дорогу» - 1 шт.

Згідно листа Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області №14-435 від 19 липня 2016 року, адресованого ОСОБА_6, ДТП мала місце за незадовільних умов утримання вулично-шляхової мережі, тому на посадову особу КП «Міськсвітло» ОСОБА_11 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.140 КУпАП.

В діях ОСОБА_8 адміністративного проступку встановлено не було, тому відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП не складався.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 06 липня 2016 року скасовано постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.05.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_11 за ч.4 ст.140 КУпАП, провадження у справі закрито за закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Висновком автотоварознавчого дослідження №118/16, складеним 15 грудня 2016 року судовим експертом ОСОБА_12 встановлено, що ринкова вартість автомобіля «VOLKSWAGEN - Transporter» д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6 на момент ДТП, що сталася 03 січня 2016 року (в непошкодженому стані) станом цін на час проведення експертизи становить 121 207,08 грн. Вартість відновлювального ремонту, у відповідності до технічних вимог заводу виробника, автомобіля «VOLKSWAGEN -Transporter» д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6 пошкодженого в ДТП, що сталася 03 січня 2016 року, станом на час проведення експертизи становить 196 525, 95 грн. Ринкова вартість автомобіля «VOLKSWAGEN -Transporter» д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6 пошкодженого в ДТП, що сталася 03 січня 2016 року з урахуванням пошкоджень (у не відновлювальному стані) станом на час проведення експертизи становить 47 519,86 грн. Вартість матеріального збитку (шкоди) завдана ОСОБА_6 в результаті пошкодження його автомобіля «VOLKSWAGEN -Transporter» д.н. НОМЕР_1, під час ДТП, що сталося 03 січня 2016 року, станом на час проведення експертизи становить 121 207,08 грн.

Звернувшись з позовом до суду, ОСОБА_6 обгрунтовував вимоги тим, що 03.01.2016 року відбулося ДТП через неналежне утримання вулично-шляхової мережі міста, в результаті чого позивач зазнав майнової шкоди через пошкодження належного йому автомобіля та моральної шкоди, які просив стягнути солідарно з Прилуцької міської ради та управління житлово-комунального господарства Прилуцької міської ради.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із п.3 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що відповідальність за моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, покладається на особу, яка її завдала, за загальним правилом за наявності її вини.

Зважаючи на вищенаведені норми та оцінивши обставини вчинення ДТП, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не винні в ДТП, яка сталася 03.01.2016 року, оскільки водій автомобіля «VOLKSWAGEN -Transporter» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 рухаючись по вулиці, на якій встановлено дорожній знак «Головна дорога» правил дорожнього руху не порушував, а водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_8 при переїзді перехрестя керувався вимогами п.16.12 Правил дорожнього руху.

За таких обставин, суд першої інстанції ґрунтовно виходив з того, що 03.01.2016 року ДТП сталася через бездіяльність Прилуцької міської ради як власника доріг, який не забезпечив належну організацію доріг у місті шляхом встановлення дорожнього знаку «Дати дорогу» у зв'язку з чим, обґрунтовано, в силу ст.1167 ЦК України, частково задовольнив позов шляхом стягнення з останнього на користь позивача 73 687,22 грн. матеріальної шкоди.

Твердження Прилуцької міської ради про те, що винуватцем ДТП є ОСОБА_8, який наближаючись до перехрестя, перед яким невстановлений дорожній знак 2.1, не маючи можливості встановити тип перехрестя, мав можливість запобігти зіткненню з автомобілем ОСОБА_6 шляхом виконання вимог п.п. 16.11 Правил дорожнього руху апеляційний суд відхиляє, оскільки дії ОСОБА_8 при переїзді перехрестя відповідали п.п. 16.12 Правил дорожнього руху, за яким на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч.

Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди в сумі 2 000 грн., оскільки такий висновок відповідає обставинам справи, принципам виваженості, розумності та справедливості, а також вимогам ст.ст. 23, 1167 ЦК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Прилуцької міської ради Чернігівської області відхилити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 січня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення

Головуючий:Судді: