Рішення № 65423622, 15.03.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/1054/16-ц Провадження № 22-ц/795/591/2017 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції - Меженнікова С. П. Доповідач - Євстафіїв О. К.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретарі:ОСОБА_4,за участю:представника позивача ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Чернігівського районного суду від 31 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Черниської сільської ради Чернігівського району про визнання незаконним та скасування рішення, третя особа ОСОБА_7,

в с т а н о в и в:

У травні 2016 р. ОСОБА_5 предявила позов до Черниської сільської ради Чернігівського району, у якому просила визнати незаконним та скасувати рішення цієї ради від 12.04.2011 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_7 та про надання земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», та відшкодувати їй судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_5 є власницею садиби № 38 по вул. 1 Травня у с. Клочків, яке перебуває у підпорядкуванні Черниської сільської ради. По сусідству з цією садибою, біля річки Снов, розпочато будівництво садиби ОСОБА_7, яке супроводжується численними порушеннями чинного законодавства. У відповіді Черниської сільської ради № 93-08/181 від 05.11.2015 на скаргу іншого сусіда ОСОБА_7 ОСОБА_8 зазначається, що даних про розробку проектної документації і дозволу на проведення робіт від ОСОБА_7 до цієї ради не надходило, що дозволу на видалення зелених насаджень на належній ОСОБА_7 земельній ділянці сільська рада не давала, а ОСОБА_7 за його отриманням не зверталася та що матеріалів з землеустрою у сільській раді нема. Цим листом відповідач частково підтвердив незаконність своїх дій. Крім того, внаслідок відведення вказаної ділянки ОСОБА_7 було зайнято частину прибережної смуги й водоохоронної зони річки Снов, які не можуть бути зонами забудови. В результаті декількох обстежень виділеної ОСОБА_7 земельної ділянки Державною інспекцією сільського господарства в Чернігівській області і Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області встановлено, що вона розташована на відстані 10-20 м від урізу води річки Снов, що є порушенням ст.ст. 60, 61 ЗК України і ст.ст. 88, 89 ВК України. Внаслідок прийняття відповідачем оспорюваного рішення ОСОБА_7 забудувала прибережну смугу річки Снов, чим порушила (обмежила) право ОСОБА_5 без будь-яких перепон користуватися прибережною смугою річки Снов.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати дане рішення і ухвалити рішення про задоволення позову. Доводи скарги зводяться до того, що:

- суд вирішив справу лише на підставі норм земельного законодавства, хоча її належало вирішити також відповідно і до інших правових норм, наведених у позовній заяві,

- суд відхилив клопотання позовної сторони про призначення по справі експертизи, чим позбавив її можливості довести позовні вимоги.

У судовому засіданні представник ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи рішення, що оскаржується, суд І інстанції виходив з того, що оспорюваним рішенням ради права ОСОБА_5 не порушено, т.я. ОСОБА_7 спірну земельну ділянку виділено у встановленому законом порядку, а ОСОБА_5 не є ні власником, ні користувачем цієї ділянки, ні навіть суміжним з нею землекористувачем, та що ОСОБА_5 не надала доказів порушення її прав шляхом прийняття відповідачем рішення, яке нею оспорюється.

З такими висновками частково не погоджується апеляційний суд.

Так, по справі встановлено наступне.

ОСОБА_5 є власником житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований в с. Клочків Чернігівського району по вул. 1-го Травня, № 38, що підтверджується копіями договору купівлі-продажу відповідного змісту, який посвідчено 19.02.2005 державним нотаріусом Чернігівської районної державної нотаріальної контори (реєстровий № 2-525), і витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 6750793 від 16.03.2005, який виготовлено Чернігівським районним бюро технічної інвентаризації (а.с. 6, 7).

Рішенням Черниської сільської ради четвертої сесії шостого скликання від 12.04.2011 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_7 земельної ділянки у власність площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Пролетарська, № 75-Б, у с. Клочків та одночасно її передано у власність ОСОБА_7 (а.с. 8). На підставі даного рішення ради ОСОБА_7 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 772055, який зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Чернігівському районі 29.11.2011 за № 742550001001142, що вбачається з копій листів Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області від 27.06.2012 № 01/с-53 та від 16.04.2014 № 04/Сп-89 (а.с. 9, 10).

З актів Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області (від 25.06.2012, від 14.07.2014 № 190 і від 14.10.2015 № 04/С-256), з її відповідей ОСОБА_5 (від 27.06.2012 № 01/с-53) і Прокуратурі Чернігівської області (від 16.04.2014 № 04/Сп-89 і від 04.07.2014 № 04.01-07/858), з листа Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (від 29.07.2016 № 10-26/146-Кол) та висновку експертного дослідження експертів Чернігівської філії КНДІСЕ (від 30.10.2014 № 2342/2343/14-24) вбачається, що частина належної ОСОБА_7 земельної ділянки розташована на відстані 10-20 метрів від урізу води річки Снов, що свідчить про зменшення меж прибережної захисної смуги за рахунок проходження природних меандрових процесів даної річки. По периметру земельної ділянки ОСОБА_7 споруджено металеву огорожу впритул до огорожі земельної ділянки по вул. Пролетарській, 75, яка унеможливлює вільний доступ громадян до річки (а.с. 9, 10, 141-142, 124-125, 45-46, 126-127, 49, 111-116).

З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 324 ЦК України, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є обєктами права власності Українського народу; кожен громадянин має право користуватися природними обєктами права власності Українського народу відповідно до закону. Отже мотиви, з яких суд І інстанції відмовив у задоволенні позову ОСОБА_5, суперечать цим приписам.

На підставі оспорюваного позивачем рішення Черниської сільської ради ОСОБА_7 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку № 75-Б по вул. Пролетарська у с. Клочків. Тож визнання незаконним рішення, про яке йдеться, спричинить втрату ОСОБА_7 права власності на передану їй цим рішенням у власність земельну ділянку. У п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 у справі № 1-9/2009 зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, повязані з реалізацією певних субєктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і субєкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. З викладеного випливає, що в силу ст. 30 ЦПК України ОСОБА_7 у цій справі має бути не третьою особою, а відповідачем (поряд з Черниською сільською радою). Незалучення її до участі у справі як відповідача позбавляє апеляційний суд перевірити доводи позовної заяви про те, що відведення у власність ОСОБА_7 земельної ділянки на підставі рішення Черниської сільської ради четвертої сесії шостого скликання від 12.04.2011 спричинило порушення (обмеження) права ОСОБА_5 без будь-яких перепон користуватися прибережною смугою річки Снов. Тому розгляд даної справи не може закінчитися задоволенням позову.

Таким чином, висновок суду про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_5 є вірним, але мотиви, з яких він дійшов такого висновку, є хибними. Отож оскаржуване рішення підлягає зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позову. В іншій частині дане рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ч. 1 п. 4, 314, 316 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Чернігівського районного суду від 31 січня 2017 року змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову, відмовивши у його задоволенні з мотивів, викладених у даному рішенні апеляційного суду.

В іншій частині вказане рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але воно може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: