Ухвала суду № 65421818, 23.02.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1523/17

Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Сегеди С.М.,

за участю секретаря - Гарбуз В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_4, заінтересовані особи - Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, головні державні виконавці Долинський Микола Миколайович та Коваленко Василь Олександрович, Ромадинова Марина Олександрівна на дії та бездіяльність державної виконавчої служби та державних виконавців при виконанні виконавчого листа, за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2016 року про задоволення скарги,

встановила:

У травні 2015 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаною скаргою, в якій з врахуванням уточнень, остаточно просив: 1) визнати неправомірними дії Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головних державних виконавців Долинського М.М., Коваленко В.О. при виконанні виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси, виданого 26.03.2015 р. по справі № 522/29633/13-ц за рішенням від 25.09.2014 р. про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 грошових коштів в сумі - 1 920 612,87 грн., еквівалент - 71 691,41 доларів США; 2) зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області передати на виконання до відділу державної виконавчої служби Іванівського районного управління юстиції Одеської області виконавчий лист № 522/29633/13-ц, виданий 26.03.2015 р. Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 грошових коштів в сумі - 1 920 612,87 грн., еквівалент - 71 691,41 доларів США по курсу НБУ станом на 19.02.2015 р. - 26,79 грн. за один долар США.

Свої вимоги ОСОБА_4 обґрунтовував тим, що 14.08.2015 р. державним виконавцем другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Долинським М.М. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. Однак, копія постанови про відкриття виконавчого провадження йому не була надіслана.

У вересні 2015р. матеріали виконавчого провадження були передані до Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

24.03.2016 р. постановою начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 23.03.2016 р. виконавче провадження було передано до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

25.03.2016 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Долинським М.М. виконавче провадження було прийнято до виконання.

Передачу виконавчого провадження для виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області вважає незаконним, оскільки відповідно до діючого законодавства на вказаний відділ покладено примусове виконання за виконавчими документами про стягнення грошових коштів у сумі більше ніж три мільйони гривень.

Крім того, 03.03.2016 р. він повідомив відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про те, що його зареєстрованим місцем проживання є - Одеська область, Іванівський район, смт. Петрівка, вул. Жовтнева, 5/2. Майно в м. Одесі відсутнє. Просив передати виконавче провадження на виконання до відділу державної виконавчої служби Іванівського районного управління юстиції Одеської області.

Ухвалою Приморського міськрайонного суду Одеської області від 18.11.2016 р. скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головних державних виконавців Долинського М.М., Коваленко В.О. при виконанні виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси, виданого 26.03.2015 р. по справі № 522/29633/13-ц за рішенням від 25.09.2014 р. про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 грошових коштів в сумі - 1 920 612,87 грн., еквівалент - 71 691,41 доларів США.

Зобов'язано відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області передати на виконання до відділу державної виконавчої служби Іванівського районного управління юстиції Одеської області виконавчий лист № 522/29633/13-ц, виданий 26.03.2015 р. Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 грошових коштів в сумі - 1 920 612,87 грн., еквівалент - 71 691,41 доларів США по курсу НБУ станом на 19.02.2015 р. - 26,79 грн. за один долар США.

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Апелянт посилається на те, що ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм

матеріального та процесуального права.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримала доводи та вимоги, які викладені в апеляційній скарзі.

Представник стягувача у судовому засіданні вважав необхідним скаргу задовольнити. Посилався на те, що виконавче провадження було передано на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області правомірно.

ОСОБА_4 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав. У судовому засіданні він та його представник вважали необхідним скаргу відхилити. Ухвалу суду залишити без змін. Посилалися на те, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, оскільки ні за сумою стягнення, ні за місцем проживання боржника виконавче провадження не підлягало виконанню відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Інші особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явилася. Про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Заяв та клопотань не надали.

Згідно із ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

Постановляючи ухвалу про задоволення скарги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що, передаючи виконавче провадження на виконання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, державний виконавець не перевірив зареєстроване місце проживання боржника, яким є - Одеська область, Іванівський район, смт. Петрівка, вул. Жовтнева, 5/2. Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області здійснює виконавчі провадження із стягнення боргу в розмірі - від 3-х до 10-ти мільйонів гривень (а. с. 53 - 57).

Колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції. Вважає, що цих висновків суд дійшов без порушень норм матеріального та процесуального права.

Встановлено, що 14.08.2015 р. (а. с. 19, 64) державним виконавцем другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Долинським М.М. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 522/29633/13-ц, виданого 26.03.2015 р. Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 грошових коштів в сумі - 1 920 612,87 грн., еквівалент - 71 691,41 доларів США по курсу НБУ станом на 19.02.2015 р. - 26,79 грн. за один долар США (а. с. 63).

Постановою начальника другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 30.09.2015 р., у зв'язку з реорганізацією відділу, вищевказане виконавче провадження було передано для виконання до Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (а. с. 20).

03.03.2016 р. ОСОБА_4 надав Приморському відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції заяву, в якій повідомив про те, що на час подання цієї заяви він проживає у Іванівському районі, смт. Петрівка, вул. Жовтнева, 5. Майна в м. Одесі він не має. Просив виконавче провадження передати до відповідного органу державної виконавчої служби Іванівського району (а. с. 24)

24.03.2015 р. постановою заступника начальника Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (а. с. 22), згідно постанови начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 23.03.2015 р. (а. с. 67), матеріали виконавчого провадження були передані до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

25.03.2016 р. головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Долинський М.М. прийняв виконавче провадження до виконання (а. с. 23).

Відповідно до паспорту ОСОБА_4 (а. с. 17) останній зареєстрований у Іванівському районі АДРЕСА_1.

Між сторонами склалися правовідносини з примусового виконання державною виконавчою службою судового рішення у цивільній справі, оскарження рішень, дій державного виконавця, посадової особи державної виконавчої служби.

Статтями 20, 21 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час передачі виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

На відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головного управління юстиції області покладається виконання рішень, за якими, зокрема сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Інші виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень в установленому Міністерством юстиції України порядку.

Згідно з підпунктом в) пункту 6.3, пунктів 6.4, 6.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802, діючої на час передачі виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС - за рішенням начальника регіонального органу ДВС щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС.

Передача виконавчого провадження до іншого органу ДВС здійснюється за вмотивованою постановою особи, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, яка надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідного органу.

У постанові обов'язково зазначаються обставини, які обумовили передачу виконавчого провадження, особа, якій передаються матеріали виконавчого провадження, а також встановлюються строки передачі, які не можуть перевищувати п'яти робочих днів.

Згідно із ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Можливість оскаржити дії або бездіяльність державного виконавця передбачена ст. 13 Закону України «Про державну виконавчу службу». Статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено можливість оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця або посадових осіб державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки судом першої інстанції беззаперечно встановлено, що на час передачі виконавчого провадження боржник проживав в Іванівському районі Одеської області, майно боржника та його місце роботи в м. Одесі не виявлені, сума стягнення з нього становить - 1 920 612,87 грн., еквівалент - 71 691,41 доларів США, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення скарги, оскільки були порушені вимоги діючого законодавства.

Щодо доводів апелянта про те, що виконавче провадження було передано у зв'язку із задоволенням клопотання стягувача про відвід начальнику Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та всім державним виконавцям цього відділу, що рішення невиконане, провадження є резонансним, колегія суддів зазначає наступне.

Відвід начальнику Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та всім державним виконавцям цього відділу було задоволено, виходячи з того, що рішення суду не виконано, кошти у сумі - 1 920 612,87 грн. не стягнуті, сума є резонансною (а. с. 67), що суперечить вимогам, передбаченим ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження».

Передаючи матеріали виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, начальник управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у постанові від 23.03.2015 р. послався на такі підстави: «…З метою забезпечення повного, неупередженого і своєчасного виконання рішень та недопущення порушення строків здійснення виконавчого провадження…» (а. с. 67).

Погодитися з таким обґрунтуванням колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Постанова про передачу виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області була винесена вже після закінчення строку, передбаченого ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, вищевказані загальні посилання щодо забезпечення повного, неупередженого і своєчасного виконання рішень, недопущення порушення строків здійснення виконавчого провадження, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки не обґрунтовують неможливість виконання рішення суду органом державної виконавчої служби за місцем проживання боржника та виходячи із суми стягнення, що передбачено загальними вимогами передбаченими ст. ст. 20, 21 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи апелянта щодо несповіщення про час і місце розгляду справи спростовуються наявними у справі відомостями про те, що Долинський М.М., представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, був повідомлений про розгляд справи 16.11.2016 р. (а. с. 47).

Доводи апелянта щодо незалучення до участі у справі стягувача - ОСОБА_6 спростовуються матеріалами справи (а. с. 53).

Щодо доводів апелянта про те, що у порушення діючого законодавства суд зобов'язав відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області передати виконавче провадження до відділу державної виконавчої служби Іванівського районного управління юстиції, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 387 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Аналогічні положення містяться в п. 18 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України № 6 від 07.02.2014 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах».

Таким чином апеляційна скарга відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області є необґрунтованою, її треба відхилити.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу про задоволення скарги без порушень діючого законодавства. Підстави для скасування, зміни ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також для прийняття доводів апеляційної скарги у суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2016 року про задоволення скарги - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

С. М. Сегеда