Рішення № 6541958, 11.11.2009, Господарський суд Чернігівської області

11.11.09

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                 тел. 698166

просп. Миру , 20                                                  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?10? листопада 2009 року справа № 7/137

Суддя Н.О. Скорик, розглянувши матеріали за позовом

Приватного підприємства ?Хімагромаркетинг –Україна?

02160, м. Київ, вул. Возз?єднання,15

До Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія ?Злагода?

16600, Ічнянський р-н, с. Дорогінка, вул. Набережна,4

Про стягнення 69221,09 грн. Представники сторін:

Від позивача : Митрофанова О.І. –дов. № 16/102 від 02.01.2009 р.

Від відповідача : Потапов Є.П. –дов. № б/н від 15.10.2008 р.

Суть спору:

Заявлено позов про стягнення 15559,47 грн. пені, 17514 грн. штрафу, 24286,08 грн. інфляційних та 11861,54 грн. 15% річних за несвоєчасну оплату поставленого товару згідно договору поставки № Ук –10 –0031 від 20.07.2007 р..

Відповідач відзивом на позов та представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на надання рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.02.2008 р. по справі № 12/40 відстрочки виконання рішення на чотири місяці по сплаті боргу за договором сторін № Ук –10 –0031 від 20.07.2007 р., помилковість розрахунку інфляційних. Відповідач також просить зменшити суму, належну до стягнення на 50%.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін , суд

                                                            Встановив:

20.07.2007 року між сторонами було укладено договір поставки № Ук –10 –0031 (далі ?договір?).

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору позивач (продавець) взяв на себе зобов’язання передати у власність Покупцеві (відповідачу) в строк до 25.07.2007 р., а Покупець прийняти і оплатити засоби захисту рослин (дикват) у кількості 3000 л на загальну суму 116760 грн.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв засоби захисту рослин, згідно накладної № Ук –10 –0035 від 23.07.2007 року на суму 116760 грн. на підставі довіреності серії НБГ № 485397 від 23.07.2007 р.

          У відповідності до п. 2.1. договору, покупець зобов’язаний був сплатити продавцю вартість товару не пізніше 20.07.2007 р. –23352 грн., , не пізніше 15.09.2007 р. – 93408 грн.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та ст.. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідач порушив умови договору - вартість товару своєчасно не оплатив.

          Зазначені обставини справи були також встановлені рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.02.2008 р. по справі № 12/40, прийнятого за результатами розгляду спору між тими ж сторонами про стягнення з відповідача боргу.

          На день прийняття рішення від 19.02.2008 р. по справі № 12/40 борг відповідача становив 116760 грн. і був присуджений зазначеним рішенням суду до стягнення з наданням відстрочки на чотири місяці.

          Сума боргу 116760 грн. була сплачена відповідачем 21.07.2008 р., що підтверджується банківською випискою.

          Позивачем нараховано та пред?явлено до стягнення 15559,47 грн. пені, 17514 грн. штрафу, 24286,08 грн. інфляційних та 11861,54 грн. 15% річних за прострочку сплати боргу.

          Відповідно до пунктів 5.2 та 5.4 договору Покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але у випадку прострочення платежу понад 30 днів Продавець має право додатково застосувати штраф у розмірі 15% від ціни договору.

Пунктом 5.3. договору сторони визначили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов?язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов?язання повинно бути виконано.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.5 договору сторони обумовили сплату річних в більшому розмірі, ніж передбачено ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України , і встановили її в розмірі 15%.

Позивачем нараховано та пред?явлено до стягнення 24286,08 грн. інфляційних за період з 16.09.2007 р. по 21.07.2008 р., застосувавши індекс інфляції по червень 2008 р., та 11861,54 грн. 15% річних за період з 16.09.2007 р. по 21.07.2008 р.

Відповідачем не надано доказів сплати даних сум нарахувань.

Вимоги позивача по стягненню інфляційних підлягають частковому задоволенню в сумі 21483,84 грн., оскільки позивачем при нарахуванні інфляційних за вересень 2007 р. розрахунковий період взято з 01.09.2007 р., тоді як право вимоги виникає тільки з 16.09.2007 р.

Клопотання відповідача про зменшення на підставі ст.. 233 Господарського кодексу України та ст.. 83 Господарського процесуального кодексу України як штрафу та пені, належної до стягнення суми інфляційних та річних, відхилено, оскільки статтею 233 Господарського кодексу України та ч.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачається право суду на зменшення штрафних санкцій.

Суть сплати річних полягає у отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору, а інфляційні за фінансовою природою є збитками, спричиненими в результаті інфляції –знецінення грошових коштів. Отже, інфляційні та річні не є штрафними санкціями.

          Заперечення відповідача щодо безпідставності нарахування позивачем штрафних санкцій та річних за час дії відстрочки виконання рішення господарського суду від 19.02.2008 р. по справі № 12/40 не можуть бути взяті до уваги судом для звільнення відповідача за цей період від відповідальності за прострочку сплати боргу, оскільки надання судом відстрочки виконання рішення не змінює та не припиняє договірні зобов?язання відповідача щодо строків оплати вартості товару.

Вимоги позивача по стягненню річних є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Позивачем нараховано та пред?явлено до стягнення 15559,47 грн. пені за прострочення виконання платіжного зобов?язання за період з 16.09.2007 р. по 21.07.2008 р. та 17514 грн. штрафу.

Розмір штрафу нараховано в сумі 17514 грн. в розрахунку 15% від ціни договору.

Відповідно до ст.. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Судом враховані обставини, що склалися в сільському господарстві, зокрема на підприємстві відповідача, взято до уваги складний фінансовий стан відповідача який склався в зв?язку з пошкодженням у 2007 р. вирощеного врожаю ріпаку в наслідок стихії, яка пройшла 04.07.2007 р., що підтверджується актами від 05.07.2007 р., складеними за участю представників Управління агропромислового розвитку Ічнянського району та Ніжинського району (що досліджувалось господарським судом Чернігівської області при розгляді вищезазначеної справи № 12/40 та враховано господарським судом при наданні відповідачу відстрочки виконання рішення суду від 19.02.2008 р. по справі № 12/40), а також те, що відповідач є сільськогосподарським підприємством і стягнення всієї суми може призвести до ускладнення фінансового стану підприємства, в результаті чого працівники підприємства, які є сільськими мешканцями, втратять роботу, , суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача та за можливе зменшити розмір штрафних санкцій : пені на 50%, штрафу на 90% .

При цьому судом також враховано, що розмір штрафних санкцій надмірно великий з можливими збитками позивача, спричиненими прострочкою відповідача, та можливість покриття збитків сумою інфляційних та великим розміром відсотків річних.

Таким чином, пеня, належна до стягнення становить 7779,74 грн., штраф - 1751,70 грн.

Судові витрати покладаються на сторін згідно ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст.ст.525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.. 193, 233 Господарського кодексу України, ст..49,82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія ?Злагода?, Ічнянський р-н, с. Дорогінка, вул. Набережна,4 (р.26004300610021 у ВКАБ ?Демарк? м. Ніжин, МФО 353575, код 32121018) на користь Приватного підприємства ?Хімагромаркетинг –Україна?, м. Київ, вул. Возз?єднання,15 (р. 260020275301 в ТОВ Севастопольська філія ?Банк ?Фінанси та Кредит?, МФО 384812, код 33781079) 7779,74 грн. пені, 1751,70 грн. штрафу, 11861,54 грн. річних, 21483,84 грн. інфляційних, 664,19 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позову відмовити.

          Суддя                                                                                           Н.О. Скорик

11.11.2009 р.