Рішення № 6541915, 10.11.2009, Господарський суд Чернігівської області

10.11.09

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

10 листопада 2009р. справа №14/152

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рік», вул. Бєлова, 5, м. Чернігів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрошара», м. Чернігів, проспект Миру, будинок 68. (вул. Щорса, 38, кв.21, м. Чернігів)

Про стягнення 2735грн. 66коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Лутай Н.М. юрист довіреність №б/н від 03.09.09р.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2234,15грн. згідно договору поставки №75 від 25.06.08р. за поставлений товар, 3% річних в сумі 97,47грн. за період з 01.08.08р. по 12.10.09р., та інфляційні втрати в сумі 404,04грн. за період з 01.08.08р. по 12.10.09р.

У письмовому поясненні від 27.10.09р. представник позивача повідомив про те, що в позовній заяві від 12.10.09р. в першому абзаці помилково вказано, що 25.06.08р. між ТОВ «Рік»та ТОВ «Прайд-Трейд»укладено договір поставки №75. Так, договір поставки №75 від 25.06.08р. було укладено між ТОВ «Рік»та ТОВ «Електрошара», які є сторонами у справі №14/152, між ТОВ «Рік»та ТОВ «Прайд-Трейд»договору з даними реквізитами укладено не було. За таких обставин, необхідно вважати договір поставки №75 від 25.06.08р. укладено між ТОВ «Рік»та ТОВ «Електрошара».

          Представник позивача в судовому засіданні 27.10.09р. надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого станом на 19.10.09р. (Запис 7) в реєстрі зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Електрошара», ідентифікаційний код 34854053, місцезнаходження 14005, Чернігівська область, м. Чернігів, Деснянський район, проспект Миру, будинок 68, а до 20.06.08р. місцезнаходження відповідача - вул. Щорса, 38, кв.21, м. Чернігів.

У відповідності до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

          Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвала про порушення провадження у справі від 13.10.09р., яка була направлена відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві та договорі №75 від 25.06.08р. (вул. Щорса, 38, кв.21, м. Чернігів) повернулась до суду з відміткою відділу поштового зв’язку про відсутність вказаного товариства. Ухвала про відкладення розгляду справи від 27.10.09р., направлена на адресу державної реєстрації відповідача (проспект Миру, буд.68, м. Чернігів), повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв’язку про відсутність вказаного товариства.

З огляду на викладене та з урахуванням обставин справи, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки направлення відповідачу копії ухвали про відкладення розгляду справи відбулося за адресою його державної реєстрації.

Нез’явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України яка кореспондується з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

25.06.08р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №75. Відповідно до п.1.1. договору постачальник (позивач у справі) зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві (відповідачу у справі) товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2.2. договору право власності на поставлені товари переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника за видатково-прибутковою накладною.

Відповідно до п.4.1. договору асортимент, кількість товару, ціна та вартість кожної партії товару поставки товарів визначається сторонами на підставі специфікації і уточнюється в момент вибірки покупцем товарів на складі постачальника. Передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну та загальну вартість товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством. Дата вказана покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником. Разом з видатково-прибутковою накладною постачальник передає покупцю рахунок-фактуру на оплату поставленої партії товару, строк дії якої обмежується строком, встановленим у цьому договорі для оплати поставленого товару покупцем.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних № НРК-008554 від 09.07.08р. на суму 3736,80грн., №НРК-008653 від 11.07.08р. на суму 397,35грн, а всього на загальну суму 4134,15грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується вказаними накладними.

          У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.6.1. договору покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 21 дня з дати поставки товару постачальником. Таким чином, відповідач зобов’язаний оплатити отриманий товар по видатковим накладним: № НРК-008554 від 09.07.08р. у строк –30.07.08р., №НРК-008653 від 11.07.08р. у строк –01.08.08р.

Згідно п.6.3 договору при здійсненні платежу покупець обов’язково повинен вказувати у платіжному доручення номер і дату цього договору, номер та дату видатково-прибуткової накладної, за якою партія товару постачалася.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 1900грн. згідно платіжного доручення №108 від 20.11.08р. Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 2234,15грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин, борг в сумі 2234,15грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 97,47грн. за період з 01.08.08р. по 12.10.09р., та інфляційні втрати в сумі 404,04грн. за період з 01.08.08р. по 12.10.09р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок стягуваних сум, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався і вимоги позивача не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 2234,15грн., в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 404,04грн., 3% річних в сумі 97,47грн.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов’язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 102,00грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.525, 526, 625, 627, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрошара»(м. Чернігів, проспект Миру, буд.68, р/р 26006000165286 в ЧФ ВАТ „Державний ескпортно-імпортний банк України” МФО 353649, код 34854053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рік»(вул. Бєлова,5, м. Чернігів, р/р 2600000015132 в філії ВАТ „Укрексімбанк” м. Чернігів, МФО 353649, код 24558646) 2234грн.15коп. боргу, 404грн.04коп. інфляційних втрат, 97грн.47коп. три проценти річних, 102грн.00коп. державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Ю.Книш

Рішення підписано 10.11.2009р.

Суддя Н.Ю.Книш