Ухвала суду № 65418506, 16.03.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

2/760/3306/17

760/4693/17

УХВАЛА

іменем україни

16 березня 2017 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Солом?янської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей Солом?янської районної у м. Києві державної адміністрації, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ганчук Юлія Ярославівна про визнання права власності на 1/3 частину житлового будинку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду в інтересах малолітніх осіб із вищезазначеним позовом, в якому просить: визнати право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2; звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання цього позову.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

У справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч.1 ст.26, ч.1 ст..30 ЦПК України)

З матеріалів позовної заяви вбачається, що вона підписана «Адвокатом Бурнашев П.В.». Крім того, в матеріалах позовної заяви міститься довіреність №652 від 20.10.2016, якою ОСОБА_2 уповноважила адвоката Бурнашева Павла Валерійовича здійснювати представництво її інтересів в судах та інших органах без розпорядження належним позивачу майном.

Разом з тим, як вже зазначалося судом вище, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом в інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і просить суд визнати саме за її дітьми право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Положеннями чинного ЦПК України, зокрема ст.ст.38-42, визначено хто саме є представником та законним представником, а також документи, якими підтверджуються їх повноваження.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що матеріали справи містять лише підтверджуючі документи щодо повноважень адвоката Бурнашева П.В. надані йому фізичною особою ОСОБА_2 особисто, а не як законним представником малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_6. Враховуючи, що позовні вимоги, які зазначені адвокатом Бурнашевим П.В. стосуються саме цих малолітніх осіб, а не особисто ОСОБА_2, виникає питання щодо існування повноважень в особи, яка звертається до суду та права на таке звернення.

А тому, представнику позивача ОСОБА_2 необхідно надати суду докази на підтвердження своїх повноважень щодо представлення інтересів саме малолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, суд акцентує увагу позивача та її представника на тому, що належним відповідачем по таким категоріям справ є не Солом?янська районна в місті Києві державна адміністрація, а Київська міська рада.

Так, позивач та її представник одночасно звертаючись до суду з вищевказаним позовом, просять звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору за таке звернення, посилаючись на скрутне матеріальне становище останньої та додаючи ряд підтверджуючих документів. Зокрема, довідку про доходи ОСОБА_2 ТОВ «Л.К.О.» №Б0000000037 від 07.10.2016, довідку Київського вищого професійного училища швейного та перукарського мистецтва ОСОБА_7 №1256 від 29.11.2016, довідку Середньої загальноосвітньої школи №74 м. Києва ОСОБА_3 №200 від 29.11.2016.

З позовом до суду ОСОБА_2 звернулась до суду 07.03.2017, що підтверджується штампом «Укрпошта» на конверті в якому містився вищевказаний позов та отриманий судом 09.03.2017, що підтверджується штампом суду в нижньому правому куті позову №19238.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» встановлено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підставі вищевикладеного виникає питання щодо існування вказаних позивачем та її представником на момент фактичного звернення до суду (07.03.2017) законних підстав для звільнення останньої від сплати судового збору, враховуючи датованість поданих документів. А тому, позивачу та її представнику необхідно підтвердити існування підстав для звільнення позивача від сплати судового збору станом на момент звернення до суду.

Дотримання вимог ст.119 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Позовна заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо ж позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає всі вимоги, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Солом?янської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей Солом?янської районної у м. Києві державної адміністрації, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ганчук Юлія Ярославівна про визнання права власності на 1/3 частину житлового будинку в порядку спадкування - залишити без руху.

Роз'яснити позивачеві, що зазначені в ухвалі недоліки ним можуть бути усунені протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали шляхом подачі позовної заяви в новій редакції з урахуванням виправлення зазначеним судом недоліків.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.С. Кицюк