Постанова № 65418173, 16.03.2017, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/19/17

Справа №754/8494/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 березня 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Галась І.А.

при секретарі Ленській Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

01.07.2016 року позивач звернувся з вказаним адміністративним позовом до суду, в якому просить: визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречуха Олега Ярославовича від 08.06.2016р. про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві в сумі 1 020 грн 00 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що постанова від 08.06.2016р. винсена неправомірно, з порушення вимог законодавства. Як на обгрунтування своїх вимог позивач посилається на постанови по справах № 21-1044а15, № 21-5099а15 в яких Верховного суду України прийшов до висновку про те, що невиконання судового рішення УПФ України в частині виплати грошових коштів за відсутності фінансового забепзечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а тому штраф у такому випадку не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву в якій просив розгляд справи провести без його участі.

Представник відповідача Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 12.05.2016р. Деснянським районним судом м. Києва, на підставі постанови від 29.02.2016р., було видано виконавчий лист № 754/11304/15-а про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та підвищення пенсії ОСОБА_3, як військовому пенсіонеру, з урахуванням 90 % премії та 83 % грошового забезпечення, а також з урахуванням підвищення розміру пенсії на 35 % суми основного розміру пенсії відповідно до Постанови КМУ від 23.04.12р. № 355, з 01.04.2012р.

13.05.2016р. постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження ВП № 51091904 на примусове виконання виконавчого листа від 12.05.2016р.

Постановою від 08.06.2016р. державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві за невиконання постанови Деснянського районного суду м. Києва від 29.02.2016р. та постанови державного виконавця від 13.05.2016р. наклав на позивача штраф у розмірі 1 020 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон) - державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

У постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 75 Закону - після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений

державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Судом встановлено, що підставою для накладення штрафу на позивача - є невиконання ним рішення суду у повному обсязі і у встановлені строки, а саме: пр. перерахунку та підвищені пенсії управлінням не враховано підвищення розміру пенсії на 35 % на підставі постанови КМУ від 23.04.2012р. № 355; відповідно до рішення суду перерахунок та підвищення пенсії необхідно провести з 01.04.2012, однак управління здійснило перерахунок та підвищення лише з 15.05.2013р.

Тобто, причиною накладення штрафу є не невиплата ОСОБА_3 сум пенсії, а невиконання рішення суду в частині перерахунку та підвищення пенсії, атому посилання позивача на постанови Верховного суду України по справах № 21-1044а15, № 21-5099а15 є недоречним.

Пенсійним органом не надано доказів, які б підтверджували виконання постанови від 29.02.2016р. у повному обсязі та у встановлені строки, а тому не спростовано факт невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Частиною п'ятою статті 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд звертає увагу, що обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб'єктами наділеними владними повноваженнями, покладається також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997. Отже, її положення є обов'язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься також і позивач.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про відсутність порушень з боку відповідача, оскільки Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухом О.Я. при винесенні постанови про накладення штрафу дотримано вимоги Закону України «Про виконавче провадження», тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

При поданні до суду адміністративного позову не було сплачено судовий збір тому він підлягає стягненню на користь Державного бюджету України з позивача, в зв'язку з відмовою позивачу у задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 17, 19, 158, 159, 160-163 КАС України, суд

постановив:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про накладення штрафу залишити без задоволення.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 22869069, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) на користь Державного бюджету України суму судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 1450 гривень 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів, з дня отримання копії постанови.

Суддя:

.