Рішення № 6541656, 28.10.2009, Господарський суд Чернігівської області

28.10.09

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів                               тел.67-28-47

просп.Миру,20                               факс.77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

23 жовтня 2009 року                     Справа №8/124-8/133

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „СВАН-1”, вул.Р.Люксембург, 153/2, кв.35, м.Черкаси, 18005 (адреса для листування: 18000, м.Черкаси, а/с 12)

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії”, вул.Володимирська, 46, м.Київ, 01034

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Бахмачконсервмолоко”, вул.Перемоги,13, м.Бахмач, Чернігівська область, 16500

про визнання дії договору поруки припиненою

За зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії”, вул. Володимирська, 46, м.Київ, 01034

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „СВАН-1”, вул.Р.Люксембург, 153/2, кв.35, м.Черкаси, 18005 (адреса для листування: 18000, м.Черкаси, а/с 12).

Про стягнення 45877грн.84коп.

Суддя Т.Г. Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача за первісним позовом: не з’явився

Від відповідача-1 за первісним позовом: Шестюк О.М. –представник, довір.пост. від 31.08.09р.

Від відповідача-2 за первісним позовом: не з’явився

          За згодою сторони у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення

СУТЬ СПОРУ:

          Позивачем за первісним позовом подано позов про визнання договору поруки від 21.09.06р., укладеного між ТОВ „СВАН-1” та ВАТ „Дочірній банк Сбербанку Росії”, таким, що припинив свою дію, та визнання відповідача-2 єдиним боржником за зобов’язаннями, які виникли на підставі Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій.

          В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про неповідомлення його як поручителя про збільшення розміру процентної ставки за облігаціями, внаслідок чого без його згоди змінилося зобов”язання, забезпечене порукою, що призвело до збільшення обсягу його відповідальності за договором поруки, що в силу приписів Цивільного кодексу України є підставою для припинення дії поруки.

          Відповідач-1 в письмовому відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що умовами Меморандуму про випуск облігацій, укладеного між ним та відповідачем-2, встановлена можливість збільшувати відсоткову ставку за облігаціями без обмежень будь-якою процентною ставкою. Інформація про зміни відсоткової ставки за кожен процентний період була опублікована на офіційному сайті ТОВ „Cbonds-Україна”. Укладаючи договір поруки, позивач був ознайомлений з умовами емісії облігацій і будь-яких заперечень щодо зобов’язань емітента по Меморандуму та неправильного сприйняття його положень у позивача не виникло. Крім того, відповідач-1 вважає, що визначені Цивільним кодексом України підстави припинення поруки застосовуються тільки в позасудовому порядку, а тому вимоги позивача про визнання дії договору поруки припиненою не відповідають встановленим Цивільним кодексом України способам захисту порушених прав.

Відповідач-2 письмового мотивованого відзиву на позов не надав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідачем-1 за первісним позовом (далі по тексту –Банк) подано зустрічний позов до позивача за первісним позовом (далі тексту –Товариство) про стягнення з останнього 13273грн.26коп. інфляційних нарахувань на суму боргу по виплаті процентів по облігаціям та 32604грн.58коп. пені, нарахованої за період з 01.05.09р. по 01.10.09р., яку Товариство має сплатити за невиконання умов договору поруки.

          В обґрунтування своїх вимог банк зазначає про невиконання емітентом - ТОВ „Торговий дім „Бахмачконсервмолоко” відповідно до Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій зобов’язання по сплаті процентного доходу по облігаціях за 14-й купонний (процентний) період (з 27.11.08р. по 25.02.09р.) у сумі 340340грн. в строк до 26.02.09р. А тому оскільки виконання зобов’язань емітента, що випливають з Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій забезпечене порукою, товариство як поручитель має відповідати по зобов’язанням емітента, в тому числі і в частині виплати банку інфляційних нарахувань на суму боргу.

          Товариством письмового мотивованого відзиву на позов не надано. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Позивач та відповідач-2 за первісним позовом в засідання господарського суду не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про поважність причин неявки суд не повідомили. Враховуючи, що позивач та відповідач-2 за первісним позовом не скористалися своїм процесуальним правом брати участь у господарських засіданнях, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників вказаних учасників судового процесу, оскільки явка останніх в судове засідання обов’язковою не визнавалася.

          Дослідивши матеріали справи та подані докази, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника банку, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій (далі за текстом – Меморандум) Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Бахмачконсервмолоко” (відповідач-2 за первісним позовом, далі за текстом - емітент) здійснено випуск іменних процентних облігацій серії А у бездокументарній формі в кількості 20тис. штук номінальною вартістю 1тис.грн. та загальною вартістю 20млн.грн., про що 12.08.05р., як вбачається із свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій підприємств (копія – Т.1 а.с.75), Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку внесено запис до Загального реєстру випуску цінних паперів за реєстраційним №209/2/05.

Згідно із п.12.3. Меморандуму термін обігу облігацій становить з 01 вересня 2005 року по 25 серпня 2010 року (1819 календарних днів).

На підставі договорів купівлі-продажу №12102Т;89-09/05-Т від 01.09.05р. та №12114Т від 07.09.05р. (копії –Т.1 а.с.45-46) Закрите акціонерне товариство „Комерційний банк НРБ –Україна” придбало та стало власником 7тис. штук простих іменних облігацій серії А, емітованих ТОВ „Торговий дім „Бахмачконсервмолоко”, що підтверджується випискою з рахунку у цінних паперах №001109 (копія –Т.1 а.с. 47).

Як вбачається із Статуту Відкрите акціонерне товариство „Дочірній банк Сбербанку Росії” (відповідач-1 за первісним позовом, далі за текстом - банк) є правонаступником Закритого акціонерного товариства „Комерційний банк НРБ –Україна” (копія –Т.1 а.с. 98-102).

В ході розгляду справи на підставі заяви відповідача-1 за первісним позовом про зміну найменування банку ухвалою суду від 13.10.09р. здійснено процесуальне правонаступництво сторони та змінено Відкрите акціонерне товариство „Дочірній банк Сбербанку Росії” на Публічне акціонерне товариство „Дочірній банк Сбербанку Росії”

За умовами Меморандуму емітент взяв на себе зобов’язання перед власниками облігацій, зокрема, виплачувати процентний дохід по облігаціям в розмірі, строки та в порядку, встановлені Меморандумом; погасити облігації 26.08.2010р.; за бажанням власника облігацій здійснити достроковий викуп облігацій, тощо.

21 вересня 2006 року в забезпечення виконання емітентом зобов’язань перед банком, які випливають з Меморандуму, між ЗАТ „ Банк НРБ”, правонаступником якого є ПАТ „Дочірній банк Сбербанку Росії”, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сван-1” (позивач за первісним позовом, далі за текстом - поручитель) укладено договір поруки (далі за текстом –договір поруки), за умовами якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання емітента, які виникають з умов випуску іменних процентних облігацій серії А, випущених 12 серпня 2005 року, які придбані банком на загальну суму 8800000грн. у разі порушення зобов’язання емітентом.

Відповідно до розділу 2 договору поруки порукою забезпечено зобов’язання емітента по виплаті процентного доходу за облігаціями відповідно до порядку виплати процентного доходу, який затверджений у зареєстрованому належним чином Меморандумі про випуск облігацій; з погашення облігацій відповідно до порядку погашення облігацій, який затверджений у зареєстрованому належним чином Меморандумі про випуск облігацій; по достроковому викупу облігацій, відповідно до Меморандуму про випуск облігацій та по здійсненню інших витрат, пов’язаних зі здійсненням забезпеченої порукою вимоги.

          27 липня 2009 року поручитель (позивач за первісним позовом) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з вимогою визнати договір поруки від 21.09.06р., укладений між ТОВ „СВАН-1” та ВАТ „Дочірній банк Сбербанку Росії”, таким, що припинив свою дію, та визнати відповідача-2 єдиним боржником за зобов’язаннями, які виникли на підставі Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій. Ухвалою суду порушено провадження у справі №8/124 за вказаним позовом.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач за первісним позовом зазначає, що його як поручителя не було повідомлено про збільшення розміру процентної ставки за облігаціями, внаслідок чого без його згоди змінилося зобов’язання, забезпечене порукою, що призвело до збільшення обсягу його відповідальності за договором поруки, наслідком чого в силу приписів Цивільного кодексу України є припинення дії поруки. Суд не погоджується з доводами позивача виходячи з наступного.

Відповідно до п.13.2. Меморандуму процентна ставка на перший-другий процентні періоди встановлюється в розмірі 16,00% річних у гривні. Процентна ставка на наступні пари процентних періодів, починаючи з третього, встановлюється виконавчим органом емітента, при цьому процентна ставка не може бути менша 2% річних у гривні. Рішення про встановлення процентної ставки на наступні пари процентних періодів, починаючи з третього, повинне бути прийняте в строки, визначені в п.13.2. Меморандуму щодо кожної пари процентних періодів.

Аналіз змісту наведеного положення Меморандуму, свідчить, що в ньому закріплено мінімальну процентну ставку за облігаціями та передбачено можливість збільшення емітентом процентної ставки за облігаціями без зазначення будь-яких обмежень та з зазначенням конкретного терміну, в який емітент вправі збільшити процентну ставку або залишити її незміною.

Як вбачається із п.1.1. договору поруки поручитель добровільно взяв на себе зобов’язання емітента, що випливають з умов випуску іменних процентних облігацій серії А, випущених 12.08.05р. Крім того, в п.1.2. договору поруки поручитель підтвердив, що він ознайомлений з умовами емісії облігацій, ніяких заперечень, а також неправильного сприйняття її положень у поручителя не має.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач за первісним позовом, погоджуючись на поручительство перед банком за виконання емітентом зобов’язань, що випливають з умов Меморандуму, усвідомлював можливість збільшення емітентом процентної ставки за облігаціями та знав в які терміни відбувається зміна процентної ставки за облігаціями.

До того ж, відповідно до п.13.2. Меморандуму емітент зобов’язується оголосити нову процентну ставку або підтвердити незмінність попередніх ставок не пізніше як протягом трьох робочих днів після прийняття відповідного рішення. Оголошення ставки процентного доходу з третього по двадцятий процентний періоди здійснюється шляхом розсилки відповідного повідомлення емітентом кожній особі, яка буде власником цих облігацій відповідно до рішення емітента про випуск облігацій; також буде опублікована на сайті ЗАТ „Банк НРБ –Україна” та ТОВ „Cbonds-Україна”. Дізнатися про процентну ставку, яка встановлена по відповідному процентному періоду, можна у Андеррайтера, надіславши запит рекомендованим листом або по факсу: ЗАТ „Банк НРБ-Україна”, 01034, м.Київ, вул.Володимирська, 46; факс 247-43-23. Відповідь надається факсом або електронною поштою не пізніше двох робочих днів з дня отримання запиту.

Аналіз вищевказаного пункту Меморандуму свідчить, що про встановлення нової процентної ставки за облігаціями або про залишення її незмінною емітент зобов’язаний повідомити лише власників облігацій шляхом розсилки відповідного повідомлення. Всі інші зацікавлені особи вправі ознайомитися з вказаною інформацією на сайті ПАТ „Дочірній банк Сбербанку Росії” або шляхом надсилання андеррайтеру відповідного запиту. Доказів неможливості отримання інформації вказаними способами позивачем за первісним позовом суду не надано.

В силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем за первісним позов не надано жодного належного та допустимого доказу, що підтверджують його необізнаність стосовно збільшення процентної ставки за облігаціями кожної пари купонних періодів. Натомість наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач за первісним позовом був проінформований про умови випуску облігацій, встановлені в Меморандумі, в тому числі і в частині можливості збільшення розміру процентів по облігаціям, та про порядок отримання інформації щодо діючої процентної ставки по облігаціям.

          Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Під захистом розуміється дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом або договором порядку зобов’язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

          Способами захисту цивільних прав та інтересів згідно із ст.16 Цивільного кодексу України можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

          Відповідно до ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження.

          Як вбачається з предмету первісного позову позивач звернувся до суду з вимогою визнати дію договору поруки припиненою, що за своєю природою є вимогою про підтвердження наявності або відсутності юридичного факту, яка не розглядається в рамках позовного провадження.

          Крім того, аналіз змісту ст.559 Цивільного кодексу України, свідчить, що порука припиняється автоматично з виникнення певних юридичних фактів (припинення зобов’язання забезпеченого порукою, переведення боргу на іншу особу тощо), встановлених гіпотезою цієї правової норми, тобто підстави припинення поруки застосовуються поза судовим розглядом.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що обраний позивачем за первісним позовом спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги за первісним позовом є безпідставними, а тому в задоволені первісного позову має бути відмовлено.

На підставі ст.60 Господарського процесуального кодексу України відповідач-1 за первісним позовом звернувся до суду із позовом про стягнення з позивача за первісним позовом 13273грн.26коп. інфляційних нарахувань на суму боргу по виплаті процентів по облігаціям та 32604грн.58коп. пені, нарахованої за період з 01.05.09р. по 01.10.09р., яку Товариство на підставі договору поруки має сплатити Банку як солідарний боржник.

В обґрунтування своїх вимог банк зазначає про невиконання емітентом - ТОВ „Торговий дім „Бахмачконсервмолоко” відповідно до Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій зобов’язання по сплаті процентного доходу по облігаціях за 14-й купонний (процентний) період з 27.11.08р. по 25.02.09р. у сумі 340340грн. в строк до 26.02.09р. А тому оскільки виконання зобов’язань емітента, що випливають з Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій забезпечене порукою, товариство як поручитель має відповідати по зобов’язанням емітента, в тому числі і в частині виплати банку інфляційних нарахувань на суму боргу та пені.

Відповідно до п.11.8 Меморандуму до прав власників облігацій, зокрема належить, право на отримання процентного доходу по облігаціях у розмірах, строки та порядку, визначеному умовами випуску.

Листом №2708/145 від 27.08.08р. емітент повідомив банк про встановлення процентної ставки на тринадцятий та чотирнадцятий купонні періоди в розмірі 19,5% річних (Т.1 а.с. 44).

Згідно із п.13.1. Меморандуму виплати процентного доходу по облігаціях здійснюється двадцять разів протягом одного банківського дня після закінчення відповідного процентного періоду. Остання виплата процентів здійснюється одночасно з погашенням облігацій. Якщо строк виплати процентного доходу за облігаціями припадає на святковий (вихідний) день за законодавством України, виплата процентного доходу здійснюється у відповідний строк, починаючи з наступного за святковим (вихідним) робочим днем. Проценти за облігаціями за вказані святкові (вихідні) дні не нараховується та не виплачується.

Як встановлено вище, виконання зобов’язань емітента перед банком, що випливають з умов випуску цінних паперів, забезпеченні порукою ТОВ „Сван-1”.

Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Аналіз змісту договору поруки від 21.09.06р. свідчить, що сторонами встановлена солідарна відповідальність відповідача.

Статтею 543 Цивільного кодексу встановлено, що у разі солідарного обов’язку боржників кредитор вправі вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У зв’язку з порушенням емітентом виплати процентного доходу по облігаціям за 14 купонний період, який припадає на період з 27.11.08р. по 25.02.09р., оскільки виконання вказаного зобов’язання забезпечене порукою, банк надіслав на адресу одного з поручителів –ТОВ „Сван-1” повідомлення №1460/5/04-02 від 16.03.09р. (копія –Т.1 а.с.10) про невиконання емітентом зобов’язання та вимогою в строк 3 робочих дня з дня отримання даного повідомлення-вимоги погасити поручителем заборгованість у сумі 340340грн. Вказане повідомлення-вимога як вбачається із напису на ньому, засвідченого печаткою ТОВ „Сван-1”, отримані товариством 25.05.09р. за вх.№26.

Оскільки поручителем не було виконано солідарний обов’язок банк звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з поручителів, серед яких значиться і відповідач за зустрічним позовом ТОВ „Сван-1” 340340грн. боргу по виплаті процентного доходу за облігаціями за 14-ий купонний період. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.06.09р. порушено провадження у справі №13/1634 за даним позовом. Як вбачається з доказів наявних в матеріалах справи станом на день винесення рішення у справі №8/124-8/133 вищевказаний спір не вирішено ні в судовому, ні в позасудовому порядку.

В межах зустрічної позовної заяви банк просить стягнути з одного з поручителів - ТОВ „Сван-1” 13273грн.26коп. інфляційних нарахувань на суму боргу по виплаті процентів по облігаціям та 32604грн.58коп. пені, нарахованої за період з 01.05.09р. по 01.10.09р.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань.

          За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума інфляційних нарахувань обчислені банком із застосуванням встановлених індексів інфляції за березень –червень 2009 року і становить 13273грн.26коп. Вказана позовна вимога задовольняється судом частково виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3.1. договору поруки поручитель зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати отримання повідомлення банка про невиконання емітентом забезпеченого поручителем зобов’язання, виконати відповідне зобов’язання в порядку встановленому в повідомленні банку.

Як зазначено вище, повідомлення-вимога №1460/5/04-02 від 16.03.09р. отримана поручителем 25.05.09р., а тому суд приходить до висновку, що поручитель повинен був сплати банку суму боргу по сплаті процентів по облігаціям за 14-ий купонний період до 28.05.09р. включно. Враховуючи викладене, нарахування втрат від інфляції на суму боргу за березень, квітень та травень, на думку суду, є безпідставним. Однак враховуючи, що матеріалами справи доведений факт прострочення виконання поручителем солідарного грошового зобов’язання, суд приходить до висновку, що з поручителя мають бути стягнуті інфляційні нарахування за червень у сумі 3743грн.74коп.

Відповідно до положень ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Порушення боржником взятих на себе зобов’язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті боржником неустойки.

Відповідно до п.4.1. договору поруки у разі невиконання поручителем вимог п.3.1. цього договору, поручитель зобов’язаний сплатити банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей момент, від суми невиконаного забезпеченого поручителем зобов’язання за кожен день прострочення.

З урахуванням вказаної умови договору банк просив стягнути з поручителя 32604грн.58коп. пені, нарахованої за період з 01.05.09р. по 01.10.09р.

Відповідно до ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання. В силу ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що, матеріалами справи доведений факт невиконання поручителем належним чином зобов’язань по договору поруки з підстав наведених вище з 29.05.09р., вимога банку задовольняється судом частково і з відповідача стягується 25952грн.29коп. пені, нарахованої за період з 29.05.09р. по 01.10.09р.

З огляду на вищевикладене, вимоги за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню і з відповідача має бути стягнуто 3743грн.74коп. інфляційних нарахувань та 25952грн.29коп. пені.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 15, 16, 530, 543, 546, 549, 554, 559, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-1,33,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволені первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Сван-1” відмовити повністю.

Позовні вимоги за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії” задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СВАН-1”, вул.Р.Люксембург, 153/2, кв.35, м.Черкаси (ідентифікаційний код 25658686, п/р 260080130148 в ВАТ „Сбербанк Росії”, МФО 320627) на користь Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії”, вул.Володимирська, 46, м.Київ (ідентифікаційний код 25959784 п/р 3739604 в ВАТ „Сбербанк Росії”, МФО 320627) 3743грн.74коп. інфляційних нарахувань, 25952грн.29коп. пені, 296грн.96коп. державного мита та 76грн.38коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти зустрічного позову відмовити.

Суддя Т.Г. Оленич

Повне рішення підписано 28 жовтня 2009 року.

Суддя Т.Г. Оленич