Ухвала суду № 65416188, 20.03.2017, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

__________

У Х В А Л А

Іменем України

20 березня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Суддів Збитковської Т.І, ОСОБА_1В, ОСОБА_2

Секретаря судового засідання - Мельник С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження № 12015180010004859 щодо ОСОБА_3, 1986 року грудня місяця 21 дня народження, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше неодноразово судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за участю учасників судового провадження:прокурора - ОСОБА_4Д, обвинуваченого ОСОБА_3П, захисника-адвоката ОСОБА_5А, потерпілого- Миронюка В.М,-

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно із вироком Рівненського міського суду від 20 грудня 2016 року, ОСОБА_3 09 серпня 2015 року близько 01.00 год, знаходячись в стані алкогольного спяніння в будинку № 9А, що по вул. Лісовської в м. Рівне, під час конфлікту, що виник на грунті особистих неприязних відносин між ним та ОСОБА_6М, умисно завдав останньому один удар в область тулуба, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження у вигляді важкої закритої травми живота і заочеревинного простору із подальшим видаленням лівої нирки та селезінки, та три удари в область обличчя, спричинивши легкі тілесні ушкодження.

ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та призначено покарання два роки позбавлення волі.

Судом постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь КЗ Рівненська обласна клінічна лікарня Рівненської обласної ОСОБА_4 витрати на лікування потерпілого в сумі 5060 грн.62 коп. та залишено без розгляду цивільний позов ОСОБА_6

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5А, не заперечуючи доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненому злочині та правильності кваліфікації його дій, доводить, що судом, на його думку, не в повній мірі враховано ряд помякшуючих покарання обставин і призначено винному надто суворе покарання, яке просить помякшити, звільнивши ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, застосувавши положення ст. 75, 76 КК України.

Іншими учасниками судового розгляду вирок в апеляційному порядку не оскаржено.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника-адвоката ОСОБА_5А, обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, яким судом дана правильна юридична оцінка, що не заперечується в апеляційній скарзі самим апелянтом і не оспорюється ніким з учасників судового розгляду.

Відповідно до вимог ст. 69 КК України і розяснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п. 8 постанови Про практику призначення судами кримінального покарання від 23.10.2003 року № 7, призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

При цьому, у кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу обвинуваченого він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і впливають на пом'якшення покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, як видно з вироку, дотримуючись вимог ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та розяснень п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року (з послідуючими змінами) Про практику призначення судами кримінального покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, згідно положень ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, особу ОСОБА_3П, який раніше неодноразово судимий, в тому числі, і за вчинення тяжких корисливих злочинів, посередньо характеризується за місцем проживання, ряд обставин, що помякшують покарання, в тому числі і ті, на які покликається в апеляційній скарзі захисник, - щире каяття, сприяння в розкритті злочину, відшкодування заподіяної шкоди, підтверджене потерпілим, що істотно знижують тяжкість вчиненого злочину, і призначив ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121 КК України покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті особливої частини цього Кодексу, яке, з врахуванням способу та обставин вчиненого ОСОБА_3 злочину не можна визнати надто суворим.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає оскаржуваний вирок законним та обґрунтованим і підстав для подальшого помякшення покарання обвинуваченому не вбачає.

Разом із тим, беручи до уваги положення Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання, яким внесено зміни в ч. 5 ст. 72 КК України, в строк відбуття покарання ОСОБА_3 слід зарахувати його попереднє увязнення із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі з 20 грудня 2016 року до моменту проголошення ухвали.

Керуючись ст. ст. 404-405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Рівненського міського суду від 20 грудня 2016 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання строк його попереднього увязнення, починаючи з 20.12.2016 року по 20.03.2017 року, із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку засудженим протягом трьох місяців з дня вручення йому копії судового рішення, а іншими учасниками судового провадження - в цей же строк з дня його проголошення.

С У Д Д І :

ОСОБА_7 ОСОБА_1 ОСОБА_2