Ухвала суду № 65416109, 15.03.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання - Пиляй І.С.,

з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно-Страхова Компанія" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно-Страхова Компанія" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП - відмовлено.

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі від 7 листопада 2016 року ОСОБА_1 покликалася на його незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказувала, що не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо оцінки завданої їй шкоди у розмірі визначеному відповідачем, оскільки фактично на відновлювальний ремонт автомобіля було витрачено більшу суму і саме вона підлягала відшкодуванню.

Звертала увагу, на те що її калькуляція витрат на ремонт ґрунтується на реальних, а не на передбачуваних витратах і саме така позиція відповідає вимогам закону, а страхова компанія в особі комісара страхової компанії склала калькуляцію виходячи із мінімальних затрат.

З цих підстав просила рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2016 року скасувати. Прийняти нове рішення, яким задовольнити її вимоги про стягнення матеріальних збитків в розмірі 5704,64 грн.

ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник ПрАТ «УПСК» подав заперечення на апеляційну скаргу в яких зазначав, що закон № 1961 не містить норм, за якими страхова компанія зобов'язана відшкодувати потерпілій особі реальні збитки за актом виконаних робіт чи рахунком, який надав потерпілій, а містить виключну норму, за якою страхова компанія відшкодовує оцінену шкоду, яка і була відшкодована позивачці відповідно до розміру 12756,14 грн. визначеного аварійним комісаром Панасюком І.С.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 22 січня 2016 року о 10 год. 50 хв. ОСОБА_4 в м.Рівне на перехресті вул. Старицького, водій керував забезпеченим транспортним засобом "Mitsubishi Lancer" д.н.з. НОМЕР_1 та внаслідок порушення правил дорожнього руху допустив наїзд на автомобіль НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1., а транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_4, що підтверджується постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 лютого 2016 року, яка відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На момент вчинення ДТП автомобіль НОМЕР_1 було застраховано в ПрАТ "УПСК" та ОСОБА_5, відповідно до страхового полісу №АІ/5267680.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров"ю, майну третьої особи.

17 березня 2016 року аварійним комісаром Панасюком І.С. було складено ремонтну калькуляцію № uip 10832 пошкодженого автомобіля позивача - ОСОБА_1, а 21 березня 2016 року страховиком було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 12756,14 грн., а не 18670 грн.. що є сукупною вартістю ремонту автомобіля НОМЕР_2 визначеною ПП Пилич згідно актів виконаних робіт.

ОСОБА_1 не погоджуючись з визначеним розміром відшкодування не заявляла в справі клопотання про проведення експертизи для визначення дійсного розміру спричиненої шкоди, тому суд першої інстанції обґрунтовано встановив розмір заподіяної шкоди відповідно до вартості визначеної суб'єктом оціночної діяльності в ремонтній калькуляції № uip_10832 від 17 березня 2016 року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Правовідносини, які виникли між ОСОБА_1 та ПрАТ "УПСК" не є деліктними, а тому Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має пріоритет і розмір відшкодування визначається на підставі цього Закону.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тобто, якщо позивачці недостатньо сплаченого страховиком відшкодування, вона має право вимоги до винної у ДТП особи на різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

Щодо вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди, то в апеляційній скарзі від 7 листопада 2016 року ОСОБА_1 про неї не заявлялось. Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ст.26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров"я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати, за шкоду, заподіяну здоров"ю. Із заяви про страхове відшкодування від 22.02.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 не зверталася до Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно-Страхова Компанія" із заявою про відшкодування витрат за шкоду, заподіяну здоров'ю.

За таких обставин рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315, 317, 324,325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.О. Гордійчук

Н.М. Ковальчук