Постанова № 65414446, 16.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/689/17 Головуючий у І інстанції Мельник О. О.Провадження № 33/780/228/17 Доповідач у 2 інстанції СливаКатегорія 429 16.03.2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області СливаЮ.М., з участю представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 - ОСОБА_2 та представника митниці Захарова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_2 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2017 року, якою

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Автономної Республіки Крим, громадянина України, працюючого помічником власника кафе «Джорджия Хаус» у м. Києві, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №0791/125120102/16 від 16.12.2016 року, валюту у розмірі 12 800 доларів США конфісковано в дохід держави.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 16.12.2016 року о 21:06 год. в залі «Приліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль» під час проведення митного контролю пасажирів, які прилетіли до України з Туреччини м. Стамбул, рейсом №459, у громадянина України ОСОБА_7, який обрав проходження митного контролю по каналу позначеному символами зеленого кольору «зелений коридор», тим самим заявивши, що переміщувані ним через митний кордон товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі території України, після перетину ним «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», було виявлено 12 800 доларів США, які перевищували наявну у нього суму валюти в розмірі 10 400 долари США. Переміщувана валюта знаходилась в кишенях куртки одягненої на пасажирі без ознак приховування та підлягала обов'язковому письмовому декларуванню та наявності відповідних дозвільних документів.

На вказану постанову суду, представник ОСОБА_7 - ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій не погоджується з постановою, вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки судом не повно з'ясовані усі обставини справи та не надано належної оцінки наявним у справі доказам. Дане правопорушення ОСОБА_7 вчинив випадково, з необережності, оскільки не був обізнаний з митними правилами України, а кошти, які він мав при перетині кордону, переважно отримані в якості займу у Стамбулі на лікування вкрай тяжкого стану його сина, а посилання суду на відсутність підтвердження походження та призначення грошових коштів є безпідставним, оскільки наявність в матеріалах справи боргової розписки, безальтернативно визначає природу ввезення грошових коштів. Апелянт стверджує, що вилучені у ОСОБА_7 кошти є для нього значною сумою, і конфіскація цих коштів поставить його та його родину у скрутне матеріальне становище, що є непропорційним, оскільки покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар». Тому просить постанову змінити, застосувавши тільки стягнення у виді штрафу без конфіскації валюти. Вилучену валюту повернути ОСОБА_7.

У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 не з'явився, повідомлений про час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомив.

Представник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 - ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній доводи та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник Київської митниці ДФС Захаров А.О. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказував, що постанова суду першої інстанції правильна та законна.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляція підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_7 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами, є обґрунтованим та учасниками процесу не оскаржується.

Кваліфікація дій ОСОБА_7 за ст.471 Митного кодексу України є правильною.

При розгляді справи, суд врахував характер скоєного, особу правопорушника та призначив стягнення (у виді штрафу), яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Разом з тим, Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не врахував у повній мірі той факт, що конфіскація вилученої у ОСОБА_7 готівки, покладає на нього індивідуальний надмірний тягар та не може бути застосована у даному випадку.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобов'язана додержуватися, зокрема третього критерію - правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 9 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24 березня 2005 року у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України»; від 06 листопада 2008 року у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб'єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з'ясованих обставин і фактів.

Приймаючи до уваги всі обставини даної справи, а саме: той факт, що вилучена у громадянина України ОСОБА_7 валюта має законне походження (отримана в борг від громадянина Турції ОСОБА_5), Крім того, враховуючи, що ОСОБА_7 не має постійного офіційного заробітку, однак на його утриманні перебуває п'ятеро неповнолітніх дітей, один з яких ОСОБА_6 хворіє на тяжке онкологічне захворювання - гострий Т-лимфобласний лейкоз з ускладненням, на лікування якого потрібна значна сума коштів, Апеляційний суд вважає, що конфіскація вилученої у ОСОБА_7 готівки, покладає на нього індивідуальний надмірний тягар та не може бути застосована у даному випадку.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2017 року необхідно змінити.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2017 року щодо ОСОБА_7 змінити.

Вилучену у ОСОБА_7 валюту згідно протоколу про порушення митних правил № 0791/125120102/16 від 16.12.2016 року, валюту у розмірі 12 800 (дванадцять тисяч вісімсот) доларів США - повернути ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива