Рішення № 6541387, 10.11.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.11.2009 Справа № 13/156-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Морський транспортний банк" в особі філії ВАТ "Морський транспортний банк " в м.Херсоні

до

відповідача-1 фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

відповідача-2 приватного підприємства „Система Координації Власності”;

за участі представників сторін:

позивача Беззубко С.І., Казаряна А.К. (представників за дорученнями),

відповідача-1 ОСОБА_4 (представника за дорученням),

відповідача-2 не зявився,

про стягнення з відповідачів солідарно 50129,67 доларів США та 28062,14 грн пені,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів 50129,67 доларів США та 28062,14 грн пені, з яких: 44114 доларів США заборгованості по кредиту, 6015,67 доларів США нарахованих відсотків по кредиту, 7819,90 грн пені за непогашення відсотків та 20242,24 грн пені за непогашення кредиту. Безпосередньо позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні ПП ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань по поверненню кредиту та сплаті процентів за його користування відповідно до кредитного договору № 00183/Х від 07.03.2008 р., у звязку з чим за наявності договору поруки № 00625/СХ від 07.03.2008 р., укладеного між банком та приватним підприємством „Система Координації Власності”, банк вважає, що відповідачі відповідають за зобовязаннями солідарно.

Ухвалою суду від 22 вересня поточного року порушено провадження у даній справі та її розгляд призначений на 6 жовтня із зобовязанням відповідачі зявитись в судове засідання, надавши відзиви на позов. Проте, у вказаний час вони не зявились, а тому розгляд справи був відкладений до 22 жовтня. У вказаний час відповідач-2 вдруге свого представника в засідання не направив та відзиву на позов не надав, а тому подальший розгляд справи проведено без його участі з урахуванням факту його повідомлення про час та місце судового розгляду справи згідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 3707673 (а.с. 53).

В свою чергу відповідачем-1 зазначені вимоги визнаються лише частково, що слідує з пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, а також відзиву на позов. Крім того, у відзиві відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій, а також надання відстрочки та розстрочки виконання рішення на 12 місяців починаючи з 01.01.2010 р.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що між відкритим акціонерним товариством „Морський транспортний банк” в особі заступника керуючого філією ВАТ „Морський транспортний банк” в м. Херсоні та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 7 березня 2008 року укладено кредитний договір № 00183/Х про надання кредиту, за умовами якого банк зобовязався надати відповідачу грошові кошти у тимчасове користування в сумі 173000 доларів США зі сплатою 12,4 % річних з кінцевим терміном повернення 4 березня 2011 року (а.с. 9-12). Водночас, пунктом 3.2.3. договору сторонами визначено графік та суми повернення (частин) кредиту, які розраховані зі сплати частини кредиту щомісячними платежами, які зменшують кредит до повної його сплати до кінця строку кредитування. А за пунктами 3.2.2. та 5.5. договору ними обумовлено, що проценти за користування кредитом повинні бути сплачені позичальником з 26 числа, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 173000 доларів США, видавши грошовий чек ЛА 1718115 від 11.03.2008 р. на загальну суму 862032 грн (а.с. 24), але відповідач станом на час розгляду справи по суті отримані в кредит кошти згідно до графіку не повернув, проценти за їх користування в повному обсязі не сплатив, у звязку з чим заборгував на 08.09.2009 р. 44114 доларів США по тілу кредиту та 6015,67 доларів США відсотків за користування кредитом станом. Доказів оплати цієї суми відповідачем до суду не надано.

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є кредитним договором, правовідносини за яким витікають з положень статті 1054 ЦК України, за якою за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Неповернення кредиту та несплата процентів за ним є порушенням взятих відповідачем-1 на себе зобовязань та положень частини 7 статті 193 Господарського кодексу України, згідно до яких одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Крім того, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 20760,65 грн за непогашення кредиту, вказавши, що її частина в розмірі 518,41 грн відповідачем сплачена, та в розмірі 7819,90 грн за непогашення процентів за кредитом. Зокрема, за умовами пункту 6.1. договору сторони обумовили відповідальність позичальника у випадку прострочення сплати кредиту та процентів в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до положень статті 230 ГК України неустойкою є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

На підставі зазначеного нарахування пені в розмірі 20760,65 грн за період з 01.04.2008 р. по 08.09.2009 р. та її стягнення в розмірі 20242,27 грн, а також в розмірі 7819,90 грн за той же період є правомірним.

При цьому судом враховується, що пунктами 6.4. та 6.6. договору сторонами обумовлено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобовязань здійснюється протягом 3 років із дня, коли відповідне зобовязання повинне було бути виконане позичальником, а позовна давність за вимогами про стягнення неустойки встановлена сторонами тривалістю в 3 роки. Ці положення договору відповідають правовим приписам частини 6 статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, а також частини 1 та 2 статті 259 ЦК України, за якими позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, яка оформлюється в договорі та укладається в письмовій формі.

Поряд з цим, судом встановлено, що з метою забезпечення виконання ПП ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань за вказаним кредитним договором між банком та приватним підприємством „Система Координації Власності” 07.03.2008 р. укладено договір поруки, за умовами якого відповідач-2 зобовязався відповідати перед банком за виконання кредитного договору в межах сплати серед інших сум суми кредиту, процентів за кредитом та пені.

Оскільки умови укладеного між сторонами договору поруки відповідають правовій природі договору поруки, суд зазначає, що за змістом статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку і така порука діє до моменту її припинення. Статтею 554 того ж Кодексу визначено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача про солідарну відповідальність відповідача-2 за виконання зобовязань за кредитним договором відповідачем-1 є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Щодо заявленого відповідачем-1 клопотання про розстрочку та відстрочку виконання судового рішення, а також зменшення нарахованої неустойки, суд зазначає про недоведеність виключних обставин для вжиття судом таких заходів, оскільки несвоєчасне виконання договірних зобовязань вже поставило сторони в нерівні економічні умови.

Враховуючи викладене судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути солідарно з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (проживаючої за адресою: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, розрахунковий рахунок відсутній) та приватного підприємства „Система Координації Власності” (розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Кірова, буд. 25, оф. 811; код 34786350, поточний рахунок 26004693381 у філії ВАТ „Морський транспортний банк” в м. Херсоні, МФО 342285) на користь відкритого акціонерного товариства „Морський транспортний банк” в особі філії ВАТ „Морський транспортний банк” в м. Херсоні (розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Червонопрапорна, 1; код 33647539, рахунок 29098692856 в філії ВАТ „Морський транспортний банк” в м. Херсоні, МФО 342285) 44114 доларів США заборгованості по кредиту, 6015,67 доларів США нарахованих відсотків по кредиту, 20242,24 грн пені за непогашення кредиту, 7819,90 грн пені за непогашення відсотків за кредитом, 501,30 доларів США та 280,62 грн компенсації по сплаті державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Повернути позивачу надлишково сплачену суму державного мита в розмірі 4007,86 грн. Видати довідку.

Суддя М.К. Закурін