Рішення № 6541336, 03.11.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2009 Справа № 17/57-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Шикаловій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії

до Приватної виробничо-комерційної фірми "Пегас", м.Херсон

про стягнення 495 грн. 87 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Кривий І.В., представник за довіреністю від 21.07.2008р.

від відповідача - не прибув.

          Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії (позивач) звернувся до суду з заявою про стягнення з відповідача приватної виробничо-комерційної фірми "Пегас" (відповідач) 495 грн. 87 коп. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги бізнес-мережі, з яких 459 грн. 67 коп. основного боргу, 03 грн. 04 коп. пені, 28 грн. 95 коп. інфляційних збитків та 04 грн. 21 коп. річних, яка виникла у період з грудня 2008 року по вересень 2009 року включно.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання послуг зв'язку Бізнес-мережі № 334 від 23.10.2003р.

          Ухвалою про порушення провадження у справі від 25.09.2009р. розгляд справи було призначено на 06.10.2009 року.

          В судове засідання 06.10.2009р. відповідач не прибув, ухвала про порушення провадження у справі, направлена відповідачеві за адресою, вказаною в позовній заяві (м.Херсон, вул.Леніна, 26), повернулась до суду з відміткою поштового відділення "Організація вибула".

          В зв’язку з неявкою відповідача, враховуючи процесуальну рівність прав та обов’язків сторін, змагальність судового процесу, суд, ухвалою від 06.10.2009р., відклав розгляд справи на 20.10.2009 року та направив запит до Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Херсонської міської ради для встановлення фактичної адреси (місцезнаходження) відповідача.

          14.10.2009 року до суду надійшов витяг з Єдиного державного реєстру, відповідно до якого юридичною адресою відповідача є: м.Херсон, вул.Бучми, буд.20.

          15.10.2009р. позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог до 516 грн. 54 коп., з яких 459 грн. 67 коп. основної заборгованості, 25 грн. 45 коп. пені, 23 грн. 77 коп. інфляційних збитків та 07 грн. 65 коп. річних. До заяви додані розрахунок пені та докази направлення копії заяви про уточнення позовних вимог відповідачеві, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

          Суд розглядає справу з урахуванням заяви відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Херсонської філії про збільшення позовних вимог від 15.10.2009р. №258-10/33ц.

          В судовому засіданні 20.10.2009р. розгляд справи було відкладено у зв'язку з необхідністю направлення відповідачеві ухвали за встановленою адресою.

          Ухвала про відкладення розгляду справи від 20.10.2009р., направлена відповідачеві за адресою: м. Херсон, вул. Бучми, 20, повернулась до суду з відміткою поштового відділення "За зазначеною адресою відсутній".

          З огляду на неявку відповідача в судові засідання та повернення процесуальних документів суду у зв'язку з їх неврученням стороні, суд зазначає наступне. У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. (з відповідними змінами) №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" вказано, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

          Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

          Представник позивача в судовому засіданні 03.11.2009р. підтримав позовні вимоги з урахуванням їх збільшення та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

          Оскільки відповідачем відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 ГПК України.

          В судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

          23 жовтня 2003 року між Українсько-Американсько-Голандсько-Німецьким закритим акціонерним товариством "Утел" (оператор) та приватною виробничо-комерційною фірмою "Пегас" (споживач) було укладено договір № 334 про надання додаткових послуг зв'язку.

Також 23.10.2003 року сторонами було укладено додаткову угоду №2 про надання послуг Інтернет до договору №334 від 23.10.2003р.

Як свідчать матеріали справи, в 2004 році Українсько-Американсько-Голандсько-Німецьке закрите акціонерне товариство "Утел" було реорганізовано шляхом перетворення його в Дочірнє підприємство "Утел" відкритого акціонерного товариства "Укртелеком". В 2005 році ДП "Утел" ВАТ "Укртелеком" було реорганізовано шляхом його приєднання до ВАТ "Укртелеком".

          Згідно зі статутом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" воно є правонаступником Дочірнього підприємство "Утел" відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".

          Правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого.

          Таким чином, оскільки відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" є правонаступником Дочірнього підприємство "Утел" відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", що підтверджено матеріалами справи, воно набуває прав та обов'язків сторони (оператор) за договором №334 від 23.10.2003р. про надання додаткових послуг зв'язку.

          За умовами договору оператор, на підставі ліцензії на здійснення діяльності у галузі зв'язку на території України, виданої Міністерством зв'язку України, надає споживачу на території України додаткові послуги, а споживач отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів.

          Виконуючи зобов'язання за договором позивач організовував лінію зв'язку та надавав телекомунікаційні послуги бізнес-мережі Утел.

          Відповідач в порушення умов договору своєчасно не сплачував додаткові послуги, в зв’язку з чим в період з 01.12.2008р. по 28.02.2009р. та станом на 01.09.2009р. за ним обліковується заборгованість в сумі 459 грн. 67 коп., що підтверджується обліковою карткою ПВКФ "Пегас" (а.с.17-18).

          З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивачем на адресу відповідача 23 березня 2009 року за вихідним №1123/29-31 було направлено претензію, яка останнім залишена без належного реагування та задоволення.

          Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Відповідно до ст.33 Закону України „Про телекомунікації” №1280-IV від 18.11.2003 року, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

          Згідно з п.32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року №720, споживачі зобов'язані своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

          Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Херсонської філії ВАТ „Укртелеком” в частині стягнення основної заборгованості в сумі 459 грн. 67 коп. є обґрунтованими, документально доведеними, а тому суд задовольняє їх в повному обсязі.

Крім основної заборгованості позивачем відповідно до п.4.2 Договору заявлено до стягнення неустойку у вигляді пені в сумі 25 грн. 45 коп.

          Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

          Пунктом 4.2 Договору визначено, що у разі затримки оплати за надані послуги споживачеві нараховується пеня з 1 числа місяця, наступного за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати.                     Відповідно до положень ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") перевірив розрахунок суми пені та дійшов висновку, що позивачем невірно здійснено розрахунок суми пені, за розрахунком суду пеня становить 35 грн. 06 коп.

Відповідно до п.2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Однак суд не вправі розглядати позовні вимоги, які не були заявлені позивачем. За таких обставин суд розглядає позовні вимоги в частині стягнення пені в даному спорі з урахуванням суми, заявленої до стягнення позивачем, тобто в розмірі 25,45 грн.

Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 25 грн. 45 коп. пені в повному обсязі.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить, відповідно, 23,77 грн. та 7,65 грн. Суд перевірив розрахунок суми заборгованості з урахуванням інфляції та 3% річних і зазначає, що річні з суми основного боргу складають 9 грн. 09 коп., а інфляційні збитки - 26 грн. 57 коп. Але, оскільки від позивача не надходило клопотання про вихід за межі позовних вимог на підставі п.2 ст.83 ГПК України, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення річних в сумі 7 грн. 65 коп. та інфляційних збитків в розмірі 23 грн. 77 коп.

          Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються, у тому числі, з державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          За правилами статті 49 ГПК України при задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. Таким чином, державне мито у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Одночасно суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду було надлишково оплачено 76 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (платіжне доручення № 6707 від 26.06.2009р. ), у зв’язку з чим надлишково сплачені 76,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають поверненню з Державного бюджету на користь позивача.

За згодою представника позивача в судовому засіданні проголошену вступну та резолютивну частини рішення.

          Керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

          1. Позовні вимоги задовольнити.

          2. Стягнути з приватної виробничо-комерційної фірми "Пегас" (м.Херсон, вул. Леніна, буд. 26; м. Херсон, вул. Бучми, буд. 20, код ЄДРПОУ 22736428, р/рах 260062712 в ХОД АППБ "Аваль" МФО 352093) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 41, код ЄДРПОУ 01188661, р/рах. 26003121670301 в ХФ АБ "Брокбізнесбанк", МФО 352372) 459 грн. 67 коп. основної заборгованості та 25 грн. 45 коп. пені.

          3. Стягнути з приватної виробничо-комерційної фірми "Пегас" (м.Херсон, вул. Леніна,26; м.Херсон, вул.Бучми,20, код ЄДРПОУ 22736428, р/рах 260062712 в ХОД АППБ "Аваль" МФО 352093) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 41, код ЄДРПОУ 01188661, р/рах. 260012199 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 352093) 23 грн. 77 коп. інфляційних збитків, 7 грн. 65 коп. річних, 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

          4. Повернути відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Херсонської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" з Державного бюджету надлишково сплачених 76 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати довідку.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя М.Б. Сулімовська

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

05 листопада 2009 року.