Рішення № 6541293, 04.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2009 р. Справа № 59/247-09

вх. № 7441/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Глатушок А.М., посвідчення №193 від 23.02.2005р.

позивача: Ремінной, дов. від. 07.10.2009р. №20/4434;

3-особа: не з"явився;

відповідача-1: не з"явився;

відповідача-2: Міхрабов. А.М. голова ФГ особисто,

розглянувши справу за позовом

Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Харків в особі

позивача: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області, м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Золочівська районна державна адміністрація Харківської області, м. Золочів

в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель, м. Харків

до

відповідача-1: Писарівської сільської ради, с. Писарівка

відповідача-2: Фермерського господарства "Оазис", с. Лютівка

про : визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

15.09.2009р. Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі позивача Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача-1 Писарівської сільської ради, відповідача-2 Фермерського господарства "Оазис". В позові прокурор просить суд визнати недійсним договір короткострокового користування земельною ділянкою від 10.02.2009р. про надання Писарівською сільською радою Золочівського району Харківської області Фермерському господарству «Оазис» право користування земельною ділянкою площею 5,13 га, розташованої на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області. Позов обґрунтовано посиланнями на ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. 207 ГК України. Прокурор стверджує, що спірний договір укладено з порушенням вимог ст. 123, 124, 125 ЗК України без виготовлення землевпорядної документації, без встановлення меж земельної ділянки в натурі та без його державної реєстрації в ДП “Центр державного земельного кадастру”.

В судовому засіданні прокурор підтримує позовні вимоги, наполягає на задоволенні позову.

Позивач підтримує позовні вимоги. Надав письмові пояснення у справі (т.І а.с. 23-25) в яких додатково до аргументів, наведених прокурором у позовній заяві, посилається на порушення відповідачами ст. 14 Конституції України, ст. 1 ЗК України, порушення вимог ст. 20 Закону України “Про землеустрій”, ст.ст.14, 15, 18 Закону України “Про оренду землі”та ін.. Представник позивача в судовому засіданні просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач-1 Писарівська сільська рада відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Представник відповідача-1 в судовому засіданні 12.10.2009р. проти задоволення позову заперечує. Правом на участь представника у судовому засіданні 04.11.2009р. не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.

Відповідач-2 ФГ «Оазис» в судовому засіданні 04.11.2009р. позов визнав. Голова фермерського господарства у судовому засіданні пояснив, що землевпорядна документація, необхідна для укладення договору землі, ще не виготовлена і не погоджена належним чином і тому він змушений був укласти спірну тимчасову угоду з метою надання відповідачеві-2 можливості обробляти землю в період до укладення основного договору оренди. Вважає, що його вини у порушеннях Закону, на які вказує прокурор немає, просить не стягувати з нього державне мито.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Золочівська районна державна адміністрація Харківської області (залучена до участі у справі ухвалою господарського суду Харківської області від 14.10.2009р.) правом на участь представника у судовому засіданні не скористалася, причину неявки не повідомила, витребуваних судом документів не надала. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за належною адресою.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Перевіркою, проведеною Харківською міжрайонною природоохоронною прокуратурою, встановлено, що 10.02.2009 між Писарівською сільською радою Золочівського району Харківської області (відповідач-1) та відповідачем-2 укладено тимчасову угоду на короткострокове користування земельною ділянкою площею 5,13 га, яка знаходиться на території Писарівської сільської ради.

Договір укладено на підставі рішення ХХІІІ сесії 5-го скликання Писарівської сільської ради.

Пунктом 2.1. спірного договору було передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для використання з метою риборозведення. Пунктом 2.3. зазначеного договору передбачений розмір орендної плати за користування земельною ділянкою. Грошова оцінка земельної ділянки не встановлена (п.1).

На підставі акту приймання-передачі відповідач-1 передав відповідачу-2 зазначену земельну ділянку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Земельна ділянка є державною власністю і перебуває у розпорядженні держави відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади).

Відповідно ч.2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Згідно ст. 17 ЗК України, п.2 ч.1 ст. 21 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” до повноважень місцевої державної адміністрації належить розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно ст. 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Отже, Писарівська сільська рада, розпорядившись замість Золочівської районної державної адміністрації землями, які є державною власністю і знаходяться у розпорядженні останньої втрутилась в її повноваження, вийшла за межі своєї компетенції, порушила вказані вище вимоги чинного законодавства, а також порушила права та охоронювані Законом інтереси Держави щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Тобто, викладені вище обставини відповідно п.1 ст.203, ст. 215 ЦК України, ст. 207 ГК України означають недійсність відповідного правочину –тимчасової угоди на короткострокове користування земельною ділянкою від 10.02.2009р. як такої, що не відповідає вимогам Закону.

Приходячи до такого висновку суд враховує також наступне.

При укладенні Писарівської сільською радою з відповідачем-2 договору оренди без його державної реєстрації,за відсутності належним чином виготовленої та погодженої землевпорядної документації та без встановлення нормативної грошової оцінки землі порушено встановлений Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі” порядок надання в користування на умовах оренди земельної ділянки.

Статтями 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України "Про землеустрій", постановою Кабінету Міністрів України № 677 26.05.2004 передбачено порядок укладення договорів оренди, відповідно до якого при наданні земельних ділянок у оренду повинна розроблятись землевпорядна документація (проект відведення чи технічна документація). Після виготовлення землевпорядна документація, погоджена в установленому порядку відповідними органами державного контролю, подається на розгляд відповідного органу місцевого самоврядування чи державної виконавчої влади, до повноважень якого належить надання у користування земельної ділянки. За наслідками розгляду землевпорядної документації орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки в оренду.

Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди підлягає державній реєстрації.

Укладення попередніх чи тимчасових договорів оренди земельної ділянки чинним законодавством не передбачено.

Згідно ст. 18 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Статтею 20 цього ж закону зазначено, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

В пункті 1 Указу Президента України “Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру” від 17.02.2003р. № 134/203 із змінами, внесеними згідно Указу Президента України № 1039/203 від 15.09.2003р. зазначено про необхідність покласти на Державний комітет України по земельних ресурсах функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру.

Крім того, суду зазначає, що у відповідності до положень ст. 15 Закону України “Про оренду землі” однією із істотних умов договору оренди землі є визначення орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 Закону України “Про оренду землі” визначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 10% їх нормативної грошової оцінки. Однак із змісту тексту спірного договору оренди та з пояснень учасників судового процесу вбачається, що сторони передбачили розмір орендної плати без визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є порушенням приписів ст. 21 Закону України “Про оренду землі”.

Таким чином, вимоги прокурора обґрунтовані, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачами, визнаються відповідачем-2 атому та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів в рівних частках.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 14, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 18, 20, 21 Закону України “Про оренду землі”, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір короткострокового користування земельною ділянкою 10.02.2009 року про надання Писарівською сільською радою Золочівського району Харківської області Фермерському господарству «Оазис» права користування земельною ділянкою площею 5,13 га, розташованої на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області.

Стягнути з Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області (62232, Харківська область, Золочівський район, с. Писарівка, вул. Радянська, ідент. код 04398643, р/р 31424000700255 банк ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 42,50 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області (62232, Харківська область, Золочівський район, с. Писарівка, вул. Радянська, ідент. код 04398643, р/р 31424000700255 банк ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фермерського господарства «Оазис» (62230, Харківська область, Золочівський район, с. Лютівка, вул. Середнянка, 6, код ЄДРПОУ 35336916) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 42,50 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фермерського господарства «Оазис» (62230, Харківська область, Золочівський район, с. Лютівка, вул. Середнянка, 6, код ЄДРПОУ 35336916) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

/Повний текст рішення

підписано 05.11.2009р.

Справа № 59/247-09/