Рішення № 6541242, 04.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2009 р. Справа № 47/63-09

вх. № 6383/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Шарпан О.С.-доручення від 18.09.2009року.;

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Елеватормлинмаш", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінад", м. Харків

про стягнення 348403,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача збитків у розмірі 50000,00грн., пені у розмірі 297016,86грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору підряду №2007/123 від 07.05.2007р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 3484,04грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00грн.

Присутній в судовому засіданні 04.11.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 05.10.2009р. розгляд справи було продовжено строком на один місяць - до 06.11.2009р.

Відповідач в судове засідання 04.11.2009р. не з"явився, свого повноважного представника не направив, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Витребуваних судом документів не надав.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, витребувані попередньою ухвалою суду документи не представив.

          Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 07.05.2007р. було укладено договір підряду №2007/123 та у жовтні 2007р. було підписано кошторис до договору на виконання робіт з ремонту магазину (зовнішні роботи) за адресою:м. Харків, вул. Комсомольське шосе, 88 на суму 51387,00грн. з урахування 20% ПДВ.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були здійснені передплати робіт на поточний рахунок відповідача, а саме 06.12.2007р. у розмірі 35000,00грн., 08.02.2008р. у розмірі 15000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №8753 від 06.12.2007р. та №9116 від 08.02.2008р.

Відповідно до умов договору п.2.6., п.3.3.1 п.3.3.2 роботи повинні були бути виконані відповідачем у строк до 31.12.2007р., однак виконані не були.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача лист-відмову від зобов"язань за договором і вимогу про повернення передплати за №102 від 15.04.2009р., яка була залишена без відповіді.

При цьому, боржник відповідно до ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 615 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона мас право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Частина 2 ст. 849 ЦК України встановлює, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Статтею 612 ЦК України регламентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Згідна з ч. 2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належною виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі збитків у розмірі 50 000,00грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 6.4. договору підряду № 2007/123 від 07.05.2007р. за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 1% від вартості робіт, узгодженої сторонами у кошторисі, за кожний день прострочки до дня виконання підрядником своїх зобов"язань включно.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 297016,86грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 3484,04грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315,00гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 626, 615,843, 883 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінад" (61091, м. Харків, провулок Юріївський, 10, р/р26000130694 у філії №2 АСУБ "Грант" м. харків, МФО 351630, р/р 26004819363151 у АСУБ "Грант" м. Харків, МФО 351607, код ЄДРПОУ 22612146) на користь Відкритого акціонерного товариства "Елеватормлинмаш" (61020, м. Харків, вул. Комсомольське шосе, 88, р/р 26002010086000 АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00931767) збитків у розмірі 50 000,00грн., пені у розмірі 297016,86грн., держмита у розмірі 3484,04грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00грн.

Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Суддя

Рішення підписано 04.11.2009р.