Рішення № 6541190, 04.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2009 р. Справа № 63/141-09

вх. № 7183/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився; відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГріКо", м. Чернівці

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканд - Декор", м. Харків

про стягнення 3156,52 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТзОВ "ГріКо", м. Чернівці звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованності за поставлений товар з відповідача - ТОВ "Сканд - Декор", м. Харків у розмірі 2194,15 грн, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач не оплатив товар, що був ним отриманий від позивача на підставі накладної № 2308 від 24.04.2009 р. Також позивач просить стягнути з відповідача: пеню у розмірі 526,48 грн, інфляційні у розмірі 318,94 грн, 3% річних у розмірі 75,39 грн. та покласти всі судові витрати на відповідача.

21.10.2009 року до господарського суду, через канцелярію, від позивача надійшла заява, в якій він позов підтримує у повному обсязі та просить суд розглядати справу без участі представника позивача в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідно до статті 22 ГПК України, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, а не обов'язком, знаходить правові підстави для задоволення заяви позивача як обґрунтованної та такої, що не суперечить нормам діючого законодавства.

28.10.2009 року до господарського суду від Головного управління статистики у Харківській області надійшов витяг з ЄДРПОУ № 46/2-7190 про включення відповідача до реєстру.

Суд, дослідивши наданий витяг, долучає його до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення з підписом про отримання копії ухвали суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

На підставі накладаної № 2308 від 24.04.2008 року відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 2194,15 грн.

Отриманий товар відповідач не оплатив, що підтверджується актом звірки підписаним між сторонами 01.05.2009 року, внаслідок чого 30.05.2009 року позивачем на адресу відповаідача була направлена претензія (вих.номер 53) з вимогою оплатити борг.

Проте, відповідач поставлений товар не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 07.09.2009 року складає 2194,15 грн.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 359,29 грн. інфляційних нарахувань та 76,60 грн. трьої відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 526,48 грн. пені.

Суд, дослідивши матеріали справи не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки, відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте, як свідчать матеріали справи, сторони не встановили такої відповідальності, як пеня.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2194,15 грн. заборгованості, 359,29 грн. інфляційних нарахувань та 76,60 грн. трьох відсотків річних обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, у разі часткового задоволення позовних вимог, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканд-Декор" (61007, м. харків, пр. Гагаріна, 43, кв. 36, код ЄДРПОУ 34332931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГріКо" (58000, м. Чернивці, вул. Миколаївська, 36-к, код ЄДРПОУ 32357362, р/р 26000919365311 в Хмельницькій філії АКБ "Укрсоцбанк" МФО 315018) - 2194,15 грн. заборгованості, 359,29 грн. інфляційних нарахувань та 76,60 грн. трьох відсотків річних, 84,99 грн. державного мита та 196,63 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову - відмовити.

Суддя

рішення підписане 04 листопада 2009 року