Рішення № 6541116, 02.11.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2009 р.Справа № 8/64-1490 Господарський суд Тернопільської області у складі Cудді Гирили І.М.

Розглянув справу

за позовом: Акціонерного товариства "ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК", вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, 01034; Центрального відділення філії "Вінницька дирекція" АТ "ІНДЕКС-БАНК" у м. Тернопіль, майдан Перемоги, 4А, м. Тернопіль,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "НАЙС ЛТД", бульвар Д. Галицького, 26/72, м. Тернопіль, 46000

про стягнення заборгованості по кредитному договору №36/08-К від 31.07.08р. в сумі 29263грн. 52 коп. шляхом звернення стягнення на заставне майно

За участю представників:

Позивача: Чорній А.С. –юрисконсульта Центрального відділення філії "Вінницька дирекція" АТ "ІНДЕКС-БАНК" в м. Тернопіль, довіреність серії ВМС №508104 від 06.03.09р.

Відповідача: Рукавець О.В. –представника, довіреність серії ВМС №508104, від 19.10.09р.

В судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Акціонерне товариство "ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК", м. Київ, Центральне відділення філії "Вінницька дирекція" АТ "ІНДЕКС-БАНК" у м. Тернопіль, м. Тернопіль, надалі позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог №11-862 від 26.08.09р. та клопотання про зменшення суми позовних вимог №11-948 від 28.09.09р.) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "НАЙС ЛТД", бульвар Д. Галицького, 26/72, м. Тернопіль, надалі відповідач, 29 263 грн. 52 коп. заборгованості по кредитному договору №36/08-К від 31.07.08р., шляхом звернення стягнення на заставне майно - газові установки Гріль у кількості 12 шт.

Свої позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем умов кредитного договору №36/08-К від 31.07.08р., зокрема, в частині виконання зобов’язань щодо повернення кредиту у відповідності із визначеним у п.1.1 договору графіком, внаслідок чого, станом на 28.09.09р. (з врахуванням заяв про уточнення позовних вимог №11947 від 28.09.09р. та клопотання про зменшення суми позовних вимог №11948 від 28.09.09р.) заборгованість відповідача по поверненню кредиту становить 24 850 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом (п.2.9 договору) –3 525,01грн., пеня (п.4.1 договору) –888,51грн.

В підтвердження викладеного додає: кредитний договір №36/08-К від 31.07.08р.; договір застави від 31.07.08р.; вимогу №11565 від 10.06.09; розрахунок суми боргу по кредитному договору №38/08-К від 31.07.08р.; меморіальний ордер № 1 від 31.07.08р. на суму 49566,02грн. та на суму 433,98грн.; розрахунки сум боргу та пені по кредитному договору №36/08-К від 31.07.08р., станом на 30.07.09р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 10:10 год. 26.08.09р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 11:10 год. 28.09.2009р. та 10:45год. 19.10.09р., у зв'язку із неявкою та клопотанням відповідача.

В судовому засіданні 19.10.09р., за клопотанням відповідача оголошено перерву до 10:15 год. 02.11.2009р.

Строк вирішення спору продовжено в порядку ч.3, ч.5 ст. 69 ГПК України, про що 28.09.2009р. винесена відповідна ухвала

Присутній в судовому засіданні 02.11.09р. представник позивача позовні вимоги (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог №11-862 від 26.08.09р. та клопотання про зменшення суми позовних вимог №11-948 від 28.09.09р.) підтримав повністю.

Згідно представленої заяви б/н від 02.11.09р., підтриманої в судовому засіданні 02.11.2009р. повноважним представником відповідача, останній позовні вимоги визнає в повному обсязі, в сумі 29263,52 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Згідно ст.ст. 345,346 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

31 липня 2008 року між Акціонерним товариством "ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК" в особі філії "Тернопільська дирекція" АТ “ІНДЕКС-БАНК”, на базі якої створене Центральне відділення філії Вінницька дирекція" АТ "Індустріально –Експортний Банк" в м. Тернопіль (Положення про відділення, витяг з ЄДР знаходяться в матеріалах справи), надалі, Банк, та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАЙС ЛТД", надалі, Позичальник, було укладено кредитний договір №36/08-К (далі –Договір), у відповідності до п.1.1 якого Банк надав Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання кредит в сумі 50000грн., зі сплатою 22 відсотків річних, із терміном користування кредитом –з 31 липня 2008 року по 30 липня 2009р., на умовах визначених договором, для поповнення обігових коштів: придбання панчішно-шкарпетної продукції. Зокрема, згідно графіку, наведеного у п.1.1 договору, Позичальник до визначеного числа кожного місяця повертає кредит рівномірними частинами –по 4 170грн. до 30.06.09р. та - 4 130 грн. до –30.07.09р.

Відповідно до п.2.3 договору, Банк нараховує відсотки за користування кредитом з дня списання коштів з позичкового рахунку Позичальника до моменту погашення кредиту, щомісяця, в період з "26" числа попереднього місяця по "25" число включно поточного місяця, за фактичну кількість днів користування кредитом. При розрахунку відсотків день надання та погашення кредиту вважається як один день, при цьому день надання кредиту включається до розрахунку, а день погашення кредиту –не включається. При розрахунку відсотків кількість днів в місяці приймається за фактичну кількість днів, в році –за фактичну кількість днів. У випадку прострочення погашення кредиту, відсотки нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту погашення кредиту.

Згідно п.2.1 договору, Банк зобов'язався: відкрити позичковий рахунок №20622000037003 та для обліку нарахованих відсотків за користування кредитом відкрити рахунок нарахованих відсотків №20688000037003. Окрім того, договором сторони передбачили, що кредит може бути наданий шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку за реквізитами контрактів та/або договорів, які надані Позичальником.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язався: використати кредитні кошти відповідно на цілі, передбачені п.1.2 договору (п.п.2.7.1). Щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, та разом з повним погашенням кредиту погашати відсотки за користування кредитом шляхом перерахування грошових коштів в валюті кредиту на рахунок №20688000037003 (п.2.9). Забезпечити повне погашення кредиту та відсотків за кредитом в сумах та в строки обумовлені п.1.1 та п. 2.9 договору. Погашати кредит шляхом перерахування грошових коштів на рахунок № 20622000037003 в АТ "ІНДЕКС-БАНК" МФО 338835 (п.2.10).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що за своєю правовою природою між сторонами у справі виникли зобов’язання за кредитним договором, згідно якого, в силу ст. 1054 Цивільного Кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та однією з підстав виникнення зобов’язань.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави (Кредит), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зі сторони Банку умови договору виконані. Позичальнику надано кредит в сумі 50 000 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №1 від 31.07.08р. на суму 49 566,02грн. та на суму 433,98 грн. (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи).

Однак відповідач, всупереч умов договору та вимог законодавства своїх зобов’язань щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом в сумах та у строки, обумовлені договором, виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, допустивши, станом на 02.09.09р. заборгованість по основній сумі кредиту в розмірі 24 850 грн. та заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитом (за період з 30.01.2009р. по 30.07.2009р.) в сумі 3 525,01грн.

В силу ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В засідання 02.11.09р. представник відповідача надав письмову заяву, згідно якої підтвердив факт наявності, станом на день розгляду спору в суді заборгованості в сумі 29 263,52грн.

У відповідності до ст. 78 ГПК України в разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з ТзОВ "НАЙС ЛТД" основного боргу за кредитом в сумі 24 850 грн. та 3 525,01 грн. заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом, підлягають до задоволення як правомірні, обґрунтовані, підтверджені документально та визнані відповідачем.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 888,51 грн. пені, з яких: 789,22 грн. пені за порушення строків сплати кредиту та 99,29 грн. пені за порушення сплати відсотків за користування кредитом, за період з 04.06.09р. по 31.07.09р.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов’язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, відповідно до п. 4.1 договору, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на протязі існування простроченої заборгованості, від суми не погашеного платежу за кожен день прострочення.

Таким чином, позивач здійснив нарахування пені на прострочену заборгованість по кредиту в сумі 789,22 грн. та, відповідно, пені на прострочені відсотки по кредиту в сумі 99,29 грн., за період з 04.06.2009р. по 31.07.2009р., яку просить стягнути в судовому порядку.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок сум пені, суд вважає його правомірним, а вимоги такими що підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 3 Закону України „Про заставу” заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Відповідно до п.3.1 кредитного договору, виконання зобов'язань Позичальника по поверненню кредиту, відсотків за кредит, пені та штрафів забезпечується, зокрема, договором застави обладнання. Документи, оформлені з метою забезпечення виконання зобов’язань по даному Договору, є його невід'ємною частиною (п. 3.2 Договору).

31 липня 2008р., в якості забезпечення виконання відповідачем зобов’язань по кредитному договору №36/08-К від 31.07.08р., по поверненню суми кредиту в розмірі 50 000грн., процентної винагороди за користування кредитом в розмірі 22 % річних, а також відшкодування суми штрафних санкцій, пені та можливих збитків, між сторонами було укладено договір застави, за умовами якого Заставодавець (відповідач у справі) здійснив заставу майна –газової установки Гріль, в кількості 12 шт., яка належить йому згідно видаткової накладної №РН-0008102 від 15.05.08р. Майно було оцінено сторонами на загальну суму 73 440 грн. (п. 1.1, п. 2.7 Договору).

Відповідно до ст. 572 ЦК України, ст. 1 Закону України “Про заставу”, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно п. 2.4. договору застави сторони визначили, що Заставодержатель (позивач у справі) набуває права звернення стягнення на предмет застави, якщо на момент настання терміну виконання будь-якого зобов'язання Заставодавця (відповідача у справі) відповідно до умов кредитного договору №36/08-К від 31.07.2008р., забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

За рахунок заставленого майна задовольняються вимоги в повному обсязі, включаючи кредит, проценти, відшкодування штрафних санкцій, збитків завданих несвоєчасним виконанням зобов’язання, необхідні витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги (п. 2.14. Договору).

В силу ст. ст. 19, 20 Закону України “Про заставу” за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором –неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач, станом на день розгляду спору не надав суду доказів погашення заявленої до стягнення суми кредиту, відсотків за користування кредитом та пені, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства "ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК", м. Київ, Центрального відділення філії "Вінницька дирекція" АТ "ІНДЕКС-БАНК" у м. Тернопіль, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “НАЙС-ЛТД”, м. Тернопіль, 29 263 грн. 52 коп., в тому числі 24 850 грн. боргу по кредиту згідно кредитного договору №36/08-К від 31.07.2008 року, 3 525 грн. 01 коп. боргу по нарахованих відсотках за користування кредитом та 888грн. 51 коп. пені, шляхом звернення стягнення на заставне майно, а саме: газові установки Гріль у кількості 12 шт., такими, що підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та визнані останнім.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд у відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 332,75 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315 грн. покладає на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 81-1, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "НАЙС ЛТД", бульвар Д. Галицького, 26/72, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14055803, на користь Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк", вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, ідентифікаційний код 14361575, 29 263 грн. 52 коп. заборгованості по кредитному договору №36/08-К від 31.07.2008 року шляхом звернення стягнення на заставлене згідно договору застави від 31.07.2008р. майно, а саме газові установки Гріль, в кількості 12 шт.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "НАЙС ЛТД", бульвар Д. Галицького, 26/72, м. Тернопіль, код 14055803, на користь акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк", вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, ідентифікаційний код 14361575, - 332 (триста тридцять дві) грн. 75 коп. в повернення сплаченого позивачем державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання –05.11.2009 р.), через місцевий господарський суд.

Суддя