Ухвала суду № 65411083, 15.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Трясуна Ю.Р.,

суддів Новова С.О.,

ЯщенкаМ.А.,

секретаря судового засідання Лучка Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42016000000001578 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня 2017 року про відмову у задоволенні заяви прокурора про роз'яснення ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 09 серпня 2016 року,

за участю прокурора Хавіна В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3

В С Т А Н О В И Л А :

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду від 25 січня 2017 року та призначити новий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня 2017 року було відмовлено у задоволенні заяви прокурора про роз'яснення ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 09 серпня 2016 року, якою обвинувальний акт № 42016000000001578 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 372 КК України, повернуто прокурору.

Обгрунтовуючи свої вимоги, прокурор звертає увагу суду на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам, а тому судом допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Апелянт зазначає, що висновки суду про те, що ухвала суду від 09 серпня 2016 року, якою обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 повернуто прокурору, є чіткою та зрозумілою, а місцевий суд не вправі роз'яснювати рішення Апеляційного суду міста Києва, не відповідає матеріалам кримінального провадження.

В той же час прокурор звертає увагу на те, що апеляційна скарга прокурора на ухвалу суду від 09 серпня 2016 року залишена без задоволення, а рішення суду без змін.

Крім того, апелянт зазначає, що нормами кримінального процесуального закону не передбачена процедура дій прокурора та слідчого після прийняття судом рішення про повернення обвинувального акта. Він також встановив, що об'єктивно не може виконати ухвалу суду, оскільки вона є незрозумілою.

На його думку, він та слідчий виклали обвинувачення у такий спосіб, який вважали необхідним для дотримання вимог ст.ст. 91, 291 КПК України.

Апелянт звертає увагу на те, що він просив роз'яснити, у який спосіб необхідно усунути недоліки обвинувального акта, вказаних в ухвалі суду, проте йому безпідставно було відмовлено.

Крім того, прокурор зазначає, що його заява про роз'яснення судового рішення була адресована судді Старовойтової С.М., проте заява була розподілена через автоматизовану систему документообігу суду та визначено суддю Хіміча В.М., якому він в подальшому заявив відвід, оскільки вважає, що саме суддя Старовойтова С.М. повинна роз'яснити судове рішення, ухвалене нею.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 просить в задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовити, а ухвалу суду залишити без змін.

Захисник ОСОБА_3 вважає, що ухвалу суду про повернення обвинувального акта прокурора є зрозумілою для виконання та не потребує роз'яснення.

Ухвала суду першої інстанції від 25 січня 2017 року про відмову у задоволенні заяви прокурора щодо роз'яснення ухвали від 09 серпня 2016 року вмотивована тим, що вона є чіткою та зрозумілою для виконання. Суд вказує на те, що питання, поставлені у заяві прокурора про роз'яснення судового рішення, стосуються незгоди прокурора з рішенням суду, а не стосується роз'яснення вказаної ухвали.

Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити та від доводів про не уповноважений склад суду відмовився, обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 заперечували проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Отже, на думку колегії суддів, роз'яснення судового рішення - це викладення його у більш зрозумілій формі, при цьому суд зобов'язаний викласти більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які були предметом судового розгляду. Під час роз'яснення судового рішення не може ставитися питання про зміну рішення, про внесення до нього нових даних або про роз'яснення мотивів прийняття рішення.

Як вбачається зі змісту самої заяви про роз'яснення ухвали суду від 09 серпня 2016 року та з апеляційної скарги, прокурор не погоджується з самим рішенням про повернення йому обвинувального акта та ухвалою суду апеляційної інстанції, якою таке рішення суду залишено без змін та просить роз'яснити, що заважає суду всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу та постановити законне рішення.

В суді апеляційної інстанції прокурор пояснив, що він звернувся з заявою про роз'яснення судового рішення, оскільки не знає в який спосіб усунути ті недоліки обвинувального акта, на які суд звертає увагу в своєму рішенні.

Колегія суддів зазначає, що такі вимоги виходять за межі положень ст. 380 КПК України.

Суд не вправі ще раз повернутись до тих питань, які були предметом обговорення, за результатами якого судом ухвалено рішення про повернення обвинувального акта.

Крім того, будь - яке тлумачення чи коментування прийнятого рішення є недопустимим.

З огляду на викладене, колегія судді погоджується з рішенням суду про відмову в роз'ясненні ухвали суду від 09 серпня 2016 року. Відтак апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 376 ч. 2, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня 2017 року про відмову у задоволенні заяви прокурора щодо роз'яснення ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 09 серпня 2016 року, якою обвинувальний акт № 42016000000001578 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 372 КК України, повернуто прокурору, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Ю.Р.Трясун С.О.Новов М.А.Ященко