Рішення № 6541074, 29.10.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2009 р.Справа № 18/23-432 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув матеріали справи:

за первісним позовом Приватного підприємства “Агропром” м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, Хмельницька область

до відповідача за первісним позовом Приватного агропромислового підприємства “Нічлава” с. Колиндяни Чортківський район Тернопільська область

про стягнення заборгованості у сумі 114 639,95 грн., з яких: 68 792,84 грн. –основний борг, 4 873,97 грн. – штраф, 4 873,97 –пеня, 36099,17 грн. –різниця до курсу долара США

позивач за зустрічним позовом: Приватне агропромислове підприємство “Нічлава” с. Колиндяни Чортківський район Тернопільська область

відповідач за зустрічним позовом: Приватне підприємство “Агропром” м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, Хмельницька область

про розірвання договору № 13/03-08 ЛВ від 27.03.2008 р.

За участю представників сторін:

позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом: Стороженко С.І., довіреність № 60 від 31.12.2008 р.

відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом: Заліщука В.В., довіреність№ 38 від 07.05.2009 р., Ізай Р.О., довіреність № 36 від 30.04.2009 р.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду” відповідно до ст.81-1 ГПК України.

Суть справи: Приватне підприємство «Агропром»звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з приватного агропромислового підприємства «Нічлава»заборгованості у сумі 114 639,95 грн., з яких: 68 792,84 грн. – основний борг, 4 873,97 грн. –штраф, 4 873,97 –пеня, 36099,17 грн. –різниця до курсу долара США (з врахуванням зменшення розміру позовних вимог).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе визначені умовами договору поставки № 13/03-08 ЛВ від 27.03.2008 р. зобов’язання виконав не належним чином, зокрема не в повному обсязі провів оплату за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

В підтвердження викладеного додає вищезазначений договір з додатками до нього, довіреності серії ЯОР № 587083 від 27.03.2008 р., серії НБК № 611507 від 23.04.2008 р., серії НБК № 611508 від 13.05.2008 р., серії НБК № 611521 від 24.05.2008 р., серії НБК № 611523 від 09.06.2008 р., № 0001 від 21.08.2008 р., серії НБК № 611524 від 17.06.2008 р., видаткові накладні № РН-0000085 від 28.03.2008 р., № РН-0000285 від 23.04.2008 р., № РН-0000436 від 13.05.2008 р., № РН-0000520 від 24.05.2008 р., № РН-0000628 від 10.06.2008 р., № РН-0000832 від 21.08.2008 р., № РН-0000665 від 17.06.2008 р., вимогу № 1 від 16.02.2009 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Крім того звертає увагу на те, що підставою для здійснення господарської діяльності "Оптова торгівля пестицидами та агрохімікатами" (окремих видів) має бути відповідна ліцензія, яка наявна у підприємства, видана Міністерством аграрної політики України серія АБ №216608 від 01.04.2005р. та діє до 01.04.2010 року.

22.06.2009 р. приватне агропромислове підприємство "Нічлава" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до приватного підприємства "Агропром" про розірвання договору № 13/03-08 ЛВ від 27.03.2008 р.

В обґрунтування зустрічного позову позивач посилається на те, що приватне підприємство "Агропром" при виконанні даного договору порушило його умови зокрема п. п. 1.2., 1.3., 3.1.3., 3.1.4., 4.5., 7.1.2.

У своїх запереченнях та з усних пояснень повноважного представника, приватне підприємство "Агропром" вимоги, викладені у зустрічному позові не визнає повністю, просить суд в задоволенні зустрічного позову відмовити.

29.10.2009 р. ПАП "Нічлава" подано до суду клопотання про факт порушення, в якому заявник просить направити до органів внутрішніх справ та прокуратури повідомлення про факт порушення законності в діяльності ПП "Агропром".

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що первісний позов слід задоволити та відмовити у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.

Відносно первісного позову:

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

27.03.2008 р. між приватним підприємством «Агропром», в подальшому постачальник, та приватним агропромисловим підприємством «Нічлава», в подальшому покупцем, був укладений договір поставки № 13/03-08 ЛВ.

За умовами даного договору постачальник зобов’язується передати у власність покупця продукцію виробничо – технічного призначення, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму (п. 1.1. договору).

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару та терміни оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях –додатках до договору, які є невід’ємними частинами договору (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1. договору ціна товару вираховується як сума вартості усіх партій товару (згідно відповідних специфікацій), переданих постачальником у власність покупцю.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. 11 цього кодексу –однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 13/03-08 ЛВ від 27.03.2008 р. приватне підприємство «Агропром»передало, а приватне агропромислове підприємство «Нічлава»прийняло згідно:

-          видаткової накладної № РН-0000085 від 28.03.2008 р. через Заліщук В.В. по довіреності серії ЯОР № 587083 від 27.03.2008 р. товар вартістю 2628,9 грн.;

-          видаткової накладної № РН-0000285 від 23.04.2008 р. через Заліщук В.В. по довіреності серії НБК № 611507 від 23.04.2008 р. товар вартістю 876,3 грн.;

-          видаткової накладної № РН-0000436 від 13.05.2008 р. через Заліщук В.В. по довіреності серії НБК № 611508 від 13.05.2008 р. товар вартістю 23922,95 грн.;

-          видаткової накладної № РН-0000520 від 24.05.2008 р. через Заліщук В.В. по довіреності серії НБК № 611521 від 24.05.2008 р. товар вартістю 7020,8 грн.;

-          видаткової накладної № РН-0000628 від 10.06.2008 р. через Заліщук В.В. по довіреності серії НБК № 611523 від 09.06.2008 р. товар вартістю 51418,59 грн.;

-          видаткової накладної № РН-0000832 від 21.08.2008 р. через Заліщук В.В. по довіреності № 0001 від 21.08.2008 р. товар вартістю 8120,6 грн.;

-          видаткової накладної № РН-0000665 від 17.06.2008 р. через Заліщук В.В. по довіреності серії НБК № 611524 від 17.06.2008 р. товар вартістю 4330,48 грн.

Як стверджує позивач, та підтверджується банківськими виписками, оплата за отриманий згідно умов вищезазначеного договору товар проведена частково, в сумі 29525,78 грн., відтак непогашеною залишається заборгованість в сумі 68792,84 грн.

Заперечення відповідача в частині позовних вимог про стягнення 68792,84 грн. основного боргу за поставлений товар базуються на наступному: в договорі не визначено істотних умов, а саме вид товару, який буде поставлятись, термін поставки, термін дії договору, ціна товару; при підписанні договору постачальником не надано покупцю документів відносно якості товару, його походження, дозволу на здійснення поставки та реалізації даного товару, а також не подано специфікацій в яких повинно було б все це зазначатися; при виконанні договору постачальником не надано покупцю сертифікату на товар; постачальник незаконно продав покупцю засоби захисту рослин, оскільки мав право на торгівлю пестицидами та агрохімікатами тільки регуляторами росту рослин.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, істотними умовами цивільно –правового договору є умова про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь –якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 179 ГК України сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно п. п. 1.2. договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару та терміни оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях –додатках до договору, які є невід’ємними частинами договору.

Як вбачається з додатків до договору (специфікацій) в них поряд з іншими умовами безпосередньо вказано вид товару (назва товару), термін поставки (до дата) та вартість товару.

Строк договору є однією із складових його змісту. Строком дії господарського договору є час, упродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на підставі цього договору. Строк дії договору встановлюється сторонами з урахуванням вимог законодавства чи актів державних органів. Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України початок строку чи його закінчення можуть визначатися вказівкою на календарну дату або на подію, що має неминуче настати.

Згідно п. 5 договору (строк дії договору) господарські зобов’язання сторін цього договору, які виникли на його основі, існують із дня підписання його тексту представниками сторін та припиняються належним виконанням договору.

Позивач у поданому суду пояснені вказує, що відповідачу надавалися документи відносно якості товару, що поставляється, проте отримання покупцем сертифікатів якості документально не зафіксовано.

В свою чергу, п. 3.1.3. договору встановлено, що постачальник зобов’язаний надати покупцю сертифікат якості (або завірену належним чином копію) на товар, що поставляється. Підписання накладної підтверджує факт отримання покупцем відповідного сертифіката якості.

Таким чином, у випадку відсутності сертифіката якості, покупець міг вимагати у постачальника його надання та не підписувати накладні. Однак, вищезазначені накладні були підписані постачальником та покупцем, а також частково проводилася оплата за отриманий товар.

Господарська діяльність у сфері виробництва пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин), оптової, роздрібної торгівлі пестицидами і агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин) проводиться на підставі ліцензії в порядку, встановленому законом. Ліцензії на виробництво пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин), оптову, роздрібну торгівлю пестицидами і агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин) видають спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України (Закон, ВР України, від 02.03.1995, № 86/95-ВР "Про пестициди і агрохімікати").

Позивачем долучено до матеріалів справи Ліцензію (серія АБ № 2165608), яка 01.04.2005 р. видана ПП «Агропром»для здійснення господарської діяльності –оптової торгівлі пестицидами та агрохімікатами. Строк дії даної ліцензії з 01.04.2005 р. до 01.04.2010 р.

Відповідно до абзацу 13 ст.1 Закону України «Про захист рослин» засоби захисту рослин - препарати, які вміщують одну або декілька діючих речовин і використовуються з метою захисту рослини або продукції рослинництва від шкідливих організмів та знищення небажаних рослин або окремих частин рослин. До засобів захисту рослин відносяться пестициди та агрохімікати, в тому числі гербіциди.

Так, позивачу поставлено наступний товар: Діксіл Ультра, Альфа-Стар, Альфалип, Альфа-Стандарт, Діамант, Рамзес, Бригадир, Фенікс, Контролер, Нокаут.

На дані продукти позивачем представлено сертифікати якості виготовлені компанією виробником.

Доказів повідомлення покупцем продавця про перше застосування препарату сторонами не подано.

Як зазначено в судовому засіданні представником відповідача, із посиланням на акти № 1 від 12.06.2008 р., № 2 від 28.10.2008 р. на посіви кукурудзи розміщені на полях №№1,2,7,9 загальною площею 185 га в фазі 5-7 листків проведено оприскування препаратами Рамзес, Діамант та прилипача «Альфалип, після чого бур’яни не припинили свій ріст і не загинули.

Дане на думку відповідача дає підстави стверджувати про неякість цих препаратів.

Посадові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин зобов'язані, зокрема проводити аналітичні дослідження засобів захисту рослин на відповідність їх сертифікатам якості, у тому числі тих, що завозяться на митну територію України, а також регламентів їх застосування тощо (Закон, ВР України, від 14.10.1998, № 180-XIV "Про захист рослин").

Відповідно до висновків Інституту захисту рослин Української академії аграрних наук (в матеріалах справи) препарати Рамзес та Діамант можуть бути використані згідно інструкції із застосування.

Крім того, за результатами дослідження Державною інспекцією захисту рослин Тернопільської області, проведеної на замовлення ПП «Агропром»препарат Рамзес рекомендований до використання.

Згідно листа Міністерства охорони навколишнього природного середовища України неіоногенна поверхнево –активна речовина –прилипач Альфа-Лип на основі нонилфенону не відноситься до пестицидів і агрохімікатів, а тому не потребує реєстрації в Мінприроди України.

Разом з тим, суд зазначає, що акти № 1 від 12.06.2008 р. та № 2 від 28.10.2008 р. з огляду на п. п. 3.1.5., 4,3. не є доказами не якості препаратів Рамзес, Діамант та прилипача «Альфалип, оскільки на них відсутній підпис постачальника.

Згідно експертного висновку Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук відносно ситуації що склалась на посівах кукурудзи господарства ПАП «Нічлава»поряд з іншим встановлено, що спектр дії гербіцидів Рамзес і Діамант не здатний надійно контролювати масову присутність на посівах кукурудзи багаторічних видів бур’янів, знищення яких необхідно було проводити у попередніх посівах.

Таким чином, відповідач взяті на себе договірні зобов’язання щодо оплати за отриманий товар виконав не належним чином, чим допустив заборгованість в сумі –68792,84 грн., яку і просить позивач стягнути в судовому порядку.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Так, п. 7.2. договору встановлено, що покупець несе відповідальність за затримку з оплатою продавцю за поставлений товар, сплачуючи штраф у розмірі 24 % річних та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день протермінування оплати.

Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватися сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатися у відповідних специфікаціях додатках (п. 2.2. договору).

Додатками до договору встановлено календарний графік платежів.

Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховані 24 % річних в сумі 4873,97 грн. за 109 днів прострочення сплати.

Розглянувши представлений розрахунок штрафу в розмірі 24% річних, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем до матеріалів справи долучений розрахунок, згідно з яким він просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати у сумі 4873,97 грн., що нарахована за 109 днів прострочення сплати.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в вказаній сумі.

При розгляді розрахунків 24 % річних та пені судом враховано умови викладені у специфікаціях (кількість, вартість та термін поставки товару) по відношенні до накладних, зокрема щодо затримки передачі товару (неоплаченого покупцем) кількості препаратів Альфалип та Діамант.

Крім того, п. 2.3. договору встановлено, що сторони встановлюють ціну та загальну вартість товару в гривнях, а також визначають їх еквівалент в доларах США. Сума в гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в доларах США на офіційний курс гривні щодо долара на день фактичної оплати, однак сторони погоджуються, що ця умова не застосовується якщо офіційний курс гривні щодо долара США, встановлений на день фактичної оплати вартості товару покупцем, менший або рівний курсу який був встановлений на день підписання договору. Положення цього пункту застосовується при збільшенні офіційного курсу долара до гривні на 2 і більше %.

Згідно поданого розрахунку, сума різниці відповідно до курсу долара станом на дату звернення до суду становить 36099,17 грн. При цьому, позивач враховував курс гривні відповідно до долара США на момент заключення договору (5,05 грн.) та на момент звернення до суду (7,7 грн.).

Як безпосередньо вбачається з п. 2.3. договору суму в гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в доларах США на офіційний курс гривні щодо долара на день фактичної оплати товару. Оскільки, відповідачем не здійснено фактичної оплати товару, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 36099,17 грн. різниці до курсу долара США.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд позовні вимоги по первісному позову задовольняє частково.

Відносно зустрічного позову:

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов’язань.

Враховуючи, що сторони є вільними в укладенні договору (ст. 627 ЦК), і зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК), договір укладений (підписаний сторонами) є обов’язковим для виконання кожної із сторін (ст. 629 ЦК).

В силу ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (Кодекс цивільний, ВР України, від 16.01.2003, № 435-IV "Цивільний кодекс України").

Як на підставу розірвання договору позивач посилається на істотне порушення відповідачем за зустрічним позовом умов договору, зокрема п. п. 1.2., 1.3., 3.1.3., 3.1.4.,3.1.5., 4.5., 7.1.2.

Відносно цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно додатків до договору (специфікацій), які підписані сторонами, в них вказані всі умови передбаченні п. 1.2. договору. Умови останнього не передбачають конкретних дат укладення на підписання специфікацій. На кожен препарат покупцю надано сертифікати якості, в яких вказана фірма виробник.

В зв’язку з тим, що акти № 1 від 12.06.2008 р. та № 2 від 28.10.2008 р. не відповідають п. п. 3.1.5., 4,3. договору, вони не є належними доказами не якості поставлених препаратів необґрунтованими є твердження позивача за зустрічним позовом про необхідність постачальника сплатити штраф у розмір 3% від вартості товару, до поставити чи замінити неякісний товар.

Безпідставними є також твердження позивача за зустрічним позовом про те, що ПП «Агропром»не мав дозвільних документів на поставку ПАП «Нічлава»засобів захисту рослин, яке зроблене з посиланням на лист Мінагрополітики від 26.05.2009 р. № 13-4-15/517 з якого слідує, що ПП «Агропром»Головдержзахистом не видавалося погодження на видачу ліцензії на хімічні засоби захисту рослин, імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2008 році, так як ПП «Агропром»не є імпортером засобів захисту рослин.

При умові невідповідності сертифіката якості, покупець не був позбавлений права не підписувати накладні.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає позовні вимоги позивача по зустрічному позові необґрунтованими, неправомірними та такими, що не підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо клопотання поданого до суду 29.10.2009 року ПАП "Нічлава" про факт порушення, в якому заявник просить направити до органів внутрішніх справ та прокуратури повідомлення про факт порушення законності в діяльності ПП "Агропром", при цьому посилаючись на ст.90 ГПК України, то суд не вбачає підстав для його задоволення, зважаючи на таке:

Відповідно до приписів ч.3 ст.90 ГПК України якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

За результатами розгляду даної справи судом досліджувались подані сторонами у справі докази, на підставі яких прийнято рішення, та як вбачається із вищенаведеного судом не виявлено у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 69, 82-85, 90, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задоволити частково.

2.          Стягнути з приватного агропромислового підприємства «Нічлава»(с. Колиндяни Чортківський район Тернопільська область, ідентифікаційний код 30787963, р/р 2600615017244 у філії ВАТ КБ «Хрещатик», м. Чортків, МФО 338653, ІПН 30787961964) на користь приватного підприємства «Агропром»(м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, Хмельницька область, ідентифікаційний код 32810350, р/р 26003960105050 в ВАТ КБ «Хрещатик»Тернопільська філія, МФО 338653, ІПН 328103522048):

-          68 792 (шістдесят вісім тисяч сімсот дев’яносто дві) грн. 84 коп. боргу;

-          4 873 (чотири тисячі вісімсот сімдесят три) грн. 97 коп. штрафу;

-          4 873 (чотири тисячі вісімсот сімдесят три) грн. 97 коп. пені;

-          785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 84 коп. в повернення сплаченого позивачем державного мита;

-          118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити в задоволенні позовної вимоги по первісному позову про стягнення 36099 (тридцять шість тисяч дев’яносто дев’ять) грн. 17 коп. різниці до курсу долара США.

4.          Відмовити в задоволенні зустрічного позову.

5.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 02.11.2009 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Н.В. Охотницька