Постанова № 65410724, 14.03.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.03.2017 справа №905/3587/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 довіреність №2040 від 25.10.16р. ОСОБА_5 довіреність б/н від 22.07.2016р. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод, селище Олексієво-Дружківка Донецької областіна рішення господарського суду Донецької області від11.01.2017р. (повний текст рішення підписано 12.01.2017р.)у справі№ 905/3587/16 (суддя Матюхін В.І.) за позовом доПублічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця, м.Дніпро Товариства з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод, селище Олексієво-Дружківка Донецької області простягнення штрафу у розмірі 29 755,00 грн. ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.01.2017р. у справі №905/3587/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м.Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод, селище Олексієво-Дружківка Донецької області про стягнення 29755,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній №48915250 задоволені у повному обсязі.

Товариством з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод, селище Олексієво-Дружківка Донецької області подана апеляційна скарга, відповідно до якої останнє просить змінити судове рішення у звязку з тим, що судом порушено та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції необгрунтовано відхилив клопотання відповідача про зменшення розміру стягуваного штрафу до однієї провізної плати.

Представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення, в яких заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просить змінити судове рішення в розміру стягуваного штрафу зменшивши його розмір до однієї провізної плати.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи №905/3587/16; розглянувши доводи апеляційної скарги; заслухавши пояснення представників сторін; перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод, селище Олексієво-Дружківка Донецької області та зміни рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2017р. у справі №905/3587/16 з огляду на наступне.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 18.06.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод (вантажовідправник) на адресу Публічного акціонерного товариства Евраз-ДМЗ ім. Петровського (вантажоодержувач) у вагоні (критому) № 24256638 за залізничною накладною №48915250 зі станції Кіндратівка Донецької залізниці на станцію Горяїнове Придніпровської залізниці відвантажило вироби кислототривкі вогнетривкі (на 57 піддонах). За накладною вага у вагоні: нетто 58 600кг, брутто - не зазначено, тари 22 000кг.

При проходженні зазначеного вагону з вантажем, на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці (попутна станція) виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу, про що складено акт загальної форми від 20.06.2016р. №392/Весы.

Так, при контрольному переважуванні вагону з вантажем на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на справних 150-тонних вагонних електронно-тензометричних вагах станції (повірка 15.01.2016р.), виявилось, що у вагоні № 24256638 вага брутто 58 150 кг, вага тари з документу 22 000 кг, вага нетто 36 150 кг, що менше проти даних залізничної накладної на 22 450 кг. При візуальному огляді запірно пломбувальні пристрої відправника Варта Універсал М №№К372343, К372347 справні, номери відповідають документу. Двері, бокові і стельові люки закриті, проломи підлоги і стін відсутні, запірно-пломбувальні пристрої не пошкоджені, їх кількість і номера відповідають даним, зазначеним у накладній. У технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагона, вага підтвердилась.

Факт неправильності зазначення маси вантажу підтверджується комерційним актом НА №001780/280 від 20.06.2016р., який підписаний повноважними особами, у відповідності до п. 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р.

При цьому, в означенному комерційному акті у розділі Є наявна відмітка про складання 21.06.2016р. комерційного акту АА №03640/4.

На станції призначення також здійснено контрольне переважування вагона з вантажем на 100-тонних вагонних вагах №077 вантажоодержувача, повірених 24.12.2015р., за результатами якого складено комерційний акт АА №036410/4 від 21.06.2016р., згідно якого: вага брутто 58 500 кг, вага тари з документу 22 000 кг, вага нетто 36 500 кг, що менше проти даних залізничної накладної на 22 100 кг. Комерційний акт підписаний повноважними особами, у відповідності до п. 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р.

В комерційному акті станції призначення також зазначено, що запірно-пломбувальні пристрої справні, відповідають накладній, двері і люки зачинені, вагон в технічному відношенні справний.

Позивачем надано до матеріалів справи технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (зввт) № 077, що містить дані про здійснення періодичної повірки ваг.

Як за комерційним актом, складеним на попутній станції, так і згідно комерційного акта, складеного на станції призначення, за спірним перевезенням мало місце неправильне зазначення маси вантажу в сторону зменшення.

В матеріалах справи також наявна отвесная (мовою оригіналу) ПрАТ Евраз-ДМЗ ім. Петровського , відповідно до якої зазначено, що у вагоні №24256638 вага брутто ставновить 58 500 кг, вага тари 22 000 кг, вага нетто 36 500 кг.

На підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем відповідачу нарахований штраф у сумі 29 755,00грн. із розрахунку: 5 955,00грн. (тариф) х 5.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Частиною 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 1 Статуту залізниць України (далі Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, Статут залізниць України визначає права, обовязки і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту України Правила перевезення вантажів, які є обовязковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Як зазначено в ст. 6 Статуту, накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Правилами перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. за № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України №138 від 08.06.2011р.), а саме п.1.1., розділом 4 Правил оформлення перевізних документів, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1., графи Маса вантажу, визначена відправником, кг та Спосіб визначення маси заповнюється вантажовідправником. Маса вантажу згідно зі ст. 37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, визначається відправником.

Відповідно до додатку 3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що маса вантажу визначена відправником заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказується маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом).

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесення зазначених відомостей до накладної №48915250 підтвердив представник Відповідача ОСОБА_6

Відповідно до п. 11 Правил приймання вантажів до перевезення, у разі зважування вантажів на вагонних вагах відправник у разі потреби провадить дозування вантажу (довантаження або часткове вивантаження). Для цього він повинен безпосередньо біля вагонних ваг організувати дозувальний майданчик, забезпечити його необхідним інвентарем, а при відправленні масових вантажів (вугілля, руди, цементу тощо) додатковими механізмами для виконання дозувальних операцій в процесі зважування. Тобто, відповідач мав можливість і зобовязаний був запобігти подібних порушень і провадити чітке зважування та вказувати у перевізних документах вірну інформацію стосовно маси вантажу.

Згідно з пунктами 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобовязаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 р. за №442, та інших нормативно - правових актів. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Підставою для накладення на відправника відповідальності згідно ст. 122 Статуту за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту.

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобовязана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Частиною 1 статті 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У відповідності до статей 118, 122 Статуту штраф за неправильно зазначену масу вантажу складає пятикратний розмір провізної плати.

Відповідно до Розяснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. в редакції від 29.09.2008 р. № 04-5/225, при застосуванні статті 118 Статуту залізниць слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після предявлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у звязку з цим збитки.

За таких обставин, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок місцевого суду щодо правомірності вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній.

Одночасно, заявник в апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції необгрунтовано відхилив клопотання відповідача про зменшення розміру стягуваного штрафу до 1 провізної плати.

В обгрунтування зазначеного клопотання відповідач посилався на скрутний фінансовий стан його підприємства, знаходження у зоні проведення антитерористичної операції, відсутність негативних наслідків для позивача від неправильного зазначення маси вантажу в накладній, неспіврозмірність нарахованого штрафу заподіяним правопорушенням, а також на те, що порушення зобовязання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

Розглянувши надане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його задоволення та можливість зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати з огляду на наступне.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до приписів статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Водночас, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку, змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для останнього і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.13р. № 7-рп/2013.

Одночасно, згідно з п. 3.17.4. Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Приймаючи до уваги об'єктивні обставини, які склались у правовідношеннях сторін, зокрема, місцезнаходження відповідача (смт. Олексієво Дружківка Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р) та враховуючи, що ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції, позивачем не надано доказів понесення збитків, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафу до розміру однієї провізної плати, що складає 5 955,00 грн.

Виходячи з вищевикладеного, рішення господарського суду Донецької області підлягає зміні в частині суми стягуваного штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній, а апеляційна скарга задоволенню.

Відповідно до п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду Украни № 7 від 21.02.2013р., у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

У звязку з зазначеним, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод, селище Олексієво-Дружківка Донецької області - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2017 року у справі № 905/3587/16 змінити в частині суми стягнутого штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній.

Викласти перший та другий абзаци резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2017 року у справі № 905/3587/16 в наступній редакції :

"Позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м.Дніпропетровськ в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" до Товариства з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод, селище Олексієво-Дружківка Донецької області про стягнення штрафу в сумі 29 775,00грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод (84293, Донецька область, м. Дружківка, селище міського типу Олексієво-Дружківка, вул. Октябрська, буд. 121-А, код ЄДРПОУ 34283984, п/р 26007053605963 в Краматорській філії ПАТ КБ Приватбанку у Донецькій області, МФО 335548) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815, банківські реквізити невідомі) 5 955,00 грн. штрафу, 1 378,00грн. на відшкодування витрат зі сплаті судового збору."

Господарському суду Донецької області видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України Про виконавче провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Марченко О.А.

Судді: Радіонова О.О.

ОСОБА_3