Ухвала суду № 65410463, 20.03.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у прийнятті апеляційної скарги

"20" березня 2017 р. Справа № 917/2033/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги позивача Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ, (вх.№839П/1-40) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.02.2017 року по справі №917/2033/16,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1, м.Київ,

до 1. Публічного акціонерного товариства «АвтоКраз», м.Кременчук, Полтавська область,

2. Публічного акціонерного товариства «Зовнішньоторговельна фірма «КрАЗ», м.Кременчук,

про стягнення 232425898,47грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «АвтоКраз» та Публічного акціонерного товариства «Зовнішньоторговельна фірма «КрАЗ» про стягнення солідарно 232425898,47 грн. заборгованості по договору про відновлювану кредитну лінію №1494-14 від 20.03.2014 року.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.12.2016 року порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду.

02.02.2017 року від Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» надійшла заява про забезпечення позову (вх.№15320 від 02.02.2017 року), в якій просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Публічному акціонерному товариству «Зовнішньоторговельна фірма «КрАЗ» (30631, Полтавська обл., місто Кременчук, проїзд Ярославський, будинок, 2, код ЄДРПОУ 05593453), а саме на: 1. вбудоване-прибудоване приміщення офісу, загальною площею 224,4 кв.м., розташоване за адресою: Полтавська обл., м.Кременчук, вул. Київська, буд. 24; 2. квартиру, загальною площею 48,51 кв.м., розташовану за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. 60-річчя ЖовтняАДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.02.2017 року по справі №917/2033/16 (суддя Кульбако М.М.) відмовлено Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить:

- виокремити розгляд апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.02.2017 року по справі №917/2033/16 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в окреме провадження;

- скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.02.2017 року;

- прийняти постанову, якою заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ПАТ «Зовнішньоторговельна фірма «КрАЗ» - задовольнити.

Одночасно з апеляційною скаргою, апелянт звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що він був пропущений з поважних причин та з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Перевіривши матеріали оскарження ухвали та апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у прийнятті даної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Частина 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд вирішує господарські спори, зокрема, на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено, зокрема, верховенство права та забезпечення апеляційного оскарження рішення суду та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку.

Стаття 106 Господарського процесуального кодексу України містить імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Тобто, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України.

В силу частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України якщо господарський спір не вирішується по суті, господарський суд виносить ухвалу.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, заявником оскаржується ухвала від 10.02.2017 року про відмову в задоволені заяви про забезпечення позову.

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження ухвали з приводу відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Крім того, у пункті 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» вказано, що ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову або в задоволенні клопотання про скасування заходів до забезпечення позову оскарженню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Крім того, частиною 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року за №7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» розяснено, що в разі, якщо місцевий господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та направив її до апеляційного господарського суду, то останній відмовляє в її прийнятті.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у прийнятті апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до розгляду. При цьому, колегія суддів залишає без розгляду клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та про відстрочення сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 91, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

УХВАЛИЛА:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» у прийнятті апеляційної скарги.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» матеріали апеляційної скарги з оригіналами чеків «Укрпошта №4235, №4236 від 27.02.2017 року та описів вкладення до цінного листа - всього на 27 арк., у тому числі поштовий конверт на 1 арк.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Россолов В.В.