Рішення № 6541039, 16.09.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2009 р. Справа № 15/73-1344

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" вул. Громницького, 7-А, м. Тернопіль, 46001

до відповідача 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Колорит" вул. Попудренко, 15а, м. Київ 94, 02094

2) Приватного підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1, 48100

про стягнення 17.044,72 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 1.155,64 грн. пені, 81,86 грн. 3% річних, 81,59 грн. інфляційних нарахувань, 2.000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

за участю представників сторін:

позивача: адвокат ОСОБА_2 довіреність № 8 від 10.01.09р.;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7-А, м. Тернопіль звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Колорит", вул. Попудренко, 15а, м. Київ та Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 про стягнення 17.044,72 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 1.155,64 грн. пені, 81,86 грн. 3% річних, 81,59 грн. інфляційних нарахувань, 2.000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

У розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу розяснено його процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Представник позивача в судовому засіданні 27.07.2009р. заявою № 27-1 від 27.07.2009р. відмовився від позову в частині солідарного стягнення заявленої суми з Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, у звязку з укладеною 01.06.2009р. між останнім та Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" додаткової угоди до договору поруки від 10.04.2009р. відповідно до якої договір поруки діє до 20.07.2009р., та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Колорит" вул. Попудренко, 15а, м. Київ 94, 17.044,72 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 1.155,64 грн. пені, 81,86 грн. 3% річних, 81,59 грн. інфляційних нарахувань, 2.000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Суд, розглянувши заяву, приймає її як таку що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Позивач в судовому засіданні подав заяву № 16/09/09 від 16.09.2009р. про зменшення позовних вимог у звязку із сплатою відповідачем 1 основної суми заборгованості та просить суд стягнути 1.155,64 грн. пені, 81,86 грн. 3 % річних та 81,59 грн. інфляційних нарахувань.

Суд, розглянувши заяву, приймає її як таку що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, однак у поданому суду 27.07.2009р. відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що договір поруки від 10.04.2009р. припинив свою дію 20.07.2008р..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7а, м. Тернопіль, зареєстрований Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 20.03.2007р., що підтверджується довідкою № 31-200 Головного управління статистики у Тернопільській області та свідоцтвом про державну реєстрацію, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7а, м. Тернопіль, (Товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Колорит" вул. Попудренко, 15а, м. Київ 94 (Дистрибутор) 01.04.2009 року укладено договір № ЗП 101, відповідно до умов якого товариство бере на себе зобовязання постачати товар дистрибутору згідно замовлення, а дистрибутор бере на себе зобовязання його прийняти та оплатити на умовах, зазначених в даному договорі. Асортимент, кількість та терміни поставок товару визначаються сторонами на кожну партію окремо. (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Пунктом 9.1 вказаного договору сторони передбачили, що даний договір діє з моменту його підписання до 31.12.2009р..

Позивач на виконання взятих зобовязань відпустив, а відповідач № 1 прийняв продукти харчування, що підтверджується видатковими накладними № НТ-0000219 від 07.04.2009р. та № НТ-0000350 від 19.05.2009р. на загальну суму 30.794,72 грн..

10.04.2009р. між ТзОВ "Національна торгова компанія", як Кредитором та ПП ОСОБА_3, як Поручителем, укладено договір поруки, за умовами якого Поручитель зобовязується відповідати перед Кредитором за виконання Боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Колорит" вул. Попудренко, 15а, м. Київ 94, своїх зобов'язань, що виникли за дистрибуторським договором № ЗП 101 від 01.04.2009р.. Згідно п. 6.1 договору він набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань по ньому.

01.06.2009р. додатковою угодою до договору поруки від 10.04.2009р. сторони внесли зміни до п. 6.1 договору, виклавши його в наступній редакції : цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 20.07.2009р. із урахуванням ст. 5 цього договору.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Розділом 5 договору сторони визначили порядок розрахунків за товар, зокрема згідно п. 5.1. розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються дистрибутором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства або шляхом внесення готівки в касу товариства. Оплата товару проводиться на умовах відтермінування платежу 21 (двадцять один) календарний день від дати отримання товару.

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладених між сторонами договорів, відповідач свої зобовязання по дитрибуторському договору № ЗП 101 виконав частково і станом на час подання позову за ним рахувалась заборгованість в сумі 17.044,21 грн..

В процесі розгляду справи відповідачем 1 повністю сплачено суму основного боргу в сумі 17.044,21 грн., що підтверджується копіями банківських виписок від 28.07.2009р., 29.07.2009р., 30.07.2009р., 31.07.2009р., 03.08.2009р., 04.08.2009р., 05.08.2009р., 06.08.2009р., а тому провадження по справі в цій частині припиняється на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України, за відмовою позивача від позову.

Що стосується вимог стосовно стягнення з боржника 1.155,64 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, то суд, заслухавши доводи представника позивача та проаналізувавши положення Господарського Кодексу України, вважає їх такими, що підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Виконання зобов'язань, відповідно до ст.ст. 546 - 551 Цивільного кодексу України, може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно п. 7.1. укладеного між сторонами договору за порушення дитстрибудором строків оплати товару він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, за кожен день що діяла у період, за який нараховується пеня від суми заборгованості, за кожен день прострочення, а також пеню за користування коштами в розмірі 19 % річних від суми простроченої заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", розмір пені, яка сплачується платниками грошових коштів на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Між тим, позивач нарахував відповідачу пеню за користування котами в розмірі 19 % річних від суми простроченої заборгованості, що перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ і не відповідає положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань".

Враховуючи вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р., суд вважає, що позовні вимог в частині стягнення пені підлягають до часткового задоволення в сумі 637,17 грн. (у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України) за період з 29.04.2009р. 03.07.2009р.. В частині стягнення 518,47 грн. пені в позові відмовляється, як надмірно заявленій.

Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем № 1 на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобовязань в частині оплати поставленого товару, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобовязань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 81,59 грн. інфляційних нарахувань за травень 2009р. та 81,86 грн. 3 % річних за період з29.04.2009р. 03.07.2009р. правомірними.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 2.000 грн. адвокатських послуг. В підтвердження понесення витрат на оплату послуг адвоката долучені свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 511 від 20.06.2008 р., договір про надання юридичних (адвокатських) послуг та правове обслуговування № 10/01/09 від 10.01.2009 р., акт виконаних робіт по договору № 10/01/09 від 01.07.2009 р., та платіжне доручення № 377 від 03.07.2009р. про сплату 2.000 грн..

У відповідності до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, зокрема і з оплати послуг адвоката. Стаття 49 цього кодексу встановлює, що суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повязані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Отже, позовні вимоги щодо відшкодування судових витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 2.000 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не зявився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7а, м. Тернопіль, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Колорит" вул. Попудренко, 15а, м. Київ 94, 637,17 грн. пені, 81,86 грн. 3% річних, 81,59 грн. інфляційних нарахувань та 2.000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи надання відповідачем 2 додаткової угоди від 01.06.2009р. до договору поруки від 10.04.2009р., якою п. 6.1 договору викладено в редакції, що змінює термін дії угоди до 20.07.2009р., що є підставою для припинення зобовязань за договором поруки, та беручи до уваги відмову позивача від позову до Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, а відтак відсутністю підстав для звернення з позовом до відповідача 2, позовні вимоги до Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 підлягають припиненню.

Судові витрати у справі, відповідно до статті 44-49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509, 526, 546, 459, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 173, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 43, 44 - 49, 69, 75, п. 11, п. 4 ст. 80, ст..ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Колорит" вул. Попудренко, 15а, м. Київ 94, код 34476834 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7а, м. Тернопіль, код 34950836 - 637,17 грн. пені, 81,86 грн. 3% річних, 81,59 грн. інфляційних нарахувань та 2.000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката, 183,64 грн. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 17.044,72грн. провадження у справі припинити.

4.В частині стягнення 518,47 грн. пені відмовити.

5.В частині позовних вимог до Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, провадження у справі припинити.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

7.Наказ видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

8.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

СуддяГ.Б. Бучинська