Рішення № 6541027, 11.11.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.09           Справа № 11/300-09. за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “МАТРА”, м. Харків до відповідача Приватного підприємства “Дружба-6”, с. Марківка, Білопільський

район, Сумська область

про стягнення заборгованості в сумі 15 733 грн. 89 коп.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники сторін:

Від позивача – Шевченко І.В. довіреність б/н від 10.09.2009 р.

Від відповідача – не прибув

За участю секретаря судового засідання Литвиненко О.А.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 15 733 грн. 89 коп., з яких: 2650 грн. 00 коп. боргу за договором на авіаційно-хімічні роботи № 7/2, укладеного між сторонами 16.07.2009 р., 10 000 грн. 00 коп. штрафу, 72 грн. 08 коп. 3% річних, 11 грн. 81 коп. інфляційних збитків, 3000 грн. 00 коп. витрат по наданню правової допомоги, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи ухвалою суду, зокрема, ухвалою господарського суду Сумської області від 28.10.09 р., яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом від 29.10.09 р.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не подав, тому відповідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача заявив клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив це клопотання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представнику позивача роз’яснено вимоги ст. ст. 20, 22 ГПК України, щодо його процесуальних прав та обов’язків.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази що мають значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:

16.07.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на авіаційно-хімічні роботи № 7/2, згідно п.1.1 якого позивач взяв на себе зобов’язання в порядку та строки встановлені договором виконати авіаційно-хімічні роботи відповідачу, а останній прийняти її та оплатити за умовами договору.

Позивач виконав послуги, чим своє зобов’язання виконав в повному обсязі, а відповідач повністю не розрахувався з позивачем за надані послуги, і його заборгованість на час розгляду справи складає 2 650 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема, актом здачі-приймання виконаних робіт від 16.07.2009 року (а.с. 16).

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Факт виконаних робіт підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання виконаних робіт від 16.07.2009 р., в якому встановлено вартість та обсяг виконаних робіт. Згідно вищевказаного акту загальна вартість робіт складає 5150 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач 14.07.2009 року сплатив суму в розмірі 2500 грн. 00 коп., а решту суми, а саме 2650 грн. 00 коп. відповідач був зобов’язаний сплатити до 18.07.2009 року. Оплата відповідачем не виконана.

Оскільки, відповідачем оплата за надані послуги у визначені договором строки повністю проведена не була, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Таким чином, на день звернення позивача до суду з позовною заявою, заборгованість відповідача за виконані роботи склала 2 650 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно зі ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 2 650 грн. 00 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 225 Господарського кодексу України сторони господарського зобов‘язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов‘язання чи строків порушення зобов‘язання сторонами.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 10 000 грн. 00 коп. штрафу, відповідно до умов договору п. 5.4 передбачено, що у випадку порушення замовником (відповідачем) строків оплати виконаних робіт, замовник сплачує позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки і штраф 10000 грн. 00 коп.

Тому, позовні вимоги в частині стягнення 10 000 грн. 00 коп. штрафу по договору також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 225 Господарського кодексу України та ст. 623 Цивільного Кодексу України.

Щодо стягнення 72 грн. 08 коп. – 3% річних, 11 грн. 81 коп. інфляційних збитків, то статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 11 грн. 81 коп. інфляційних збитків та 72 грн. 08 коп. – 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 000 грн. 00 коп. витрати по наданню юридичних послуг, то дані вимоги судом не задовольняються з огляду на наступне: в обґрунтування вимог по стягненню витрат позивач зазначає, що вищенаведені витрати по наданню правової допомоги відносяться до збитків позивача, що заподіяні відповідачем в результаті неналежного виконання зобов’язання, тому підлягають відшкодуванню в повному обсязі. Однак, відповідно до ст. ст. 611, 623 Цивільного Кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Таким чином, збитки – це об’єктивне зменшення будь–яких майнових благ кредитора, які він поніс внаслідок невиконання боржником свого зобов’язання та які знаходяться у причинно–наслідковому зв’язку з неправомірною поведінкою боржника. Віднесення до складу збитків витрат на правове обслуговування суперечить закону, зокрема, положенням ст. 623 ЦК України та ст. 224 ГК України, оскільки такі витрати не мають обов’язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв’язку з оспорюванню сумою за позовом.

Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст. 224 ГК України: учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов‘язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб‘єкту, права або законні інтереси якого порушено. Частиною 2 зазначеної норми передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання, зобов‘язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати позивача по оплаті державного мита та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Дружба-6” (41875, Сумська область, Білопільський район, с. Марківка, вул. Леніна, код 345842040) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “МАТРА” (61144, м. Харків, вул. Уборе віча, б. 14, кв. 142, код 25166693) 2 650 грн. 00 коп. боргу, 10000 грн. 00 коп. штрафу, 11 грн. 81 коп. інфляційних збитків, 72 грн. 08 коп. 3% річних, 157 грн. 34 коп. витрат по державному миту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 3 000 грн. 00 коп. витрат по наданню правової допомоги – відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                 Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписаний 12.11.2009 р.

Суддя