Рішення № 65409847, 14.03.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2017р. Справа № 914/3367/16

За позовом: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

до відповідача: Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал, м. Львів

про стягнення пені.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Марінченко Р.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник;

від відповідача: ОСОБА_2 представник.

Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін розяснено.

Розглядається справа за позовом Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал про стягнення пені.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.01.2017 порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні (з врахуванням ухвали суду від 16.01.2017) на 07.02.2017. В судовому засіданні оголошувалася перерва. Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідній ухвалі суду. Ухвалою суду від 27.02.2017 строк розгляду справи було продовжено на 15 днів.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві, письмових та усних поясненнях.

В судових засіданнях представник відповідача щодо позову заперечив, просив у їх задоволені відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, письмових та усних поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (надалі позивач, Відділення) звернулося до господарського суду з позовом до Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал (надалі відповідач) про стягнення пені.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 30.06.2015 Адміністративна колегія Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши матеріали справи № 1-02-1/2015 прийняла рішення № 52 р/к (надалі рішення), яким постановила:

1. Визнати, що відповідно до статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ЛМКП "Львівводоканал" займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з приєднання до мереж централізованого водопостачання та водовідведення в територіальних (географічних) межах міста Львова, де розташовані діючі водопровідно-каналізаційні мережі, що знаходяться на його балансі та обслуговуванні з часткою 100% у період з 01.01.2012 по 30.06.2015;

2.Визнати, що дії ЛМКП "Львівводоканал" є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме, зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з приєднання до мереж централізованого водопостачання та водовідведення у вигляді дії підприємства (встановлення безпідставної плати за надання ЛМКП "Львівводоканал" послуг з промивки трубопроводів, проведення хіміко-бактеріологічного аналізу води, прийомки в експлуатацію), що призводить до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (ч. 1 ст. 13 названого Закону);

3. Припинити неправомірно встановлену ЛМКП "Львівводоканал" плату за послуги з "промивки трубопроводів", "хімбаканалізу води" та "прийомки в експлуатацію" споживачам власникам індивідуальних приватних будинків при приєднанні до мереж централізованого водопостачання та водовідведення та повернути неправомірно стягнені кошти за дані послуги за 2014 та з 01.01.2015 по 30.06.2015;

4. Відповідно до ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за вчинене правопорушення законодавства про захист економічної конкуренції, на ЛМКП "Львівводоканал" накладено штраф у розмірі 10 000, 00 грн.

Копія рішення була надіслана позивачем відповідачу із супровідним листом від 03.07.2015 р. № 13/03-1168 та отримана останнім 06.07.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 7901102760851.

У серпні 2015 року ЛМКП "Львівводоканал" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Відділення про визнання недійсним та скасування рішення. Ухвалою суду від 02.09.2015 позов було прийнято до розгляду. Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.11.2015 у справі № 914/3038/15 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного господарського суду. Ухвалою апеляційної інстанції від 17.12.2015 апеляційну скаргу ЛМКП «Львівводоканал» було прийнято до провадження. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 рішення господарського суду Львівської області від 11.11.2015 скасовано частково та позов задоволено частково. Визнано недійсними п. 2, 3, 4 рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2015 № 52 р/к у справі № 1-02-1/2015. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Відділення звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою. Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.04.2016 касаційну скаргу ЛОТВ Антимонопольного комітету України прийнято до провадження. Постановою від 17.05.2016 Вищим господарським судом України задоволено касаційну скаргу Відділення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 у справі № 914/3038/15 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними п. 2, 3, 4 рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2015 № 52 р/к у справі № 1-02-1/2015 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" скасовано. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.11.2015 у справі № 914/3038/15 у вказаній частині залишено в силі. В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 у справі № 914/3038/15 залишено без змін.

Отже, на думку позивача, рішення є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції та ст. 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України є обовязковим до виконання.

Відповідач вчасно не сплатив штрафу, накладеного рішенням. У зв'язку з вищенаведеним, позивач, враховуючи часткову сплату відповідачем пені у розмірі 4 950, 00 грн, здійснив нарахування пені за прострочення сплати штрафу, з врахуванням періодів зупинення строку для оплати (з 02.09.2015 до 11.11.2015 - розгляд справи № 914/3038/15 Господарським судом Львівської області та з 17.12.2015 до 25.02.2016 - розгляд справи № 914/3038/15 Львівським апеляційним господарським судом), та керуючись ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 5 050, 00 грн.

Відповідач щодо позову заперечує з тих підстав, що позивачем неправильно визначено кількість днів, за які нараховано пеню. У письмовому поясненні відповідача від 14.03.2017 останній вказав, що позивач правомірно нарахував пеню лише за 43 дні. В той же час, відповідач зазначає, що він, платіжним дорученням від 27.09.2016 № 18399-6435 сплатив пеню в сумі 4 950, 00 грн. Відтак, на думку відповідача, позивач неправомірно звернувся до суду про стягнення 5 050, 00 грн, оскільки підставними можуть бути позовні вимоги лише про стягнення 1 500, 00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про Антимонопольний комітет України (надалі Закон) основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону, у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Комітет має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Як вбачається з матеріалів справи, Адміністративна колегія Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши матеріали справи № 1-02-1/2015, рішенням від 30.06.2015 р. № 52 р/к постановила:

- визнати, що відповідно до статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ЛМКП "Львівводоканал" займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з приєднання до мереж централізованого водопостачання та водовідведення в територіальних (географічних) межах міста Львова, де розташовані діючі водопровідно-каналізаційні мережі, що знаходяться на його балансі та обслуговуванні з часткою 100% у період з 01.01.2012 по 30.06.2015;

-визнати, що дії ЛМКП "Львівводоканал" є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме, зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з приєднання до мереж централізованого водопостачання та водовідведення у вигляді дії підприємства (встановлення безпідставної плати за надання ЛМКП "Львівводоканал" послуг з промивки трубопроводів, проведення хіміко-бактеріологічного аналізу води, прийомки в експлуатацію), що призводить до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (ч. 1 ст. 13 названого Закону);

- зобов'язано припинити неправомірно встановлену ЛМКП "Львівводоканал" плату за послуги з "промивки трубопроводів", "хімбаканалізу води" та "прийомки в експлуатацію" споживачам власникам індивідуальних приватних будинків при приєднанні до мереж централізованого водопостачання та водовідведення та повернути неправомірно стягнені кошти за дані послуги за 2014 та з 01.01.2015 по 30.06.2015;

- за вчинене правопорушення на ЛМКП "Львівводоканал" накладено штраф у розмірі 10 000, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Копія рішення була надіслана позивачем відповідачу із супровідним листом від 03.07.2015 р. № 13/03-1168 та отримана останнім 06.07.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 7901102760851.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, які беруть (брали) участь у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, мають право оскаржувати рішення Антимонопольного комітету в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Частиною 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Підстави та правила нарахування пені визначаються ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", якою встановлено обов'язковість нарахування пені в разі несплати штрафу, правила її обчислення, підстави зупинення та припинення нарахування пені, зокрема особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:

- справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;

- відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Як встановлено судом, відповідач звертався до Господарського суду Львівської області з позовом до Відділення про визнання недійсним та скасування рішення. Ухвалою суду від 02.09.2015 позов було прийнято до розгляду. Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.11.2015 у справі № 914/3038/15 в задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного господарського суду. Ухвалою апеляційної інстанції від 17.12.2015 апеляційну скаргу ЛМКП «Львівводоканал» було прийнято до провадження.

З огляду на вищенаведене, нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням, зупинялось з 02.09.2015 до 11.11.2015 період розгляду справи № 914/3038/15 Господарським судом Львівської області та з 17.12.2015 до 25.02.2016 - період розгляд справи № 914/3038/15 Львівським апеляційним господарським судом. Таким чином, в врахуванням часового проміжку зупинення нарахування пені повязаного із розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанцій, період, протягом якого правомірним є нараховання пені за несплату штрафу накладеного рішенням, є з 12.11.2015 по 16.12.2015.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.02.2016, яка в силу приписів ч. 2 ст. 105 ГПК України набрала законної сили з дня її прийняття, рішення Господарського суду Львівської області від 11.11.2015 скасовано частково. Позов задоволено частково, визнано недійсними п. 2, 3, 4 рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2015 № 52 р/к у справі № 1-02-1/2015. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

У рішенні від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

З огляду на вищенаведене, з врахуванням принципу правової певності, у відповідача, в період чинності постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 у справі № 914/3038/15, не було обовязку виконувати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2015 № 52 р/к у справі № 1-02-1/2015.

Не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, Відділення звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.04.2016 касаційну скаргу ЛОТВ Антимонопольного комітету України було прийнято до провадження. Вищий господарський суд України постановою від 17.05.2016 задовольнив касаційну скаргу Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 у справі № 914/3038/15 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними п. 2, 3, 4 рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2015 № 52 р/к у справі № 1-02-1/2015 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" скасував. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.11.2015 у справі № 914/3038/15 у вказаній частині залишив в силі. В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 у справі № 914/3038/15 залишив без змін.

Таким чином, після 17.05.2016, рішення, за результатами перегляду господарськими судами, було визнане законним і підлягало до обовязкового виконання відповідачем з моменту проголошення постанови Вищого господарського суду України у справі № 914/3038/16.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобовязання в частині оплати штрафу згідно з рішенням виконав 26.05.2016, що підтверджується платіжним дорученням від 26.05.2016 № 18399-6435.

Відповідач платіжним дорученням від 27.09.2016 № 18399-6435 сплатив також і пеню в сумі 4 950, 00 грн з розрахунку за 33 дні, період з 12.11.2015 до 06.12.2015 (після рішення суду 1 інстанції) та з 18.05.2016 до 25.05.2016 (після постанови суду касаційної інстанції до дати сплати штрафу).

Нарахування пені за період з 07.12.2015 по 16.12.2015 відповідач вважає неправомірним, оскільки ним 03.12.2015 було направлено апеляційну скаргу, яка надійшла до суду 07.12.2015, тобто за вказаний період, на думку відповідача, пеня нараховуватися не повинна.

З цими доводами відповідача суд погодитися не може, виходячи із приписів ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідно до якої нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу та відповідного рішення (постанови) господарського суду. При цьому, як зазначив Пленум Вищого господарського суду України в п. 20.2 постанови від 26.12.2011 року № 15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства, аналіз вищенаведених правових норм свідчить, що тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час перебування матеріалів справи у суді до винесення ухвали про призначення/ прийняття, тобто на час, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Крім цього, приписи ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка передбачає що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, не дають правових підстав для висновку про перенесення кінцевої дати для добровільного виконання рішення шляхом додавання до кінцевої дати сплати штрафу часу зупинення в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, на що посилається відповідач.

Таким чином, доводи позивача в частині періоду нарахування пені з 07.12.2015 по 16.12.2015 є обґрунтованими, а позовні вимоги про стягнення пені за вказаний період у розмірі 1 500, 00 грн підлягають до задоволення.

Частиною 7 ст. 56 Закону передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до частини 9 ст. 56 Закону суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за період з 05.03.2016 до 28.03.2016 (після набрання чинності постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 у справі № 914/3038/15, якою рішення було скасовано), суд не вважає їх обгрунтованими з підстав, наведених вище, тому в їх задоволенні в цій частині слід відмовити.

Судові витрати слід покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (79014, м. Львів, вул. Зелена, 64, ідентифікаційний код 03348471) в дохід Державного бюджету України пеню у розмірі 1 500, 00 грн.

Стягувач: Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (адреса: вулиця І. Франка, будинок 61, місто Львів, 79005; ідентифікаційний код 20812013).

3. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (79014, м. Львів, вул. Зелена, 64, ідентифікаційний код 03348471) на користь Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (адреса: вулиця І. Франка, будинок 61, місто Львів, 79005; ідентифікаційний код 20812013) судовий збір у розмірі 409, 30 грн.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 17.03.2017 року.

Суддя Манюк П.Т.