Ухвала суду № 65409602, 15.03.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

У Х В А Л А

15 березня 2017 року Справа № 922/3662/15

Провадження №18/913/330/15

Розглянувши матеріали скарги державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії, м. Лисичанськ Луганської області

на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ

з виконання рішення господарського суду Луганської області від 27.01.2016 у справі № 922/3662/15

за позовом державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії, м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Свердловантрацит», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 179.918.369,99 грн.

Судова колегія у складі:

головуючий суддя Корнієнко В.В.

суддя Рябцева О.В.,

суддя Ковалінас М.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 03.10.2016 № 42;

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. від 19.12.2016 № СА182/16;

від ВДВС: ОСОБА_3 за дов. від 22.02.2017 № 124/20.3-03.

У звязку з відрядженням судді Драгнєвіч О.В. та судді Смоли С.В., згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.03.2017, вказаних суддів замінено на суддів Ковалінас М.Ю. та Рябцеву О.В.

В С Т А Н О В И В:

Позивач ДП «Регіональні електричні мережі» (стягувач) звернувся до суду зі скаргою від 10.02.2017 № 151 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі ВДВС, відділ ДВС) по виконанню наказу господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15 (виданого на виконання рішення господарського суду Луганської області від 27.01.2016 у справі № 922/3662/15), яким, з урахуванням постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2016, з відповідача на користь позивача стягнуто грошові кошти в сумі 38.198.680,48 грн. (борг за активну електроенергію в сумі 348785,39 грн., борг за реактивну електроенергію в сумі 2,78 грн., втрати від інфляції в сумі 36515477,33 грн., три проценти річних в сумі 1318905,58 грн., витрати на судовий збір в сумі 15509,40 грн.).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2017 по справі № 922/3662/15 визнано наказ господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 514 555,78 грн.

Стягувач у скарзі вказав, що 30.01.2017 відділом ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 23.06.2016 № 922/3662/15 на підставі п. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», в звязку з тим, що наказ визнано судом таким, що не підлягає виконанню.

Скаржник зазначив, що вказана постанова винесена ВДВС у супереч вимога діючого законодавства, так як наказ визнано судом таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 514 555,78 грн., в решті стягнутої суми 37.684.124,70 грн. наказ підлягає виконанню.

На підставі вказаних доводів стягувач заявив вимоги:

1. Визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 з винесення 30.01.2017 постанови про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду Луганської області про стягнення з ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» на користь ДП «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії боргу (наказ господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15) ВП № 51806801.

2. Визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 від 30.01.2017 про закінчення виконавчого провадження № 51806801.

3. Зобовязати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 винести постанову про поновлення виконавчого провадження № 51806801 з примусового виконання рішення господарського суду Луганської області від 13.06.2016 № 922/3662/15 про стягнення з ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» на користь ДП «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії боргу за активну електроенергію в сумі 348785,39 грн, боргу за реактивну електроенергію в сумі 2,78 грн, втрат від інфляції в сумі 36.515.477,33 грн, три відсотки річних в сумі 1.318.905,58 грн, судового збору за подання позовної заяви в сумі 15509,40 грн (наказ Господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15) ВП № 51806801, відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідач відзивом на скаргу від 28.02.2017 проти скарги заперечує, посилаючись на правомірність дій ВДВС.

Відділ ДВС відзивом на скаргу від 15.03.2017 проти скарги також заперечує посилаючись на правомірність дій ВДВС.

Дослідивши матеріали скарги, вислухавши представників стягувача, боржника та ВДВС, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких підстав:

Статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України встановлено:

«Скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.».

На підставі заяви стягувача від 30.06.2016 відділом ДВС постановою від 28.07.2016 відкрито виконавче провадження № 51806801 з виконання наказу господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15, яким з відповідача на користь позивача стягнуто грошові кошти в сумі 38.198.680,48 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2017 по справі № 922/3662/15 визнано наказ господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 514 555,78 грн.

30.01.2017 відділом ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 23.06.2016 № 922/3662/15 на підставі п. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», в звязку з тим, що наказ визнано судом таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Як зазначено вище, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2017 наказ від 23.06.2016 № 922/3662/15 визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 514 555,78 грн.

Відповідно, в решті стягнутої судом суми 37.684.124,70 грн. наказ підлягає виконанню.

При цьому, в оскаржуваній постанові від 30.01.2017 державний виконавець спотворив зміст зазначеної постанови Донецького апеляційного господарського суду вказавши, що наказ визнано судом таким, що не підлягає виконанню (не зазначивши, що наказ не підлягає виконанню частково).

Тобто із оскаржуваної постанови ВДВС витікає, що наказ визнано судом таким, що не підлягає виконанню повністю, тоді як він визнаний таким, що не підлягає виконанню частково.

Виходячи з вимог п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню лише у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі, а не частково.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Засадами виконавчого провадження є верховенства права, обов'язковість виконання рішень, законність, справедливість, неупередженість та об'єктивність (ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Разом з тим, не зважаючи на те, що наказ визнано судом таким, що не підлягає виконанню частково, державний виконавець вказує в оскаржуваній постанові про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (повністю), та закінчує виконавче провадження, тоді як наказ підлягає виконанню в решті суми 37.684.124,70 грн.

Згідно п. 9.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, доводи заявника скарги визнаються судом правомірними, дії державного виконавця з винесення постанови від 30.01.2017 про закінчення виконавчого провадження підлягають визнанню незаконними, а вказана постанова недійсною.

Статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено:

« 1. У разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

2. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання».

Враховуючи, що постанова про закінчення виконавчого провадження визнана судом недійсною, слід зобовязати відділ ДВС: відновити виконавче провадження № 51806801 з примусового виконання рішення господарського суду Луганської області від 13.06.2016 № 922/3662/15 (наказ від 23.06.2016 № 922/3662/15); надіслати господарському суду копію відповідної постанови про відновлення виконавчого провадження для пред'явлення наказу до виконання».

Доводи відповідача та відділу ДВС, якими вони заперечували проти скарги (про те, що дії державного виконавця були правомірними) не приймаються судом до уваги в звязку з тим, що вони спростовуються вищенаведеними обставинами.

Керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Скаргу державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії від 10.02.2017 № 151 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 задовольнити.

2.Визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 з винесення 30.01.2017 постанови про закінчення виконавчого провадження № 51806801 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15.

3.Визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 від 30.01.2017 про закінчення виконавчого провадження № 51806801 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15.

4.Зобовязати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 51806801 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15.

5.Зобовязати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслати господарському суду Луганської області копію постанови про відновлення виконавчого провадження № 51806801 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15.

Головуючий суддя В.В. Корнієнко

Судді: М.Ю. Ковалінас

ОСОБА_6