Ухвала суду № 65409512, 20.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20.03.2017

Справа № 910/3720/17

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" про забезпечення позову

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Газоторгова компанія "

Про зобов'язання вчинити поставку

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.03.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" (далі – позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газоторгова компанія " (далі – відповідач) про зобов'язання вчинити поставку.

14.03.2017 ухвалою суду порушено провадження у справі № 910/3720/17 та призначено розгляд справи на 05.04.2017.

17.03.2017 від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про забезпечення позову.

Позивач зазначає, що відповідачем ініційовано припинення газопостачання. ПАТ «Київгаз» вже розпочато здійснення відповідних дій. Відтак, для остаточного відключення від мереж газотранспортної системи підприємства Позивача представники уповноважених органів можуть в будь-який час прибути за місцем знаходження виробництва останнього та здійснити дії, внаслідок яких виконання рішення у справі № 910/3720/17 в подальшому буде неможливо.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем Груп» є виробником керамічної плитки торгової марки АТЕМ. Промислові потужності Позивача та багато-вузлові лінії із замішування, пресування, обпікання керамічної плитки знаходяться за адресою, що є об’єктом здійснення газопостачання за договором між сторонами.

Однією із складових частин лінії, для забезпечення функціонування якої безперервне постачання є необхідною умовою, є печі. Функціональне призначення печі є проведення випалу плитки. Технологічно піч являє собою тунельну конструкцію довжиною 109,2м, висотою 2,2 м, та шириною 4,5 м. Маса печі близько 60 т. Випал плитки проводиться за рахунок переміщення плитки в тунель із температурою 1200 – 12500С.

Зазначена висока температура забезпечується виключно за рахунок згорання природного газу, яке відбувається завдяки газовим горілкам в кількості 160 шт.

Потреба в безперервному газопостачанні для недопущення зниження температурного режиму зумовлена тим, що внутрішній шар поверхні печі, так звана внутрішня футеровка, виготовлений з вогнетривкого, матеріалу, здатного витримувати пікові температури понад 14800С. Вказаний матеріал є надзвичайно чутливий до зниження температури понад регламенті показники, оскільки внаслідок цього за рахунок температурного звуження відбувається розтріскування матеріалу і подальша руйнація по деформаційним температурним тріщинам. Зупинення печі, без нанесення їй шкоди не можливе. При зниженні температури руйнуються керамічні ролики (в кількості 1600 шт.), а при різкій зміні температурного режиму підлягає не відновлювальній руйнації внутрішня поверхня печі.

Враховуючи викладене відключення постачання природного газу на територію виробництва ТОВ «Атем груп» зумовить різке зниження температури обладнання, що в свою чергу означатиме фактичне знищення основних ліній виробництва плитки. Вартість відновлення та ремонтних робіт може становити до 80% вартості самого обладнання.

Таким чином, припинення газопостачання за ініціативою Відповідача, матиме наслідком припинення діяльності одного із провідних підприємств-виробників країни і руйнування найбільшого в України заводу із виготовлення керамічної плитки. Більше того, в результаті ТОВ «Атем Груп» може повністю втратити свою платоспроможність, оскільки обладнання товариства закуплене в різні періоди часу в різних країнах Європи, і його відновлення та ремонт не тільки займає великий проміжок часу, але може виявитись просто неможливим в силу фінансових причин.

Позовною вимогою у справі є зобов’язання ТОВ «Газоторгова компанія» здійснити поставку обсягу природного газу, що був недопоставлений за спірним договором. Тож у випадку задоволення позовних вимог, виконання рішення господарського суду полягатиме у доставці газотранспортною системою визначного обсягу природного газу із сховищ та резервуарів до місця розташування заводу Позивача.

Розумність, обгрунтованість та адекватність заходів забезпечення позову вбачається у тому, що заборона вчиняти дії щодо припинення постачання природного газу, не призведе до жодних негативних наслідків для сторін спору чи третіх осіб, натомість забезпечить можливість виконання рішення у справі та слугуватиме захистом від застосування до Позивача незаконних дій, правове обґрунтування яких є спірним та оспорюванням.

Забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу визначається тим, що обрані Позивачем заходи забезпечення позову не порушують майнових інтересів чи прав будь-якої особи, натомість покликані лише запобігти подібному порушенню, що матиме невідворотний характер.

Пов’язаність обраного засобу забезпечення із позовною вимогою, спроможність забезпечити виконання судового рішення та ризик неможливості виконання, у випадку не застосування такого засобу докладно описано у частині 2 цього Клопотання, та впливає на терміновість і нагальність вирішення питання про забезпечення позову.

Обгрунтованість припущень щодо можливості припинення газопостачання підтверджується доказами, що додані до позовної заяви, а також новивиявленими доказами, які додаються до цього клопотання, та містять дані про вчинення Відповідачем всього можливого комплексу заходів для припинення газопостачання і наявність ризику такого припинення в будь-який момент.

Відсутність будь-яких майнових наслідків застосування заборони вчиняти дії Відповідачеві, оскільки наразі газ, що споживається Позивачем поставляється іншими постачальниками, належним чином оплачується, так само як і послуги із транспортування природного газу.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали в цілому, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов’язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи щодо забезпечення позову обов’язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв’язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до приписів статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до приписів частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Поняття господарської діяльності міститься і в інших законах України, проте на відміну від загального визначення господарської діяльності в ГК України, її визначення, що міститься в спеціальних законах, застосовується лише для цілей цих законів.

Наведене свідчить про наявність зв'язку між визначеними заходами до забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність таких заходів із заявленими вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданих заходів до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, беручи до уваги те, що позивачем вказується на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, суд дійшов висновку про можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам позивача до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" про вжиття заходів до забезпечення позову – задовольнити.

2. З метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газоторгова компанія» (01014, м. Київ, вулиця Сергія Струтинського, будинок 13-15, офіс 509/2, ідентифікаційний код 39201974 ), ПАТ «Київгаз» (01103, м. Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 4 Б; ідентифікаційний код 03346331), ПАТ «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, будинок 9/1; ідентифікаційний код ) вчиняти дії, направлені на відключення Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем Груп» (02002, м. Київ, вулиця Панельна, будинок 1; ідентифікаційний код 40657853) від газопостачання.

3. Ухвала про забезпечення позову має силу виконавчого документу відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконавче провадження ”.

4. Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою про забезпечення позову є Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем Груп» (02002, м. Київ, вулиця Панельна, будинок 1; ідентифікаційний код 40657853).

5. Боржниками: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газоторгова компанія» (01014, м. Київ, вулиця Сергія Струтинського, будинок 13-15, офіс 509/2, ідентифікаційний код 39201974 ), Публічне акціонерне тоавриство «Київгаз» (01103, м. Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 4 Б; ідентифікаційний код 03346331), Публічне акціонерне тоавриство «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, будинок 9/1; ідентифікаційний код )

6. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її прийняття 20.03.2017 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

7. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала може бути пред’явлена до виконання протягом року з моменту її прийняття.

Суддя М.О. Лиськов