Рішення № 65408875, 13.03.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.03.2017 Справа № 905/241/17

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1, м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС УА", м. Маріуполь

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Юридичного департаменту Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Маріуполь

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, м. Одеса

за участю третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, м. Миколаїв

про визнання недійними рішення загальних зборів учасників, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 10.01.2017 та Статуту в редакції від 10.01.2017; зобов'язання поновити становище, що існувало до прийняття рішення загальних зборів учасників від 10.01.2017 року (протокол №10/01/2017 від 10.01.2017) шляхом подання державному реєстратору відповідної заяви та документів; визнання недійсними усі правочини, що були вчинені від імені товариства з моменту зміни керівника 14.01.2017

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_5 - за довіреністю № 56 від 16.01.17;

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: не з'явився

від третьої особи 4: не з'явився

Суть спору: Позивач, ОСОБА_1, м. Одеса звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС УА", м.Маріуполь про визнання недійними рішення загальних зборів учасників, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 10.01.2017 та Статуту в редакції від 10.01.2017; зобов'язання поновити становище, що існувало до прийняття рішення загальних зборів учасників від 10.01.2017 року (протокол №10/01/2017 від 10.01.2017) шляхом подання державному реєстратору відповідної заяви та документів; визнання недійсними усі правочини, що були вчинені від імені товариства з моменту зміни керівника 14.01.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.01.2017 йому стало відомо, що рішеннями загальних зборів учасників ТОВ «ЛІГОС УА» від 10.01.2017 без його відома було збільшено статутний капітал Товариства на 1990000 гривень (з 10000 гривень до 2000000 гривень), внаслідок чого належна йому частка у статутному капіталі зменшилася з 50% до 5%, а також звільнено його з посади директора та призначено на цю посаду ОСОБА_2, затверджено статут у новій редакції. Повідомлення про проведення зборів йому не надсилалося, участі у загальних зборах не приймав, нікого не уповноважував на прийняття участі у зборах учасників 10.01.2017.

Разом з позовною заявою позивачем надана заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд:

1. Накласти арешт на грошові кошти, що перебувають на наступних рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА»:

- р/р 26001010332441 в ПАТ «Банк Восток» в Дніпропетровській області, МФО 307123;

- р/р 26008010012812 в АБ «Південний» в м. Одеса, МФО 328209;

- будь-яких інших рахунках, що відкриті або будуть відкриті Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС У А» у банківських установах.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА» вчиняти будь-які правочини та укладати угоди, зокрема ті, що стосуються майна, яке перебуває у власності ТОВ «ЛІГОС УА».

3. Заборонити Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, ідентифікаційний номер 38727770) та Одеській філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (65026, м.Одеса, Митна пл.1, ідентифікаційний код 38728457) здійснювати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА» розрахунки у розмірі 47997767,70 гривень за Договором виконання робіт № 653-В-ОДФ15 від 25.06.2016 року.

4. Заборонити Публічному акціонерному товариству «Банк Восток» (м.Дніпропетровськ, 49051, вул. Курсантська, 24) повертати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА» суму банківської гарантії у розмірі 6 320 097,79 гривень.

5. Заборонити державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА», що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА».

Ухвалою від 19.01.2017 господарського суду Донецької області порушено провадження у справі №905/241/17 та залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Юридичний департамент Маріупольської міської ради та ОСОБА_2, м.Маріуполь.

06.02.2017 до канцелярії суду від третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Юридичного департаменту Маріупольської міської ради, м. Маріуполь надійшла засвідчена копія реєстраційної справи відповідача.

Від позивача надійшли додаткові пояснення до позовної заяви (зареєстровано в канцелярії суду 15.02.2017 вх.№4575/17), в яких зазначено, що згідно довіреності від 01.12.2015 ОСОБА_2 не мав повноважень приймати рішення щодо зміни керівника ТОВ «ЛІГОС УА», зміни розміру статутного капіталу ТОВ «ЛІГОС УА», зміни часток у статутному капіталі. У довіреності від 01.12.2015 зазначено, що ОСОБА_2 має право підписувати статут товариства у редакції, що попередньо погоджена ОСОБА_1, однак текст нової редакції статуту ТОВ «ЛІГОС УА», який був затверджений протоколом №10/01/2017 від 10.01.2017 не погоджувався з позивачем.

15.02.2017 в судовому засіданні представники третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2, м. Маріуполь проти задоволення позову заперечували. Письмових пояснень по суті спору не надали.

Від відповідача надійшли відзив на позовну заяву від 15.02.2017, заперечення проти вжиття заходів до забезпечення позову від 15.02.2017, клопотання про залучення у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору від 15.02.2017, які підписані представником ОСОБА_6, що діяла на підставі довіреності від 27.01.2017.

У відзиві відповідач проти позову заперечує з наступних підстав. Присутність на загальних зборах учасників ТОВ «ЛІГОС УА» представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, спростовує факт неповідомлення ОСОБА_1 про проведення загальних зборів, що відбулись 10.01.2017. Чинним законодавством дійсність рішення загальних зборів учасників господарського товариства не ставиться в залежність від можливості проведення його державної реєстрації. Посилання позивача про те, що загальні збори учасників ТОВ «ЛІГОС УА» були проведені пізніше, ніж дата, вказана в протоколі, судом не може бути взята до уваги, оскільки не підтверджується жодними доказами. Довіреність від 01.12.2015, що видана позивачем, в установленому порядку судом не визнана недійсною, на момент проведення загальних зборів була чинною, а відмова довірителя від дій, вчинених представником, що потягли для нього певні правові наслідки, не має правового значення, оскільки можливість такої відмови не передбачена чинним законодавством. Твердження про те, що ОСОБА_2 не мав права голосувати на загальних зборах щодо схвалення статуту в новій редакції, позивачем не доведена і спростовується матеріалами справи. Щодо позовної вимоги про зобов'язання поновити становище, що існувало до прийняття рішення загальних зборів учасників від 10.01.2017 року (протокол №10/01/2017 від 10.01.2017) шляхом подання державному реєстратору відповідної заяви та документів відповідач просить суд припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ч.І ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Стосовно позовної вимоги про визнання недійсними усіх правочинів, що були вчинені від імені ТОВ «ЛІГОС УА» з моменту зміни керівника 14.01.2017, позивачем не було наведено жодного правочину, вчиненого товариством з моменту зміни керівника з 14.01.2017, не надано доказів їх наявності, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Ухвалою від 15.02.2017 залучено до участі у справі у якості третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3; у якості третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4.

02.03.2017 від відповідача до канцелярію суду надійшли пояснення від 01.03.2017, в яких відповідач в тому числі додатково зазначив, що позивач належним чином не сформулював позовні вимоги та обрав спосіб захисту, який не передбачений чинним законодавством, що є самостійною підставою для відмови у позові та клопотання про відкладання розгляду справи та продовження строків розгляду справи від 01.03.2017. Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про продовження розгляду справи на 15 днів у зв'язку з безпідставністю, оскільки в матеріалах справи достатньо документів для вирішення справи по суті.

В судовому засіданні 02.03.2017 представник третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, м. Одеса зазначив, що позов підлягає задоволенню. В заяві ОСОБА_3, м. Одеса, що наявна в матеріалах справи, вказано: « 10.01.2017 та 14.01.2017 загальні збори учасників ТОВ «ЛІГОС УА» не скликались та не проводились, 14.01.2017 я приїхала до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу М.Л. Бєлостоцької з метою підписання документів щодо змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЛІГОС УА». 14.01.2017 мною були підписані рішення (протокол №10/01/2017 від 10.01.2017) загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА» та статут товариства у новій редакції, зазначені документи підписані були мною у зв'язку з тим, що я вважала, що ОСОБА_1 був обізнаний про прийняття рішень з тих питань, що були відображені в Протоколі загальних зборів учасників №10/01/2017 від 10.01.2017. Вважаю, що позовні вимоги про визнання недійними рішення загальних зборів учасників, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 10.01.2017 та Статуту в редакції від 10.01.2017 є обґрунтованими». Підпис ОСОБА_3 на заяві посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ламан А.І. 28.02.2017 зареєстровано в реєстрі № 409.

Третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, м.Миколаїв, в судові засідання не з'явився, надав пояснення від 06.03.2017, в яких зазначив, що за договором дарування від 17.02.2017 відступив належну йому частку в статутному капіталі відповідача в розмірі 2500,00 грн., просить розглянути справу без його участі. Суд задовольняє клопотання третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про розгляд справи без його участі.

Від відповідача за підписом ОСОБА_9 (довіреність від 09.02.2017) 13.03.2017 надійшло клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи та відзив, в якому вважає, що позов підлягає задоволенню.

При розгляді спору здійснювалась технічна фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Діловодство спеціалізованого суду».

Розгляд справи неодноразово відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін та третіх осіб було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, господарський суд встановив:

Протоколом від 01.12.2015 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС УА" (відповідач, товариство) був затверджений статут в новій редакції, який зареєстрований Державним реєстратором Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 03.12.2015 за №12741050011009109 (статут).

У відповідності до п.п. 6.1, 6.3, 6.4 статуту статутний капітал Товариства складається з суми грошових внесків Учасників і становить 10 000 (десять тисяч) гривень. Статутний капітал розподіляється на частки, які належать Учасникам Товариства. Частка кожного Учасника у статутному капіталі Товариства складає: ОСОБА_4 - 25% - 2 500,00 гри. грошовими коштами; ОСОБА_3 - 25% - 2 500,00 грн. грошовими коштами; ОСОБА_1 - 50% - 5000,00 грн. грошовими коштами. За погодженням між учасниками розмір статутного капіталу Товариства може бути змінено (збільшено або зменшено). Збільшення статутного капіталу може бути здійснено лише після повного внесення усіма учасниками своїх вкладів. Зменшення статутного капіталу допускається після особистого письмового повідомлення про це усіх його кредиторів. Зменшення статутного капіталу менше ніж встановлено законодавством не допускається. Рішення Товариства про збільшення розміру статутного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Вищим органом Товариства є загальні збори Учасників, які мають право приймати рішення з усіх питань діяльності Товариства, у тому числі і тих, які передані до компетенції виконавчого органу. Збори складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представництво здійснюється на підставі діючого законодавства (п. 7.3.1 статуту).

Учасники мають кількість голосів, пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі ( п. 7.3.2 статуту).

Згідно п. 7.3.3 статуту збори учасників обирають голову, який організує скликання та проведення зборів. Голова зборів організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути в будь-який час надана Учасникам Товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

До компетенції загальних зборів відносяться в тому числі такі питання: визначення основних напрямів діяльності Товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; внесення змін до Статуту Товариства, зміна розміру статутного капіталу Товариства; утворення та відкликання виконавчого та інших органів Товариства; прийняття рішення про обрання уповноваженої особи учасників для представлення інтересів учасників у випадках, передбачених законом (п. 7.3.4 статуту).

Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів (п. 7.3.6 статуту).

Збори учасників скликаються по мірі необхідності, але не рідше одного разу на рік (п.7.3.7 статуту).

Позачергові збори учасників скликаються: головою - у випадку неплатоспроможності Товариства, а також в будь-якому іншому випадку, коли цього вимагають інтереси Товариства в цілому зокрема якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу, на вимогу виконавчого органу, учасниками товариства, які володіють в сукупності більш як 20% голосів в будь-який час і будь з якого приводу, що стосується діяльності Товариства. Якщо протягом 25 днів Голова не закликав зборів, Учасники мають право самі скликати їх (п. 7.3.8 статуту).

Про проведення загальних зборів Учасники повідомляються листом, телефонограмою або факсом з вказівкою часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не пізніше як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з Учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. З питань, що не включені до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх Учасників, присутніх на зборах (п. 7.3.9 статуту).

Відповідно до тексту Рішення (протоколу) № 10/01/2017 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС УА" 10.01.2017 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС УА".

На вказаних зборах, як зазначено в тексті протоколу, були присутні учасники товариства та представник учасника: ОСОБА_4, ОСОБА_3, представник учасника ОСОБА_1 ОСОБА_10 ОСОБА_11, який діє на підставі довіреності від 01.12.2015, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Агакішевою Т.А., реєстр. №1141.

На порядок денний винесені наступні питання:

Вибори голови та секретаря загальних зборів учасників - процедурне питання. Вирішено: обрати Головою загальних зборів учасників ОСОБА_4, секретарем загальних зборів - ОСОБА_3

1. Про звільнення (відкликання) директора з займаної посади (виконавчого органу) ТОВ «ЛІГОС УА».

2. Про призначення нової особи на посаду директора (виконавчого органу) ТОВ «ЛІГОС УА».

3. Про збільшення статутного капіталу ТОВ «ЛІГОС УА», встановлення розміру, форми та порядку здійснення додаткових внесків. Про перерозподіл часток.

4. Про затвердження статуту ТОВ «ЛІГОС УА» в новій редакції. Про уповноваження на підписання статуту ТОВ «ЛІГОС УА» в новій редакції учасників ТОВ «ЛІГОС УА».

5. Про легалізацію (зокрема державну реєстрацію) змін до відомостей про ТОВ «ЛІГОС УА», які обліковуються в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, зокрема в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На зборах були прийняті наступні рішення:

1. Звільнити (відкликати) ОСОБА_1 з займаної посади директора (виконавчого органу) ТОВ «ЛІГОС УА» з 13.01.2017.

2. Призначити ОСОБА_2 на посаду директора (виконавчого органу) ТОВ «ЛІГОС УА» з 14.01.2017.

3. Збільшити статутний капітал ТОВ «ЛІГОС УА» на 1990000 грн. та встановити його в розмірі 2000000 грн. Встановити наступний порядок здійснення додаткових внесків, їх форми та перерозподіл часток у статутному капіталі ТОВ: ОСОБА_4 вносить додатково до вже існуючого внеску в розмірі 2500 грн. ще 947 500 грн. та отримує 47,5% частки в статутному капіталі ТОВ (950000,00грн.), ОСОБА_3 вносить додатково до вже існуючого внеску в розмірі 2500 грн. ще 947500грн. та отримує 47,5% частки в статутному капіталі ТОВ (950000,00грн.), ОСОБА_1 вносить додатково до вже існуючого внеску в розмірі 5000,00 грн. ще 95000 грн. та отримує 5% частки в статутному капіталі (100000,00грн.);всі додаткові внески вносяться в грошовій формі не пізніше ніж до 31.12.2017.

4. Затвердити статут TOB «ЛІГОС УА» в новій редакції. Уповноважити на підписання статуту ТОВ «ЛІГОС УА» в новій редакції присутніх учасників ОСОБА_4 та ОСОБА_3

5. Здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про ТОВ «ЛІГОС УА», які обліковуються в органах державної влади та органах місцевого самоврядування зокрема в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також державну реєстрацію змін до установчого документа ТОВ «ЛІГОС УА» з огляду на затвердження статуту в новій редакції, обов'язок відносно чого покласти на директора ТОВ «ЛІГОС УА» із правом передоручення відповідних повноважень шляхом видачі довіреності на ім'я третіх осіб, визначених ним.

Протокол підписаний головою загальних зборів учасників ОСОБА_4 та секретарем загальних зборів учасників ОСОБА_3, справжність підписів яких засвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу М.Л. Бєлостоцькою 14.01.2017.

Також в матеріалах справи наявне Рішення (протокол) №10/01/2017-1 від 10.01.2017, загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА», відповідно до якого вирішено: визнати правомочними (правомірними) рішення, прийняті на засіданні загальних зборів учасників ТОВ «ЛІГОС УА» від 10.01.2017, оформлені протоколом №10/01/2017; уповноважити на підписання протоколу № 10/01/2017, яким оформлені рішення, прийняті на засіданні загальних зборів учасників ТОВ «ЛІГОС УА» від 10.01.2017, голову загальних зборів учасників ОСОБА_4 та секретаря загальних зборів ОСОБА_3

Як зазначено вище, в Рішенні (протоколі) № 10/01/2017 від 10.01.2017 загальних зборів учасників, зазначено, що учасника ОСОБА_1 представляв ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від 01.12.2015, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Агакішевою Т.А., реєстр. №1141.

Зі змісту довіреності від 01.12.2015 вбачається, що ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2: бути представником з питань, які будуть пов'язані із реєстрацією (перереєстрацією) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА», створеного за моєю участю, у тому числі, у разі здійснення реєстрації змін та доповнень до установчих документів Товариства з будь-яких питань та у будь-якій частині, у відповідних державних органах та установах (в тому числі у відповідній державній адміністрації/виконавчому комітеті, при зверненні до відповідного Державного реєстратора органу виконавчої влади, Державної податкової адміністрації/інспекції (іншого органу Державної фіскальної служби), Державних фондів (Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України; Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; Пенсійний фонд України, інші фонди в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тощо), у державних нотаріальних конторах та у приватних нотаріусів, а також у будь-яких інших установах та організаціях незалежно від форм власності та галузевої належності. Для цього він вправі розписуватись від мого імені на документах, у тому числі підписувати заяви, реєстраційні картки з метою проведення державної реєстрації (перереєстрації) створеного за моєю участю зазначеного Товариства, для вирішення питань діяльності Товариства приймати участь у загальних зборах учасників Товариства з правом голосу, підписувати протоколи загальних зборів учасників створеного за моєю участю ТОВ «ЛІГОС УА», підписувати Статут вищевказаного Товариства у редакції, що мною попередньо погоджена та яка відома представнику, підписувати акти приймання-передачі майна, у тому числі з метою формування статутного (складеного) капіталу товариства, подавати та одержувати будь-які документи (зокрема, але не виключно - Виписку та/або Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, дозволи, рішення, розпорядження, повідомлення, довідки і т. ін.), що стосуються цієї довіреності, здійснити комплекс дій, пов'язаних із державною реєстрацією (перереєстрацією) Товариства та/або його установчих документів, здійснювати необхідні розрахунки та/чи вносити обов'язкові платежі, оплачувати державне мито та збори та виконувати будь-які інші дії та нормальності, що пов'язані з цією довіреністю. Строк дії довіреності - 3 роки.

Довіреність від 01.12.2015 була скасована позивачем 11.01.2017 на підставі заяви про скасування, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей.

Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА» у новій редакції підписаний учасниками Товариства - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 14.01.2017.

14.01.2017 новопризначений директор ТОВ «ЛІГОС УА» подав документи державному реєстратору Мангушської районної державної адміністрації Донецької області та відповідні зміни були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ОСОБА_1 17 січня 2017 року подав до Міністерства юстиції України скаргу на реєстраційні дії №12741050014009109 та №12741070015009109 від 14.01.2017, здійсненні державним реєстратором Мангушської районної державної адміністрації Донецької області Демидовим О.О.

Розглянув цю скаргу Міністерство юстиції України, видало Наказ, яким скаргу ОСОБА_1 від 17 січня 2017 року задоволено у повному обсязі; скасовані реєстраційні дії у ЄДР від 14.01.2017 року щодо ТОВ «Лігос-УА»; заблоковано доступ до ЄДР державному реєстратору Демидову ОО на 4 місяці.

З метою захисту корпоративних прав, ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів. 18 січня 2017 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області внесено до ЄРДР інформацію про злочин.

Позивач, ОСОБА_1, як учасник вищезазначеного товариства, звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійними рішення загальних зборів учасників, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 10.01.2017 та Статуту відповідача в редакції від 10.01.2017; зобов'язати поновити становище, що існувало до прийняття рішення загальних зборів учасників від 10.01.2017 (протокол №10/01/2017 від 10.01.2017) шляхом подання державному реєстратору відповідної заяви та документів; визнати недійсними усі правочини, що були вчинені від імені товариства з моменту зміни керівника 14.01.2017.

Оцінюючи доводи сторін, матеріали справи суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 та 3 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

За ч. 1 ст. 58 Закону України „Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно з приписами ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Аналогічний порядок повідомлення про проведення загальних зборів товариства учасників зазначений в п. 7.3.7, 7.3.8, 7.3.9 статуту.

Таким чином, законодавством та статутом товариства визначено чіткий порядок скликання загальних зборів, а саме: визначено коло осіб, яки мають право ініціювати загальні збори; запроваджено порядок такого ініціювання; встановлено обов'язок сформувати порядок денний майбутніх загальних зборів, місце та час їх проведення що найменш за 30 днів до скликання; забезпечення повідомлення учасників про збори за 30 днів та забезпечення ознайомлення учасників з документами, внесеними до порядку денного.

Суд ухвалами зобов'язував надати відповідача засвідчені копії документів про підготовку та проведення загальних зборів учасників товариства 10.01.2017, однак суду не надано жодних документів, яки б свідчили про виконання визначених вище вимог закону та статуту.

Позивач наполягає, що не отримував документів про час, місце проведення та порядок денний загальних зборів учасників, наполягає на тому, що йому не було відоме про намір інших учасників збільшувати статутний фонд та звільняти його з посади директора.

У відповідності до п. 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України N 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Згідно пунктами 17, 18 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Як зазначалося вище, Законом України «Про господарські товариства» та статутом товариства чітко визначена процедура скликання загальних зборів учасників товариства. В ході розгляду справи жодним із учасників судового процесу не доведено ким ініціювалися та готувалися збори учасників, не надано проекту статуту, не надано документів, якими обґрунтовано збільшення статутного фонду товариства, не доведено дотримання встановленого Законом України «Про господарські товариства» та статутом порядку його скликання та повідомлення у будь-який спосіб позивача про таки збори та його порядок денний. Докази того, що позивач уповноважував будь-яких осіб, в тому числі ОСОБА_2 на отримання повідомлення про проведення загальних зборів учасників в матеріалах справи відсутні.

Суд критично ставиться до позиції відповідача, який наполягає на тому, що присутність представника позивача на загальних зборах звільняє відповідача від обов'язку спростування доводів позивача про його необізнаність щодо загальних зборів, які нібито були призначені на 10.01.2017. Присутність представника учасника товариства на загальних зборах, в умовах його дії на підставі довгострокової довіреності, категоричних заперечень з боку самого учасника про обізнаність про таки збори, а також суттєве звуження прийнятим рішенням корпоративних та трудових прав позивача (шляхом зменшення його долі в статутному фонді та звільнення його з посади директора), не може бути достатньої підставою для висновку про правову можливість ігнорування виконання приписів закону та статуту товариства стосовно порядку скликання загальних зборів та повідомлення самого учасника про таки збори та їх порядок денний. У таких випадках, для вирішення спору по суті, мають значення будь-які докази, які свідчать про формування заздалегідь порядку денного, проекту статуту, обґрунтування необхідності збільшення статутного фонду, доведення цього до відома учасників та повідомлення їх про місце та час загальних зборів товариства, надання можливості ознайомитися з проектами документів, яки будуть прийматися на загальних зборах. Така позиція суду кореспондується з позицією Вищого господарського суду України, викладеної в п. 2.27 постанови пленуму N 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", згідно з якої присутність на зборах саме учасника нівелює порушення порядку його персонального повідомлення про такі збори.

Суд не може не прийняти до уваги заяву учасника товариства ОСОБА_3 від 28.02.2017, в якій вона зазначила про те, що загальні збори 10.01.2017 не скликалися та не проводилися, вона не була присутня на них, проте протокол та нову редакцію статуту вона підписала 14.01.2017 у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу М.Л. Бєлостоцької.

Крім зазначеного, суд не може залишити поза увагою, що відповідно до змісту Рішення (протоколу) № 10/01/2017 від 10.01.2017 загальних зборів учасників на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА» інтереси ОСОБА_1 представляв ОСОБА_2, що діяв на підставі довіреності від 01.12.2015.

Статтею 100 Цивільного кодексу України визначено, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. Проте Цивільний кодекс України надає можливість реалізувати право участі у загальних зборах господарського товариства через представника.

Згідно з ч.3 ст.244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

У відповідності до змісту довіреності від 01.12.2015 вбачається, що ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 бути представником з питань, які будуть пов'язані із реєстрацією (перереєстрацією) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА». На виконання довіреності представник уповноважений для вирішення питань діяльності товариства приймати участь у загальних зборах учасників товариства з правом голосу, підписувати протоколи загальних зборів учасників створеного за його участю ТОВ «ЛІГОС УА», підписувати статут вищевказаного товариства у редакції, що попередньо погоджена з довірителем.

Чинним законодавством не передбачено на теперішній час поняття перереєстрації підприємства. Виходячи з аналізу довіреності від 01.12.2015 позивач уповноважив ОСОБА_2 для вирішення питань діяльності товариства приймати участь в загальних зборах учасників з правом голосу, проте згідно порядку денному на вирішення загальних зборів було винесення питання щодо встановлення розміру, форми та порядку здійснення додаткових внесків до статутного фонду та перерозподіл часток. Зі змісту довіреності не вбачається, що ОСОБА_2 був уповноважений на вирішення питань, які стосуються звуження або збільшення особистих корпоративних прав позивача, отже суд вважає, що встановлення розміру, форми та порядку здійснення додаткових внесків та перерозподіл часток є питанням яке стосується саме корпоративного права учасника, повноваження на вирішення якого позивачем не було доручено ОСОБА_2

Отже, суд критично ставиться до позиції ОСОБА_2, викладеної в протоколі загальних зборів учасників, яка свідчить про фінансову неспроможність позивача та необхідність забезпечення внесків саме від ОСОБА_4 та ОСОБА_3, як ініціаторів відповідного збільшення статутного капіталу, та вважає неправомірним представництво ОСОБА_2 з питань розподілу часток, розміру та форми додаткових внесків, що свідчить про те, що якщо б збори дійсно відбулись у такому вигляді, рішення з цього питання приймалося з порушенням кворуму.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач довів суду порушення порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства від 10.01.2017, натомість відповідач не довів суду, що загальні збори учасників товариства від 10.01.2017 були проведені у відповідності до норм чинного законодавства України.

Враховуючи викладене, наявні законні підстави для визнання недійними рішення загальних зборів учасників, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 10.01.2017.

Стосовно твердження відповідача, що позивач невірно визначив позовну вимогу щодо визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА», оформлене протоколом загальних зборів учасників від 10.01.2017 суд зазначає наступне.

У відповідності до в п.20 Постанови пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК, при цьому позивач просить визнати недійними рішення загальних зборів учасників оформлене протоколом загальних зборів учасників від 10.01.2017, а не сам про протокол чи одне рішення, що також підтверджується як змістом позовної заяви так і додатковими поясненнями позивача, що надійшли до суду 15.02.2017, тому означене заперечення до уваги не приймається.

Відповідач в обґрунтування своїй правової позиції посилається на Постанову Верхового суду України від 16.09.2015 у справі № 3-486гс15, однак у даній постанові встановлено, що відповідачем було підготовлено повідомлення про скликання позачергових загальних зборів на вимогу одного із учасників товариства, у повідомленні було зазначено порядок денний зборів і дату, з якої учасники мають можливість ознайомитися із документами, винесеними на порядок денний, це повідомлення було направлено рекомендованою кореспонденцією на зазначені в статуті та реєстраційних документах адреси учасників товариства, тому в зв'язку з тим, що в цій справі не надано жодного доказу повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства, правовідносини в цій справі та справі № 3-486гс15 не є подібними, а отже висновки Верховного суду України, викладені в Постанові від 16.09.2015 у справі № 3-486гс15 не можуть бути застосовані у справі № 905/241/17.

Пунктами 13, 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" визначено, що відповідно до вимог статей 88, 143, 154 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 ГК України, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України "Про господарські товариства", суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача. При вирішенні спорів про визнання установчих документів господарського товариства недійсними господарським судам необхідно враховувати, що статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Враховуючи, що рішення загальних зборів товариства прийняті з порушенням вимог закону, то і затверджений на таких зборах статут товариства не може вважатися таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а наявні порушення прав та інтересів позивача, як учасника товариства, не можуть бути усунуті, що відповідно є підставою для визнання статуту недійсним.

Тому позовна вимога про визнання недійсним статуту товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА» в редакції від 10.01.2017 також є такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання поновити становище, що існувало до прийняття рішення загальних зборів учасників від 10.01.2017 (протокол №10/01/2017 від 10.01.2017) шляхом подання державному реєстратору відповідної заяви та документів суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України, скаргу ОСОБА_1 від 17 січня 2017 року задоволено у повному обсязі; скасовані реєстраційні дії у ЄДР від 14.01.2017 щодо ТОВ «ЛІГОС УА» (після порушення провадження по цій справі).

У відповідності до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.03.2017, інформація про реєстраційні дії, вчинені на підставі протоколу від 10.01.2017 №10/01/2017, у реєстрі відсутні.

У відповідності до пункту 1-1 частини 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, оскільки інформація про реєстраційні дії, вчинені на підставі протоколу від 10.01.2017 №10/01/2017, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні, суд припиняє провадження у справі в частині зобов'язання поновити становище, що існувало до прийняття рішення загальних зборів учасників від 10.01.2017 року (протокол №10/01/2017 від 10.01.2017) шляхом подання державному реєстратору відповідної заяви та документів.

Позивач також просить визнати недійсними усі правочини, що були вчинені від імені товариства з моменту зміни керівника 14.01.2017.

Суд ухвалами зобов'язував відповідача надати засвідчені копії правочинів, що укладались з 14.01.2017 та докази їх виконання, однак вимоги суду не виконані, позивачем також не надані відповідні правочини, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні означеної позовної вимоги.

Інші пояснення та заперечення сторін не впливають на вирішення спору по суті та не спростовують висновків суду по цій справі.

Відзив відповідача, який надійшов до суду 13.03.2017 за підписом ОСОБА_9, що діє на підставі довіреності №2 від 09.02.2017, виданої ОСОБА_1, в якому зазначено, що позов підлягає задоволенню не приймається судом до уваги на підставі наступного.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Закон не пов'язує момент призначення (звільнення) директора з фактом внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому враховуючи, що в цій справі оскаржуються рішення загальних зборів учасників, в тому числі щодо призначення нового керівника, суд не приймає до уваги відзив відповідача, який надійшов до суду 13.03.2017.

Разом з позовною заявою позивачем надана заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд:

1. Накласти арешт на грошові кошти, що перебувають на наступних рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА»:

- р/р 26001010332441 в ПАТ «Банк Восток» в Дніпропетровській області, МФО 307123;

- р/р 26008010012812 в АБ «Південний» в м. Одеса, МФО 328209;

- будь-яких інших рахунках, що відкриті або будуть відкриті Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС У А» у банківських установах.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА» вчиняти будь-які правочини та укладати угоди, зокрема ті, що стосуються майна, яке перебуває у власності ТОВ «ЛІГОС УА».

3. Заборонити Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, ідентифікаційний номер 38727770) та Одеській філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (65026, м. Одеса, Митна пл.1, ідентифікаційний код 38728457) здійснювати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА» розрахунки у розмірі 47 997 767,70 гривень за Договором виконання робіт № 653-В-ОДФ15 від 25.06.2016 року.

4. Заборонити Публічному акціонерному товариству «Банк Восток» (м. Дніпропетровськ, 49051, вул. Курсантська, 24) повертати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА» суму банківської гарантії у розмірі 6 320 097,79 гривень.

5. Заборонити державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА», що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА».

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 67 ГПК України не допускається забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом, зокрема, заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством повноваження.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення утруднення або неможливості виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що таким заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проаналізувавши доводи позивача та перевіривши надані на їх підтвердження докази, суд дійшов таких висновків.

Предметом позову у даній справі є вимоги немайнового характеру про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників та статуту, зобов'язання поновити становище, що існувало до прийняття рішення загальних зборів учасників шляхом подання державному реєстратору відповідної заяви та документів; визнання недійсними усі правочини, що були вчинені від імені товариства з моменту зміни керівника 14.01.2017.

Суд вважає, що в даному випадку відсутній зв'язок між предметом позову у даній справі та обраними позивачем заходами до забезпечення позову, визначені позивачем заходи неспроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Вимога позивача викладена у заяві про забезпечення позову про заборону державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІГОС УА» суперечить вимогам частини 4 статті 67 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 25.01.2017 у справі № 910/17372/16, від 04.04.2016 у справі № 926/1812/15. При цьому, судом враховано, що згідно ухвали Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/1406/17 від 20.01.2017 заборонено до закінчення розгляду справи по суті державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно ТОВ «ЛІГОС УА».

Отже, здійснивши оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності його вимог щодо забезпечення позову, визначившись із наявністю обставин, що свідчили б про ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів та взявши до уваги можливість порушення у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення прав та охоронюваних законом інтересів інших учасників товариства, суд не вбачає правових підстав для вжиття заходів до забезпечення позову та відмовляє в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суд покладає судовий збір на сторін пропорційно розміру задоволених вимог у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.ст.1, 4, 22, 27, 33, 34, 43, 44, 49, 66, 67, 77, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС УА", м. Маріуполь задовольнити частково.

Визнати недійними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС УА", м. Маріуполь (ЄДРПОУ 38673584, місцезнаходження юридичної особи: 87513, Україна, Донецька обл., місто Маріуполь, Іллічівський район, 26 квартал, будинок 1, приміщення 36), оформлене протоколом загальних зборів учасників від 10.01.2017.

Визнати недійним статут Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС УА", м. Маріуполь (ЄДРПОУ 38673584, місцезнаходження юридичної особи: 87513, Україна, Донецька обл., місто Маріуполь, 26 квартал, будинок 1, приміщення 36) в редакції від 10.01.2017.

Припинити провадження у справі в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС УА" поновити становище, що існувало до прийняття рішення загальних зборів учасників від 10.01.2017 року (протокол №10/01/2017 від 10.01.2017) шляхом подання державному реєстратору відповідної заяви та документів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС УА", м. Маріуполь (ЄДРПОУ 38673584, місцезнаходження юридичної особи: 87513, Україна, Донецька обл., місто Маріуполь, Іллічівський район, 26 квартал, будинок 1, приміщення 36) на користь ОСОБА_1, м. Одеса (тимчасова адреса: АДРЕСА_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, паспорт громадянина України серія НОМЕР_2, виданий 22.02.2011 року Ленінським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області) сплачений судовий збір в розмірі 3200,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні 13.03.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 20.03.2017.

Повний текст рішення підписано 20.03.2017.

Суддя Г.Є. Курило