Ухвала суду № 65407497, 14.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/26018/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

14 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою державного підприємства завод «Арсенал» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві до державного підприємства завод «Арсенал» про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 листопада 2016 року позов Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві задоволено повністю, стягнуто з державного підприємства завод «Арсенал» на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві заборгованість зі сплати різниці фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 348493,60 грн. (з них: за Списком №1 - 160185,42 грн., за Списком №2 - 188308,18 грн.).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою передбачити розподіл зобов'язань по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до розподільчого балансу майна, прав та обов'язків між КП СПБ «Арсенал» та ДП завод «Арсенал» на 29 лютого 2012 року. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ДП завод «Арсенал», що утворилось шляхом виділу зі складу КП СПБ «Арсенал», не є тотожним з ДП завод «Арсенал», що було реорганізовано шляхом приєднання до КП СПБ «Арсенал», відповідач не є правонаступником ВО «Завод Арсенал» та є лише частковим правонаступником ДП завод «Арсенал», що існувало до приєднання до КП СПБ «Арсенал».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач зареєстрований в органах Пенсійного фонду України як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з картками особового рахунку страхувальника по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками №1 та №2 за період з 01 липня 2015 року по 25 листопада 2015 року та розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсії, призначених відповідно до п.п.«а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за червень-листопад 2015 року, що були отримані відповідачем згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, загальна заборгованість ДП завод «Арсенал» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 25 липня 2015 року по 25 листопада 2015 року становить 348493,60 грн. (в т.ч. за списком №1 - 160185,42 грн., за списком №2 - 188308,18 грн.).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідач має всі права та обов'язки підприємства, на якому працювали громадяни на посадах, перебування на яких дає право на отримання пенсій за віком на пільгових умовах (відповідно до п.«а», п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), а тому наявні підстави для стягнення з ДП завод «Арсенал» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 348493,60 грн. (в т.ч. за списком №1 - 160185,42 грн., за списком №2 - 188308,18 грн.).

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.«а»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи.

З наявних в матеріалах справи довідок вбачається, що стаж роботи на ДП завод «Арсенал» (ВО «Завод Арсенал») для призначення пенсії на пільгових умовах за п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» набули наступні працівники: ОСОБА_2 (з 12 квітня 1978 року по 24 січня 2007 року), ОСОБА_3 (з 27 березня 1978 року по 10 січня 2007 року), ОСОБА_4 (з 05 квітня 1993 року по день видачі довідки), ОСОБА_5 (з 01 грудня 1986 року по день видачі довідки), ОСОБА_6 (з 01 січня 1979 року по 27 липня 1999 року), ОСОБА_7 (з 04 січня 1987 року по 16 серпня 2007 року), ОСОБА_8 (з 21 грудня 1978 року по 05 липня 1993 року), ОСОБА_9 (з 19 червня 1982 року по 15 грудня 1997 року), ОСОБА_10 (з 01 грудня 1980 року по день видачі довідки), ОСОБА_11 (з 24 липня 1978 року по 17 квітня 1996 року), ОСОБА_12 (з 01 серпня 2008 року по 31 жовтня 2008 року), ОСОБА_13 (з 04 листопада 1983 року по 27 жовтня 1995 року), ОСОБА_14 (з 03 січня 1984 року по 12 березня 1994 року), ОСОБА_15 (з 01 березня 1982 року по 06 лютого 2007 року), ОСОБА_16 (з 01 серпня 1982 року по 07 лютого 1995 року), ОСОБА_17 (з 13 серпня 1981 року по 06 квітня 1995 року), ОСОБА_18 (з 13 червня 1986 року по 14 листопада 1987 року), ОСОБА_19 (з 09 березня 1977 року по день видачі довідки), ОСОБА_20 (з 21 квітня 1986 року по 31 липня 1996 року).

Стаж роботи на ДП завод «Арсенал» (ВО «Завод Арсенал») для призначення пенсії на пільгових умовах за п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» набули наступні працівники: ОСОБА_21 (з 01 лютого 1977 року по 04 вересня 1992 року), ОСОБА_22 (з 03 грудня 1981 року по день видачі довідки), ОСОБА_23 (з 01 жовтня 1985 року по день видачі довідки), ОСОБА_24 (з 01 жовтня 1977 року по 27 жовтня 1997 року), ОСОБА_25 (з 05 квітня 1984 року по 02 березня 1992 року), ОСОБА_26 (з 01 лютого 1980 року по 01 березня 1996 року), ОСОБА_27 (з 13 серпня 1980 року по 02 квітня 1995 року), ОСОБА_28 (з 10 червня 1981 року по 13 березня 1995 року), ОСОБА_29 (з 15 березня 1991 року по 23 січня 1997 року), ОСОБА_30 (з 15 червня 1980 року по 01 жовтня 1987 року, з 03 листопада 1997 року по 21 січня 2003 року), ОСОБА_31 (з 01 травня 1984 року по 15 вересня 1985 року, з 03 липня 1987 року по 02 листопада 2010 року), ОСОБА_32 (з 12 липня 1977 року по 30 листопада 2011 року), ОСОБА_33 (з 01 грудня 1979 року по 06 липня 1995 року), ОСОБА_34 (з 12 жовтня 1987 року по 19 липня 2000 року), ОСОБА_35 (з 01 липня 1982 року по 31 серпня 1989 року, з 01 січня 1990 року по 13 грудня 1999 року), ОСОБА_36 (з 01 лютого 1985 року по 20 грудня 1999 року), ОСОБА_37 (з 01 березня 1977 року по 09 грудня 1993 року), ОСОБА_38 (з 18 серпня 1997 року по 02 листопада 2007 року), ОСОБА_39 (за період з 02 березня 1981 року по 01 листопада 1994 року), ОСОБА_40 (з 05 травня 1980 року по 21 серпня 1992 року), ОСОБА_41 (з 01 лютого 1978 року по 03 травня 1992 року), ОСОБА_42 (з 23 липня 1976 року по 03 лютого 1994 року), ОСОБА_43 (з 05 лютого 1985 року по 12 лютого 2001 року), ОСОБА_44 (з 01 серпня 1985 року по 01 серпня 1992 року), ОСОБА_45 (з 12 травня 1980 року по 24 червня 1997 року), ОСОБА_46 (з 17 жовтня 1983 року по 27 вересня 1993 року).

В силу вимог п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до п.1 ст.1 та абз.4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому в силу п.1 ч.1 ст.4 вищезазначеного Закону ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для вищезазначених платників збору встановлюється в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст.2 цього Закону.

Відповідно до п.6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у пп.2.1.1 п.2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого ч.2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах, зокрема, 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Пунктом 2.1.1 зазначеної Інструкції визначено, що страхувальниками є роботодавці, зокрема, підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

В силу п.п.6.4, 6.5, 6.7 вищезазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З матеріалів справи вбачається, що загальний розмір заборгованості ДП завод «Арсенал» зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», становить 348493,60 грн. (в т.ч. за списком №1 - 160185,42 грн., за списком №2 - 188308,18 грн.).

У своїй апеляційній сказі апелянт не заперечує право осіб, зазначених у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за червень-листопад 2015 року на отримання пільгових пенсій та щодо наявності законодавчо визначених підстав для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку таких пенсій, проте ДП завод «Арсенал» посилається на наявність підстав для розподілу зобов'язань з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку таких пенсій відповідно до розподільчого балансу майна, прав та обов'язків між КП СПБ «Арсенал» та ДП завод «Арсенал», оскільки після виділу відповідача з КП СПБ «Арсенал» йому було повернуто лише 26% основних засобів, що йому належали до приєднання, та 17% кількості працюючих.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини справи.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №525-р від 10 квітня 2009 року та наказу Національного космічного агентства України №141 від 28 травня 2009 року ДП завод «Арсенал» було реорганізовано шляхом приєднання до КП СПБ «Арсенал», у результаті чого всі права та обов'язки заводу були передані його правонаступнику - КП СПБ «Арсенал», а діяльність заводу та сам завод, як юридична особа, припинені, у той час як ДП завод «Арсенал» створено шляхом виділу зі складу КП СПБ «Арсенал». Тобто, суб'єкт господарювання - ДП завод «Арсенал», який було реорганізовано шляхом приєднання до КП СПБ «Арсенал», та суб'єкт господарювання - ДП завод «Арсенал», який створено шляхом виділу зі складу КП СПБ «Арсенал», є різними юридичними особами, обсяг прав і обов'язків яких не є однаковим. Зобов'язання по сплаті заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками №1 та №2 до ДП завод «Арсенал» не передавались згідно розподільчого балансу майна, прав і обов'язків між КП СПБ «Арсенал» і ДП завод «Арсенал», затвердженого Головою Державного космічного агентства України 07 вересня 2012 року.

Відповідно до п.2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2009 року №525-р «Про перейменування казенного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Арсенал» та реорганізацію державного підприємства завод «Арсенал» і державного науково-дослідного підприємства «Український технологічний центр оптичного приладобудування» реорганізовано державне підприємство завод «Арсенал» і державне науково-дослідне підприємство «Український технологічний центр оптичного приладобудування» шляхом приєднання до казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал».

Пунктом 2 наказу Національного космічного агентства України від 28 травня 2009 року №141 «Про реорганізацію ДП завод «Арсенал» припинено діяльність ДП завод «Арсенал».

Таким чином, ДП завод «Арсенал» реорганізовано шляхом приєднання до казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» та ліквідовано ДП завод «Арсенал».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2011 року у справі №2а-6913/09/2670, яка набрала законної сили, за позовом Первинної профспілкової організації державного підприємства завод «Арсенал» до Кабінету Міністрів України, Національного космічного агентства України визнано незаконним та скасовано п.2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2009 року №525-р в частині реорганізації ДП завод «Арсенал» шляхом приєднання до казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» та визнано також незаконним та скасовано наказ Національного космічного агентства України від 28 травня 2009 року №141 «Про реорганізацію ДП завод «Арсенал».

Згідно з наказом Державного космічного агентства України від 26 грудня 2011 року №411 відновлено діяльність ДП завод «Арсенал» шляхом виділення з КП СПБ «Арсенал».

Таким чином, відповідача фактично поновлено у попередньому статусі, як окрему юридичну особу, що також підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого державним реєстратором скасовано реєстраційні дії щодо припинення юридичної особи ДП завод «Арсенал» - в результаті приєднання, а тому за ДП завод «Арсенал» залишились закріплені права та обов'язки, що були набуті до реорганізації шляхом приєднання до казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал», з огляду на визнання незаконним та скасування в судовому порядку рішення про таку реорганізацію.

Обставини щодо правонаступництва відповідачем ВО «Завод Арсенал» неодноразово були предметом дослідження у судах різних інстанцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 квітня 2015 року у справі №826/1236/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва до ДП завод «Арсенал» про стягнення заборгованості, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2016 року, позов задоволено, стягнуто з ДП завод «Арсенал» на користь Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва заборгованість у загальному розмірі 278797,66 грн., а також встановлено, що ДП завод «Арсенал» за своїми правами і обов'язками є правонаступником заводу «Арсенал» ім.В.І.Леніна.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно Статуту ВО «Завод Арсенал», копія якого міститься в матеріалах справи, до складу об'єднання входив Завод «Арсенал» імені В.І.Леніна (головне самостійне підприємство з місцем знаходження в м.Києві по вул.Московській, 8), Центральне конструкторське бюро (самостійне підприємство за тією ж адресою), та ряд інших самостійних підприємств. Як Завод «Арсенал» імені В.І.Леніна, так і Центральне конструкторське бюро були окремим юридичними особами.

В грудні 1993 року Міністерством машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України затверджено статут ДП завод «Арсенал», зареєстрований Печерською районною державною адміністрацією м.Києва 07 квітня 1994 року, в якому не зазначено, що ДП завод «Арсенал» є правонаступником ВО «Завод Арсенал». В той же час, не заперечується факт утворення ДП завод «Арсенал» на виробничій базі саме колишнього головного самостійного підприємства з місцем знаходження в м.Києві по вул.Московській, 8.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 1998 року №987 Центральне конструкторське бюро перетворене у казенне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Арсенал».

Таким чином, ДП завод «Арсенал» наділений всім обсягом прав та обов'язків, набутих в процесі правонаступництва заводу «Арсенал» ім.В.І.Леніна.

Крім того, в судовому засіданні підтверджено, що відповідачем до реорганізації шляхом приєднання до КП СПБ «Арсенал» сплачувались на користь органів Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій щодо працівників, які набули пільговий стаж під час роботи на ВО «Завод Арсенал», та заперечень щодо правонаступництва не надходило.

Посилання апелянта на необхідність розподілу зобов'язань з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку таких пенсій відповідно до розподільчого балансу майна, прав та обов'язків між КП СПБ «Арсенал» та ДП завод «Арсенал» є необґрунтованим, оскільки постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2011 року визнано незаконним та скасовано положення п.2 розпорядження №525-р від 10 квітня 2009 року у частині реорганізації заводу «Арсенал» шляхом приєднання до КП СПБ «Арсенал» та наказ №141 від 28 травня 2009 року, внаслідок чого вважається відновленим попереднє правове становище відповідача, а розподільчий баланс майна, прав та обов'язків між КП СПБ «Арсенал» та ДП завод «Арсенал», затверджений Головою Державного космічного агентства України 07 вересня 2012 року, в частині невизначення обов'язку щодо сплати сум відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій колишніх працівників не може звільнити відповідача від законодавчо визначеного обов'язку.

Крім того, у відповідності до ст.109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з ДП завод «Арсенал» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 348493,60 грн. (в т.ч. за списком №1 - 160185,42 грн., за списком №2 - 188308,18 грн.), з огляду на наявності заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що працювали у відповідача, за період з 25 липня 2015 року по 25 листопада 2015 року, а також враховуючи, що згідно розподільчого балансу не визначено обов'язку відповідача та КП СПБ «Арсенал» щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, натомість, в силу ст.543 ЦК України позивач має вимагати виконання обов'язку як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу державного підприємства завод «Арсенал» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 20 березня 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.